Фабінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Деталь барельєфа на залізничній станції Сент-Панкрас у Лондоні

Фабінг (phubbing; від англ. Phone — «телефон» і snubbing — «зневажливе ставлення») — психологічний термін, що позначає звичку постійно відволікатися на свій телефон під час розмови зі співрозмовником.

Термін «фабінг» з'явився в травні 2012 року в Університеті Сіднея, де рекламне агентство McCann влаштувало з'їзд літературознавців, письменників і поетів, щоб дати назву новому явищу, коли людина під час живого спілкування постійно відволікається на смартфон.

Основні ознаки фабінгу[ред. | ред. код]

  • Під час прийому їжі людина не може відірватися від гаджета.
  • Тримання смартфона в руці навіть під час ходьби.
  • Моментальне хапання смартфона при звукових оповіщеннях, незважаючи на бесіду з людиною.
  • Під час відпочинку (пікнік, день народження, вечірка, прогулянка) людина більшу частину часу проводить в гаджеті.
  • Боязнь пропустити що-небудь важливе в стрічці новин.
  • Безпідставне перегортання вже побаченого в мережі.
  • Бажання проводити в компанії смартфона більшу частину свого часу.

Кампанія Stop Phubbing[ред. | ред. код]

Для того, щоб поширити таке поняття як фаббінг, маркетологи запустили кампанію Stop Phubbing[1], в ході якої вони закликали молодь переключитися на живе спілкування. Спочатку багато ЗМІ повідомляли, що організатором руху став 23-річний мельбурнський студент Алекс Хейг[2], який нібито втомився від власних друзів, які постійно втуплені у смартфони. Але на початку жовтня 2013 року McCann випустило фільм A Word is Born, присвячений появі нового слова. Виявилося, що галас навколо Stop Phubbing був використаний для реклами нового видання австралійського національного словника Маккворі («Macquarie Dictionary»), в який слово фабінг офіційно увійшло в 2013 році[3]. Юний Алекс Хейг виявився співробітником рекламного агентства, якому вдалося поширити новий термін немов вірус. Газета Herald Sun, в яку звернувся Хейг, вперше написала про фабінг, після чого ЗМІ інших країн підхопили цю новину.

Гасло кампанії: No Tweeting, No Facebook, No Instagram, No Foursquare, No Sexting: respect the food, the music and the company you're in. Завдяки проведеній кампанії про фабінг дізналися по всьому світу. На сайті Stop Phubbing досі можна підтримати рух, а також знайти власну статистику кампанії: «87% підлітків воліли б спілкуватися за допомогою тексту, а не лицем до лиця», «в ресторані в середньому близько 25 випадків фабінгу під час вечері» .

Дослідження[ред. | ред. код]

Дослідження психологів Кентського університету (Огайо) зафіксували більшу схільність до фабінгу у жінок та виявили взаємозв'язок між фабінгом і «синдромом втрачених можливостей». Синдром втрачених можливостей або FOMO (від англ. «Fear of missing out») — острах пропустити цікаву подію або гарну можливість, що провокується в тому числі і переглядом соціальних мереж. Вчені відмічають, що близько 17 % власників мобільних телефонів постійно перевіряють свої гаджети. І з кожним роком кількість «залежних від смартфонів» зростає. Фабінг вже назвали хворобою 21 століття.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Stop Phubbing. stopphubbing.com. Архів оригіналу за 2013-10-11. Процитовано 2016-11-30. 
  2. Katy Steinmetz. Why the ‘Stop Phubbing’ Campaign Is Going Viral // Time : magazine. — ISSN 0040-781X.
  3. Phubbing - a word is born. McCANN Australia (en). Архів оригіналу за 2016-06-04. Процитовано 2016-11-30.