Фердинанд IV (великий герцог Тосканський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фердинанд IV
італ. Ferdinando IV d'Asburgo-Lorena
Великий герцог Тосканський
1859 — 1860
 
Народження: 10 червня 1835(1835-06-10)[1][2][…]
Флоренція, Італія[1][4]
Смерть: 17 січня 1908(1908-01-17)[1][2][…] (72 роки)
Зальцбург, Австрія[1][4]
Поховання: Імператорський склеп
Країна: Королівство Італія
Релігія: католицька церква
Рід: House of Habsburg-Tuscanyd
Батько: Леопольд II (великий герцог Тоскани)
Мати: Марія Антонія Бурбон-Сицилійська
Шлюб: Аліса Бурбон-Пармська і Анна Марія Саксонська
Діти: Archduke Leopold Ferdinand of Austriad, Archduchess Louise of Austriad, Йосиф Фердинанд Тосканський, Петер Фердинанд Австрійський, Archduke Heinrich Ferdinand of Austriad, Archduchess Maria Antonietta of Austriad[6][2], Archduchess Anna, Princess of Hohenlohe-Bartensteind[7][2], Archduchess Margareta of Austria-Tuscanyd[2], Archduchess Germana of Austriad[2], Robert Ferdinand Erzherzog von Österreichd[2] і Archduchess Agnes Maria of Austriad[2]
Нагороди:
Королівський угорський орден Святого Стефана орден Залізної корони Орден Золотого руна орден Чорного орла орден Святого Губерта Вищий орден Святого Благовіщення Орден Святого Папи Стефана орден Святого Йосипа Orders of Civil and Military Merit

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Фердинанд IV (італ. Ferdinando IV di Toscana; 10 червня 1835 — 17 січня 1908) — останній великий герцог Тосканський (1859—1860).

Біографія

[ред. | ред. код]

Молоді роки

[ред. | ред. код]

Походив з династії Лотаринзьких Габсбургів. Старший син Леопольда II, великого герцога Тосканського, від його другої дружини Марії Антонії Бурбон-Сицилійської. Народився 1835 року в Флоренції.

1856 року пошлюбив представницю Саксонських Веттінів. Втім у лютому 1859 року дружина померла. 27 квітня того ж року внаслідок повстання у Флоренції разом з батьками та іншими братами і сестрами втік до Болоньї.

Герцогування

[ред. | ред. код]

Леопольд II зрікся на користь Фердинанда, якого 21 липня 1859 року оголошено великим герцогом Тосканським. Втім Тосканська асамблея відмовилася визнавати права Фердинанда IV, оголосивши 21 серпня 1859 року про позбавлення влади. разом з родиною перебрався до Відня. Проте за Віллафранським перемир'ям того ж року Франція та Австрія погодилися відновити Фердинаннда IV на троні Тоскани. Але 22 березня 1860 року було оголошено про приєднаннян великого герцогства Тосканського до Сардинського королівства.

Подальше життя

[ред. | ред. код]

Підтримував легитимістську-автономістську партію в Тоскані, яка виступала за повернення Фердинанда на трон. Він фінансував газету «Флоренція», друкований орган цієї партії. 1866 року після визнання австрією королівства Італія припинив спроби повернутися на трон Тоскани, відійшовши від політичної діяльності.

1868 року одружився вдруге. Після цього оселився в Зальцбурзі. 1870 року відмовився від прав на велике герцогство Тосканське на користь австро-угорського імператора Франца Йосифа I.

У 1874 році була збудована вілла Тоскана в Ліндау на Боденському озері, яка стала літньою резиденцією родини. Також проводив інколи літо у маєтку в Шлакенверті в Богемії. Часто навідували родичів у Відні, Саксонії та Баварії. Хоча подружжя все життя провело в Австрії, вдома вони розмовляли італійською та вели життя в італійському дусі. Помер Фердинанд 1908 року в Зальцбурзі.

Сім'я

[ред. | ред. код]
Докладніше: Габсбурги-Лотаринзькі

1. Дружина — Анна Марія, донька Йоганна I Веттіна, короля Саксонії

Діти:

  • Марія Антуанетта (1858—1883)

2. Дружина — Аліса, донька Карла III Бурбона, герцога Парми і П'янченци

Діти:

  • Леопольд Фердинанд (1868—1935) — полковник австрійської армії, відмовився від титулу, був тричі морганатично одруженим, дітей не мав;
  • Луїза (1870—1947) — була двічі одружена, мала восьмеро дітей від обох шлюбів,
  • Йозеф Фердинанд (1872—1942) — титулярний великий герцог Тоскани у 1908—1921 роках, генерал-полковник австрійської армії, був двічі морганатично одруженим, мав двох дітей від другого шлюбу;
  • Петер Фердинанд (1874—1948) — титулярний великий герцог Тоскани, був одружений із сицилійською принцесою Марією Крістіною, мав четверо дітей;
  • Генріх Фердинанд (1878—1969) — генерал-майор австрійської армії, художник, фотограф, був морганатично одружений з Марією Кароліною Лудешер, мав трьох дітей;
  • Анна Марія (1879—1961) — дружина князя Гогенлое-Бартенштайна та Ягстберга Йоганнеса, мала шестеро дітей;
  • Маргарита (1881—1965) — одружена не була, дітей не мала;
  • Германа (1884—1955) — одружена не була, дітей не мала;
  • Фердинанд Роберт (1885—1895) — прожив 10 років;
  • Агнеса (1891—1945) — одружена не була, дітей не мала.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #130261769 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г д е ж и Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Toscana, Ferdinand IV. Salvator Großherzog // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 46. — S. 177.
  4. ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. ↑ Salzburgwiki
  6. ↑ http://alex.onb.ac.at/cgi-content/alex?aid=shb&datum=1884&page=10&size=45
  7. ↑ http://anno.onb.ac.at/cgi-content/anno?aid=wrz&datum=18791021&seite=1&zoom=33

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Giorgio Cucentrentoli, I Granduchi di Toscana della Casa Asburgo Lorena, La Perseveranza, Bologna, 1975
  • Eva Gregorovicova, L'Archivio familiare degli Asburgo Lorena a Praga: Una fonte per la storia dell'Ordine di santo Stef, Edizioni ETS, Pisa, 2005

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фердинанд_IV_(великий_герцог_Тосканський)&oldid=41845082