Ушаковська набережна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ушаковська набережна
 Росія
рос. Ушако́вская набережная
Населений пункт Санкт-Петербург
Місцевість Нова Деревня
Район Приморський район
Історичні відомості
Назва на честь Ушаков Федір Федорович
Колишні назви Строгановська набережна, набережна Адмірала Ушакова, Виборзька набережна
Загальні відомості
Протяжність 970 ± 1 м
Координати 59°58′57″ пн. ш. 30°18′33″ сх. д. / 59.98250000002777682° пн. ш. 30.30916667002777842° сх. д. / 59.98250000002777682; 30.30916667002777842Координати: 59°58′57″ пн. ш. 30°18′33″ сх. д. / 59.98250000002777682° пн. ш. 30.30916667002777842° сх. д. / 59.98250000002777682; 30.30916667002777842
Поштові індекси 197342
Номери телефонів +7 (812) 430-**-**, 431-**-**, 496-**-**
Транспорт
Найближчі станції метро Чорна річка
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap 337422 ·R (Санкт-Петербург)
Мапа
Мапа
CMNS: Ушаковська набережна у Вікісховищі

Ушаковська набережна - набережна в Приморському районі Санкт-Петербурга, що проходить по правому березі Великої Невки від набережної Чорної річки до вулиці Академіка Крилова. Є продовженням Виборзької набережної за Головінським мостом.

Історія[ред. | ред. код]

Із кінця XIX століття іменувалася Строгановською через Строгановську дачу, що розташовувалася уздовж набережної (маєток графа О. С. Строганова). У 1952 році отримала ім'я адмірала Ф. Ф. Ушакова. У 1979—1989 роках входила до складу Виборзької набережної, тому зберігає подвійну[уточнити] нумерацію будівель.

У 1941 році біля перетину набережної з вулицею Академіка Крилова побудовано будівлю Військово-морської академії ім. М. Г. Кузнецова (буд. 17). Там же в 1997—2000 роках створена Ушаковська транспортна розв'язка.

Перетин[ред. | ред. код]

Ушаковська набережна перетинає:

  • Набережна Чорної річки
  • вулиця Академіка Крилова

Література[ред. | ред. код]

  • Горбачевич К. С., Хабло Е. П. Почему так названы? О происхождении названий улиц, площадей, островов, рек и мостов Санкт-Петербурга. — 5-е изд., перераб. — СПб.: Норинт, 2002. — 353 с. — ISBN 5-7711-0019-6.

Посилання[ред. | ред. код]