Філіпчук Володимир Станіславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Станіславович Філіпчук
Філіпчук Володимир Станіславович.jpg
Народився 3 серпня 1940(1940-08-03)
Одеса
Помер 13 серпня 2019(2019-08-13) (79 років)
Одеса
Поховання Новоміське кладовище
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Alma mater Одеський політех
Нагороди
Звання кандидат економічних наук
Сайт filipchuk.openua.net/bio.php

Володи́мир Станісла́вович Філіпчу́к (* 3 серпня 1940, Одеса — 13 серпня 2019) — кандидат економічних наук (2000); Одеське ВАТ з експорту та імпорту нафтопродуктів «Ексімнафтопродукт», почесний голова правління; голова Одеської обласної ради світу; член опікунської ради з будівництва будинку милосердя при Свято-Архангело-Михайлівському жіночому монастирі; член опікунської ради Благодійного фонду ім. Надії та Добра; голова міської секції з тайського боксу «Муей Тай»; депутат Одеської міськради (з 2006). Герой України (з врученням ордена Держави, 03.08.2000).

Життєпис[ред. | ред. код]

Українець. Батько Станіслав Семенович (1918) — пенсіонер; мати Ірина Андріївна (1924—1983); дружина Людмила Олексіївна (1944) — домогосподарка; сини — Сергій (1966) і Олександр (1971).

У 1958—1963 роках навчався на хіміко-технологічному факультеты Одеського політехнічного інституту та отримав спецыалынсть інженер-хімік, технологія основного органічного синтезу та синтетичного каучуку. Захиств кандидатську дисертацію «Особливості управління діяльністю великих організацій в умовах ринкової діяльності, що склалася (на прикладі нафтогазової галузі)».

03.2006 кандидат в народні депутати України від Народного блоку Литвина, № 301 в списку. На час виборів: почесний голова правління ВАТ «Ексімнафто-продукт», член НП[1].

  • 12.1963-01.67 — начальник змін Горлівського АТЗ ім. С.Орджонікідзе.
  • 01.-11.1967 — старший інженер лабораторії наукової організації праці, Одеський завод «Продмаш».
  • 11.1967-04.74 — інспектор, Одеський округ Держтехнагляду нафтопереробної промисловості
  • 04.1974-10.76 — головний інженер, Одеський завод кольорової ґуми.
  • 10.1976-10.81 — інспектор, ЦК профспілки при Одеській ОК.
  • 10.1981-01.82 — начальник, Управління автозаправних станцій.
  • 01.1982-09.84 — директор, Одеський лакофарбовий завод.
  • 09.1984-10.90 — головний інженер, Одеське територіальне управління забезпечення нафтопродуктами.
  • З 10.1990 — генеральний директор, голова правління, Одеське підприємство з експорту та імпорту нафтопродуктів (з 1994 — Одеське ВАТ з експорту та імпорту нафтопродуктів «Ексімнафтопродукт»).

Довірена особа кандидата на пост Президента України В. Януковича в ТВО № 138 (2004-05)[2].

Дійсний член Міжнародної академії наук екології, безпеки людини та природи (1996).

Захоплювався легкою атлетикою, був чемпіоном та рекордсменом СРСР і України з бігу на дистанцію 400 м.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Центральної виборчої комісії від 27 грудня 2005 року № 275 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, включених до виборчого списку кандидатів у народні депутати України виборчого блоку політичних партій "Народний блок Литвина" (Народна Партія, партія Всеукраїнського об'єднання лівих "Справедливість", Українська селянська демократична партія)"»
  2. Постанова Центральної виборчої комісії від 22 липня 2004 року № 213 «Про реєстрацію довірених осіб кандидата на пост Президента України Януковича В.Ф. в територіальних виборчих округах»
  3. Указ Президента України від 27 вересня 1996 року № 893/96 «Про присвоєння почесного звання "Заслужений працівник промисловості України" працівникам відкритого акціонерного товариства "Ексімнафтопродукт", м. Одеса»
  4. Указ Президента України від 3 серпня 2000 року № 955/2000 «Про присвоєння звання Герой України»
  5. Указ Президента України від 24 лютого 1998 року № 145/98 «Про відзначення нагородами України»
  6. Указ Президента України від 23 вересня 1999 року № 1215/99 «Про відзначення нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»
  7. Указ Президента України № 822/2011 від 19 серпня 2011 року «Про нагородження відзнакою Президента України − ювілейною медаллю „20 років незалежності України“»
  8. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 червня 2004 року № 717 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».

Посилання[ред. | ред. код]