Фідровський Василь Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фідровський Василь Михайлович
Народився 1882(1882)
Балта
Помер 17 вересня 1937(1937-09-17)
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія УРСР
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Заклад Миколаївський інститут народної освіти, Дніпропетровський інститут соціального виховання
Посада ректор

Василь Михайлович Фідровський народився 1882 року в Балті сучасної Одеської області у багатодітній родині лікаря.

Життєпис[ред. | ред. код]

1907 року закінчив історико-філологічний факультет університету Святого Володимира.

Спочатку працював в учительському інституті в Юр'єві (Тарту). В роки Першої світової війни заклад було евакуйовано на південь України, Фідровський і інститут опинилися спочатку в Херсоні, потім у Миколаєві, де й очолив з 1921 року інститут народної освіти. У 1926 році вийшов з друку краєзнавчий збірник «Миколаївщина» за його авторства і редакції, вийшли друком перша (1927) та друга (1930) книги наукових записок.

Очолював комісію для вивчення історії революційних подій у краї. До науково-дослідної роботи залучав молодих науковців та студентів. Створив і керував на громадських засадах музеєм революції, при якому відкрили бібліотеку-читальню. Вийшли друком великі колективні розробки за редакції професора Фідровського «Сторінки боротьби», «1905 рік на Миколаївщині», «Жовтень на Миколаївщині», «Наваль у 1905 році», путівник по музею.

У 1929 році переведений на посаду ректора Дніпропетровського інституту соціального виховання, водночас викладав у Вищій сільськогосподарській школі, завідував кафедрою Дніпропетровського державного університету.

В часі масових комуністичних репресій 3 липня 1937 року заарештований, пізніше заслали до спецтабору його дружину. За міфічну належність до троцькістсько-зінов'євської терористичної організації на Дніпропетровщині (переписувався 1927 року з Троцьким) його було засуджено 16 вересня 1937 року до розстрілу, 17 вересня вирок виконано.

27 липня 1957 року Військова колегія Верховного суду СРСР переглянула справу Фідровського і реабілітувала його через відсутність складу злочину.

Джерела[ред. | ред. код]