Фіксація азоту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Фіксація азоту, азотфіксація або діазотрофія — процес зв'язування молекулярного азоту атмосфери у своїй відносно інертній молекулярній формі (N2) у хімічні сполуки, корисні для інших хімічних процесів (наприклад, аміак, нітрати і діоксид азоту)[1].

Фіксація азоту виконується природно рядом прокаріотичних організмів, як бактеріями, так і археями. Мікроорганізми, що фіксують азот, називаються діазотрофами або азотфіксуючими мікроорганізмами. Деякі рослини, гриби і тварини формують симбіотичні асоціації з діазотрофами.

Найактивнішими фіксаторами атмосферного азоту є бульбочкові бактерії в асоціації з бобовими рослинами. За рік вони можуть нагромадити на площі 1 га до 60—300 кг азоту. Також до 30—60 кг/га азоту на рік зв'язує вільноживуча аеробна грунтова бактерія Azotobacter, і до 20—40 кг/га — анаеробна маслянокисла бактерія Clostridium. Джерелом енергії і вуглецевого живлення для азотфіксаторів є кореневі виділення рослин, продукти розкладу клітковини та інших органічних решток. Для підвищення азотфіксуючої здатності ґрунту вносять бактеріальні добрива.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Postgate, J (1998). Nitrogen Fixation, 3rd Edition. Cambridge University Pres, Cambridge UK. 
Метелик Це незавершена стаття з біології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.