Федущак Інна Вікторівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федущак Інна Вікторівна
Народилася7 серпня 1937(1937-08-07)
Київ, Українська РСР, СРСР
Померла22 лютого 2008(2008-02-22) (70 років)
Львів, Україна
ПохованняЯнівський цвинтар
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьгромадська активістка, краєзнавиця
БатькоЮркевич Віктор Дмитрович
Нагороди
Лицарський Хрест ордена «За заслуги перед Республікою Польщею»
Лицарський Хрест ордена «За заслуги перед Республікою Польщею»

І́нна Ві́кторівна Федуща́к (7 серпня 1937, Київ — 22 лютого 2008, Львів) — українська краєзнавиця, громадська активістка. Голова Львівського товариства «Пошук».

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 7 серпня 1937 року у Києві. Батько — український історик Віктор Юркевич.

Працювала вчителькою математики. Як керівниця юнацького пошукового клубу «Факел» від 1970 року займалася дослідженням безвісних доль і поховань жертв Другої світової війни, створила два шкільні музеї. Від 1994 року — пенсіонерка.

1989 року вступила до Міжнародного товариства «Меморіал» і очолила у Львівському «Меморіалі» пошуковий відділ, який 1996 року зареєстровано як доброчинне регіональне товариство «Пошук»[1][2][3][4]. Встановила сотні прізвищ загиблих українців, поляків, євреїв, що стали жертвами сталінського режиму в 1940—1945 років[5].

2005 року нагороджена Хрестом Ордена «За заслуги перед Польщею» «за визначний внесок в розкриття і документування правди про політичні репресії відносно польського народу»[6].

Померла після довгої хвороби. Похована 25 лютого 2008 року на Янівському цвинтарі.

Видала книги «Абезь і Адак — дорога у вічність» та «Західноукраїнська трагедія 1941»[7][8]. Є авторкою багатьох статей у наукових та краєзнавчих журналах та збірках[9][10].

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Львівське товариство «Пошук». Федущак Інна Вікторівна
  • Книга полеглих членів ОУН i вояків УПА Львівщини: матеріяли до біографій (з архівних документів) / ред. Мирослав Горбаль; упоряд.: Михайло Павлишин, Михайло Романюк, Євген Топінка, Богдан Тригук, Інна Федущак, Ярослав Тучапський (літ. ред.). Торонто; Львів: Вид-во «Літопис УПА», 2002. 1056 с. (Літопис Української повстанської армії; т. 36).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Крамар, Ростіслав (26 лютого 1998). Тернопільській краєзнавець нагадав цікаву та моторошну історію німецького кладовища в центрі міста. doba.te.ua (укр.). Тернопільська газета. с. 4. Процитовано 12 серпня 2024.
  2. Повстання у Чортківській тюрмі. zolotapektoral.te.ua (укр.). Золота Пектораль. 5 грудня 2013. Процитовано 12 серпня 2024.
  3. Одарченко, Валентина (13 жовтня 2011). У Володимирі-Волинському перепоховують жертв НКВС. www.radiosvoboda.org (укр.). Радіо «Свобода». Процитовано 12 серпня 2024.
  4. Кавун, Олексій (23 жовтня 2002). Повернення. www.golos.com.ua (укр.). Голос України. Процитовано 12 серпня 2024.
  5. РЕАБІЛІТОВАНІ ІСТОРІЄЮ ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ (PDF). www.reabit.org.ua (укр.). Реабілітовані історією. 19 березня 2010. с. 13. Процитовано 12 серпня 2024.
  6. Музиченко, Ярослава (12 січня 2007). Віртуальна пам'ять. umoloda.kyiv.ua (укр.). Україна молода. Процитовано 12 серпня 2024.
  7. Романів, Федущак (2008). Західноукраїнська трагедія 1941 (PDF). library.kpi.kharkov.ua (укр.). Науково-технічна бібліотека НТУ «ХПІ». Процитовано 12 серпня 2024.
  8. Струве, Кай (9 вересня 2018). Масові вбивства в’язнів львівських тюрем: що відомо про місця та кількість жертв?. uamoderna.com (укр.). Україна модерна. Процитовано 12 серпня 2024.
  9. Федущак, Інна. ДО 65-Ї РІЧНИЦІ КОМУНІСТИЧНОГО ЗЛОЧИНУ (ЧЕРВЕНЬ 1941 Р.) (PDF). dspace.nbuv.gov.ua (укр.). Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України. с. 120-154. Процитовано 12 серпня 2024.
  10. Київська старовина (PDF). enpuir.npu.edu.ua (укр.). Цифровий депозитарій Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. 1994. Процитовано 12 серпня 2024.