Фредгелльсбрун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фредгелльсбрун
Зображення
Названо на честь Fredhälld
Країна  Швеція
Адміністративна одиниця комуна Стокгольм
Час/дата початку 21 серпня 1966
З матеріалу залізобетон
Конструктор Ahlgren Olsson Silow Arkitektkontord
Дата офіційного відкриття 21 серпня 1966
Проходить над/під Mariebergssundetd
Несе на собі Ессінгеледен
Розташування кінцевого пункту Lilla Essingend і Fredhälld
Мапа
CMNS: Фредгелльсбрун у Вікісховищі

Координати: 59°19′36″ пн. ш. 18°00′24″ сх. д. / 59.32675000002777210° пн. ш. 18.00694444002778027° сх. д. / 59.32675000002777210; 18.00694444002778027

Фредгелльсбрун (швед. Fredhällsbron) — міст у центрі Стокгольма, Швеція. Сполучає острів Лілла-Ессінген[en] з Фредгеллом[sv], районом на острові Кунгсгольмен, і, утворюючи дистанцію автомагістралі Ессінгеледен, з'єднує розв'язку Лілла-Ессінген з тунелем Фредгелльстуннельн[sv].

Міст веде через Марібергсундет[sv] і безпосередньо примикає до південного порталу тунелю Фредгелльстуннельн і продовжується до Лілла-Ессінген. Назва походить від району Фредгелль[sv]

Міст зроблений із попередньо напружених бетонних секцій, які утворюють дві паралельні окремі проїжджі частини, кожна довжиною 270 м і шириною 14,8 м з горизонтальним кліренсом 9 м. [1]

Урочисте відкриття східної проїжджої частини відбулося одночасно з Ессінгеледеном 21 серпня 1966 року, але все ще з лівостороннім рухом. Західну половину мосту ввели в експлуатацію з правостороннім відведенням руху 3 вересня 1967 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dufwa, Arne (1985). Broar och viadukter: Essingeledens broar och viadukter. Stockholms tekniska historia: Trafik, broar, tunnelbanor, gator. Uppsala: Stockholms gatukontor and Kommittén för Stockholmsforskning. с. 213. ISBN 91-38-08725-1.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Andersson, Henrik O.; Bedoire, Fredric (1977) [1973]. Stockholms byggnader: en bok om arkitektur och stadsbild i Stockholm (3). Stockholm: Prisma. Libris 7406664. ISBN 91-518-1125-1
  • Sundström, Thorsten (1966). Essingeleden. Stockholm: Stockholms stads gatunämnd. sid. 33 och 46