Францішка Красінська
| Францішка Красінська | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
1742 Малешова, Ґміна Пешхниця, Келецький повіт, Свентокшиське воєводство, Республіка Польща |
| Померла |
30 квітня 1796[1] Дрезден, Священна Римська імперія |
| Поховання | Марієнштерн (монастир) |
| Країна |
 Річ Посполита |
| Діяльність | аристократка |
| Титул | герцог |
| Рід | Веттіни і Красінські |
| Батько | Станіслав Красінськийd |
| У шлюбі з | Карл-Християн Саксонський |
| Діти | Марія Крістіна Саксонська |
Францішка Красінська пол. Franciszka z Krasińskich (19 березня 1742, Малешова — 30 квітня 1796, Дрезден[2]) — принцеса Польщі, третя дочка з чотирьох Станіслава Красінського і Анелі Гамецької, морганатична дружина герцога Курляндського Карла -Християна Саксонського, сина польського короля Августа III Фрідріха та Марії Жозефи Австрійської.
Життєпис[ред. | ред. код]
У неї було три сестри: Барбара, дружина Міхала Свідзінського, Зофія та Марія. Спочатку вона жила зі своєю родиною у замку в Малешові. Пізніше вона переїхала до Варшави, під опіку своєї тітки Зофії Любомирської, де познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Каролем Крістіаном Веттіном, попри спроби пов'язати її з родиною Красінських. Весілля з польським князем відбулося тихо 25 березня 1760 року у Варшаві.[3] Як результат, чоловік був стурбований виживанням свого князівства, і вони рідко зустрічалися.[4] У свою чергу, Францішка також була політично активною і жила в різних палацах родичів та друзів.[5] Лише після дев'ятнадци років подружжя вона народила йому єдину дочку Марію Христину Альбертину. Цей шлюб був морганічним. Однак у Польщі, де не існувало поняття морганського шлюбу, вона офіційно була принцесою. Шлюб Францішки та герцога Карла був офіційно визнаний сеймом у 1776 році, а чотирирічний сейм призначив їй довічну пенсію.[6] Францішка Красінська, ймовірно, померла від раку молочної залози .
Згадки в літературі[ред. | ред. код]
Клементина Танська-Гоффман, яку виховували в домі дочки Барбари Свідзінської з Красінських, найстаршої сестри Францішки, у Анелі за Міхалом Шимановським, вишогродський староста в Іздебно,[7] присвятила їй роман «Щоденник Францішки Красінської в останні роки Августа III написаний». Письменницю цікавила її історія та замок у Малешові.[8]
 |
У Вікіджерелах є |
Окрім того, Францішек Корвін-Шимановський у своєму дослідженні про опікуна Гофманову подає у редакційній записці про долю листування Францішки Красінської та її дочки, Марії Христини, герцогині Каріньяно. Ці листи, що зберігалися у бабусі, перейшли до рук сім'ї онуки Марії Феліксівни Шимановської, що повідомляла у цитованій записці, що «деякі з них були втрачені під час революції тридцятих років». А щодо решти колекції, що збереглася у письмовій частині її батька, Петра Любіньського у палаці Замойських у Варшаві, «настала друга революція, щоб знищити їх». Йшлося про військовий обшук та спалення всіх документів внаслідок бомби, перекинутої з палацу наміснику Польщі генералу Бергу.[9]
Родовід[ред. | ред. код]
| Францішка Красінська | Батько: Станіслав Красінський |
Дід: Олександр Красінський |
Прадід: Микола Ян Красінський |
Прапрадід: Габріел Красінський |
| Прапрабаба: Софія Ланцкоронська | ||||
| Прабаба: Софія Катажина Дершняк |
Прапрадід: ? | |||
| Прапрабаба: ? | ||||
| Баба: Соломія Трзінська |
Прадід: ? |
Прапрадід: ? | ||
| Прапрабаба: ? | ||||
| Прабаба: ? |
Прапрадід: ? | |||
| Прапрабаба: ? | ||||
| Мати: Анела Гамецька |
Дід: Стефан Гамецький |
Прадід: Войцех Гамецький |
Прапрадід: Олександр Гамецький | |
| Прапрабаба: Христина Потоцька | ||||
| Прабаба: Ізабела Катська |
Прапрадід: Войцех Катський | |||
| Прапрабаба: ? | ||||
| Баба: Катажина Кросновська |
Прадід: ? |
Прапрадід: ? | ||
| Прапрабаба: ? | ||||
| Прабаба: ? |
Прапрадід: ? | |||
| Прапрабаба: ? |
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б S. Szenic: Ongiś. Warszawa: 1986, ss. 219, 221.
- ↑ а б S. Szenic: Ongiś. Warszawa: 1986, s. 220.
- ↑ Stanisława Maliszewska. (2012) Franciszka Krasińska (1742—1796) — zapomniana «królewiczowa» polska ……… ss. 11-32. dostęp: 2018-11-18.
- ↑ Radosław Kubicki. (2012) Kobiety w polskiej tradycji i myśli politycznej — ze szczególnym uwzględnieniem Franciszki i Zofii z Krasińskich. ss. 185—196 dostęp: 2018-11-18.
- ↑ [1], Stanisława Maliszewska, "Franciszka Krasińska - od starościanki do królewiczowej polskiej"
- ↑ [2], Franciszek Korwin-Szymanowski, "Józef Szymanowski: Listy do Starościny Wyszogrodzkiej"
- ↑ а б S. Szenic: Ongiś. Warszawa: 1986, s. 219.
- ↑ Korwin-Szymanowski, s. 133
- ↑ Rodovid (autor zbiorowy) (8 березня 2011). Franciszka Krasińska (von Corvin-Krasinski) b. 9 marzec 1742 d. 30 kwiecień 1796 (англ.). Процитовано 4 липня 2016.
- ↑ Potomkowie Spitygniewa z rodu Porajów (autor zbiorowy). Stanisław Krasiński + Aniela Humiecka. Процитовано 4 липня 2016.
- ↑ Jurzak, Ryszard. Genealogia dynastyczna. Процитовано 4 липня 2016.
- ↑ Rodovid (autor zbiorowy) (8 березня 2011). Stefan Humiecki d. 1736 (англ.). Процитовано 7 липня 2016.
- ↑ Rodovid (autor zbiorowy) (5 грудня 2010). Mikołaj Krasiński d. 1706 (англ.). Процитовано 7 липня 2016.
- ↑ Potomkowie Spitygniewa z rodu Porajów (autor zbiorowy). Gabriel Krasiński. Процитовано 7 липня 2016.
- ↑ Rodovid (autor zbiorowy) (9 березня 2011). Wojciech Humiecki d. 1672 (англ.). Процитовано 7 липня 2016.
- ↑ Rodovid (autor zbiorowy) (4 грудня 2010). Wojciech Kątski (англ.). Процитовано 7 липня 2016.
Біюліографія[ред. | ред. код]
- Сзеніч С., Онгіс, Видавництво Міністерство оборони, Варшава 1986, ст.. 219—222.
- Франциск Красінський Веттин, Курляндія і Семигалія, прабабуся з династії італійських королів. Спадщина родини Красінських у Свентокшиському регіоні під редакцією Даріуша Каліни, Радослава Кубіцького та Міхала Вардзиньського. Видавець: Канцелярія маршала Свентокшиського воєводства. Кільце-Лісов: 2012., ст. 244 [3] Доступ: 2018-11-18.
|
