Х'ю де Вер, 4-й граф Оксфорд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Х'ю де Вер, 4-й граф Оксфорд
англ. Hugh de Vere
Народився 1210
Earls Colned, Braintree[d], Ессекс[d], Ессекс, Англія
Помер грудень 1263
Титул Граф Оксфорд
Посада Лорд великий камергер
Батько Роберт де Вер, 3-й граф Оксфордd
Мати Isabel de Bolebecd
У шлюбі з Hawise de Quincyd
Діти Роберт де Вер, 5-й граф Оксфордd, Isabel de Vered[1], Lady Margaret de Vered[1] і Lady Laura de Vered[1][2]

Х'ю де Вер (англ. Hugh de Vere; приблизно 1210 - грудень 1263) — англійський аристократ, 4-й граф Оксфорд з 1221.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був єдиним сином син Роберта де Вера, 3-го графа Оксфорда, та Ізабелли де Болебек. Після смерті батька в 1221 успадкував великі володіння в ряді графств, титул графа Оксфорда і почесну придворну посаду лорда великого кармергера. На той момент Х'ю було приблизно 10 років, і до повноліття він перебував під опікою матері.

В 1231 приніс королю васальну присягу, формально вступивши у володіння спадщиною, і приблизно тоді ж був присвячений в лицарі. Як лорд великого камергера він брав участь у коронації Елеонори Прованської в 1236, в 1245 він отримав титул барона Болебека[3].

Починаючи з 1246 виступав з критикою політики Генріха III, а в 1258 і 1259 барони обирали його учасником комітетів, метою яких було обмеження королівської влади і розробка проектів реформ[4][5].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Був одружений з Гевізою де Квінсі, дочкою Сейра де Квінсі, 1-го графа Вінчестера, і Маргарет Бомон. У цьому шлюбі народилися[6]:

  • Роберт де Вер, 5-й граф Оксфорд;
  • Ізабелла де Вер; 1-й чоловік - сер Джон Кортні; 2-й чоловік - Олівер де Дінгем;
  • Лора де Вер; чоловік - Реджінальд д'Аржантен[7];
  • Маргарет; чоловік - Х'ю де Крессі[8].

Пращури[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  3. ↑ Cokayne G. The Complete Peerage. London: St. Catherine Press, 1945. V. II. Р. 203.
  4. ↑ Cokayne G. The Complete Peerage. London: St. Catherine Press, 1945. V. II. Р. 214.
  5. ↑ Treharne R. The Baronial Plan of Reform, 1258-1263. V. 1. University Press, Manchester 1971. P. 157.
  6. ↑ Hugh de Vere, 4th Earl of Oxford
  7. ↑ Cokayne G. The Complete Peerage. London: St. Catherine Press, 1945. V. I. Р. 196.
  8. ↑ Mosley C. Burke's Peerage, Baronetage & Knightage. Wilmington: Burke's Peerage, 2003. P. 3464.

Література[ред. | ред. код]

  • Cokayne, George Edward . The Complete Peerage, edited by H. A. Doubleday X. - L. : St. Catherine Press, 1945.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Х%27ю_де_Вер,_4-й_граф_Оксфорд&oldid=41460925