Уміння
Уміння — рівень володіння, який потребує незначного контролю свідомістю, характеризується недостатньою стійкістю до різних негативних впливів;[1] здатність належно виконувати певні дії, засновані на доцільному використанні людиною набутих знань і навичок. Передбачає використання раніше набутого досвіду, певних знань; без останніх немає умінь. Утворення умінь є складним процесом аналітико-синтетичної діяльності кори великих півкуль головного мозку, в ході якого створюються й закріплюються асоціації між завданням, необхідними для його виконання знаннями та застосуванням знань на практиці.
| Етапи розвитку навички | Характер навички | Мета навички | Особливості виконання дій |
|---|---|---|---|
| 1. Ознайомлювальний | Осмислення дій і їх уявлення. | Ознайомлення з прийомами виконання дій. | Чітке розуміння мети, але недостатнє уявлення про способи її досягнення: дуже грубі помилки при дії. |
| 2. Підготовчий (аналітичний) | Свідоме, недосконале, невміле виконання дій. | Засвоєння окремих елементів в дії, аналіз способу їх виконання. | Чітке розуміння способів виконання дій, але неточне і нестійке її виконання: багато зайвих рухів. |
| 3. Стандартизуючий (синтетичний) | Автоматизація елементів дій. | Поєднання окремих елементів рухів у єдину дію. | Підвищення якості рухів, їх злиття, усунення зайвих, перенесення уваги на результат: покращення контролю, перехід до мускульного контролю. |
| 4. Варіючий | Практичне пристосування до ситуації. | Засвоєння довільного регульованого характеру дій. | Точне, гнучке, швидке доцільне виконання дій: контроль на основі спеціалізованих сенсорних синтезів (спеціалізованих чуттів), інтелектуальний синтез (інтуїція). |
Формування умінь проходить кілька стадій. Спочатку — ознайомлення з умінням, усвідомлення його смислу. Потім початкове оволодіння ним. Нарешті, самостійне й дедалі точніше виконання практичних завдань. У педагогіці вивчення кожного навчального предмета, виконання вправ і самостійних робіт виробляє в учнів уміння застосовувати знання.
З точки зору психології, навичка — психічне новоутворення, підконтрольне свідомості і вироблене шляхом вправ, завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію раціонально, з належною точністю і швидкістю, без зайвих витрат фізичної та нервово-психологічної енергії.
Навички-дії, складові частини яких у процесі формування стають автоматичними. Відповідно до видів дій розрізняють і види навичок: рухові, сенсорні, інтелектуальні. В усіх видах діяльності необхідні навички: навчальні, трудові, ігрові тощо.
- American Society for Training & Development [недоступне посилання з травня 2019]
- Australian National Training Authority
- NCVER's Review of generic skills for the new economy
|
Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |