Уренгой – Челябінськ

Новоуренгойська

Ягенетська

Пурпейська

Губкінська

Вингапурівська

Орт’ягунська

Аганська

Приобська

Південно-Балицька

Самсонівська

Дем’янська

Туртаська

Тобольська

Ярковська

Богандинська

Шатровська

Далматовська

Долгодеревенська

Схема трубопроводу

Уренгой – Челябінськ – газопровід у Росії, призначений для транспортування ресурсу західносибірського походження.

Джерела наповнення

Перша черга системи, що стала до ладу в 1978 році, починалась від компресорної станції «Вингапурівська», до якої вивели перемичку довжиною 63 км та діаметром 1420 мм від Вингапурівського родовища. Останнє хоч відносилось до гігантських (з нього вилучено не менш ніж 366 млрд м³ газу), проте для забезпечення довготривалого наповнення газопроводу потрібно було задіяти ресурси розташованих північніше унікальних родовищ. Як наслідок, невдовзі систему доповнили ділянкою від Уренгойського родовища до «Вингапурівської».

З плином часу до початкової ділянки системи між компресорними станціями «Новоуренгойська» та «Губкінська» підключили чимало гігантських родовищ, ресурс яких надходить по:

- газопроводу Термокарстове – Ханчейське – Східно-Таркосалинське – Уренгой-Челябінськ;

- перемичці від Західно-Таркосалинського родовища;

- перемичці від Губкінського родовища;

- газопроводу Харампурське – Уренгой-Челябінськ;

- перемичці від Комсомольского родовища;

- перемичці від Вингаяхінського родовища, через яку також надходить продукція Єти-Пурівського родовища.

Також в 2009-му спорудили перемичку довжиною 36 км від середнього за розмірами запасів Пирєйного родовища.

Траса

Довжина траси від Уренгою до Челябінську становить 1685 км і по всій її протяжності прокладено дві нитки (друга стала до ладу вже у 1979-му).

На ділянці між компресорними станціями «Аганська» та «Приобська» газопровід переходить через долину річки Об, а між «Туртаською» та «Тобольською» долає Іртиш.

Траса системи завершується дещо північніше Челябінську на компресорній станції «Долгодеревенська», де є можливість передавати ресурс до газопроводів Бухара – Урал та Челябінськ – Петровськ.

Компресорні станції

Обидві нитки виконані в діаметрі 1420 мм та розраховані на робочий тиск у 7,4 МПа.

Перекачування газу забезпечують численні компресорні станції, а саме:

- КС Новоуренгойська;

- КС-01 Ягенетська

- КС-02 Пурпейська;

- КС-03 Губкінська;

- КС-1 Вингапурівська

- КС-2 Орт’ягунська;

- КС-3 Аганська;

- КС-4 Приобська;

- КС-5 Південно-Балицька;

- КС-6 Самсонівська;

- КС-7 Дем’янська;

- КС-8 Туртаська;

- КС-9 Тобольська;

- КС-10 Ярковська;

- КС-11 Богандинська;

- КС Шатровська;

- КС Далматовська.

Відгалуження

Можливо відзначити, що згадане вище Комсомольске повинно було стати базою для системи СРТО – Омськ, проте останню змогли побудувати лише частково, а саме: ділянку завдовжки 244 км від Вингапурівської КС (прямує паралельно Уренгой – Челябінськ та фактично становить третю нитку коридора) та завершальну частину, що живиться від Уренгой – Челябінськ в районі компресорної станції «Богандинська».

Окрім СРТО – Омськ від Уренгой – Челябінськ отримують живлення газопроводи Уренгой-Челябінськ – Сургут, Уренгой-Челябінськ – Ханти-Мансійськ, Кизилбай – Курган, Далматовська – Шуміха – Щуч'є/Курган.

Також газопровід забезпечує живлення Тобольська і Тюмені, де великими споживачами, зокрема, можуть бути Тобольська ТЕЦ, Тюменська ТЕЦ-1 та Тюменська ТЕЦ-2.