Хлопчина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ХлопчинаPicto infobox cinema.png
латис. Puika
Хлопчина.jpg
Жанр драма
Режисер Айварс Фрейманіс
Сценарист Імант Зієдоніс
Айварс Фрейманіс
У головних
ролях
Індар Лацис
Мара Ренце
Зігріда Лоренц
Петеріс Мартінсон
Оператор Давіс Сіманіс
Композитор Мартіньш Браунс
Художник Інара Антоне
Кінокомпанія Ризька кіностудія
Тривалість 88 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1977
IMDb ID 0829267

«Хлопчина» (латис. «Puika») — радянський художній фільм режисера Айварса Фрейманіса, знятий за мотивами «Білої книги» Яніса Яунсудрабіньша на Ризькій кіностудії у 1977 році. Володар призу за кращий повнометражний ігровий фільм національного кінофестивалю «Великий Крістап»

Сюжет[ред. | ред. код]

На далекому хуторі сім'я маленького Янциса орендує будинок і невелику ділянку землі. Дід — міцний кремезний чоловік, який міг відмовити у своїй повазі до людини, у якій бачив природну слабкість. Виключенням не був навіть Янцис. Бабуся стала багато в чому рідніше матері, яка після смерті чоловіка втратила почуття родини. Крім господарів, на хуторі жили наймичка Мара і її наречений Мікс, а також кульгавий Юркс — безтурботний жебрак каліка, друг Янциса. Як на свій вік міцний і рухливий, він справлявся з будь-якою роботою, на радість господаря, задовольняючись малим і не вимагаючи нічого натомість. Настав Новий Рік з його ворожінням і рядженими. Після свята — довга зима. Взуття у Янциса не було, і він всю зиму провів біля заледенілого вікна. Весна. На Великдень приймають гостей. Природа прокинулася, дід приніс з лісу банку з пахучим березовим соком. Піднялися трави, і хлопчик став водити на луг їх єдину корову. Літо — пора сінокосу. Янцис ніякої важливої ​​роботи не робив, але намагався скрізь встигнути і всім допомогти. Іноді йому здавалося, що без нього просто неможливо обійтися. Настало свято Ліго. З сином хазяїна, який був на вісім років старше, Янцис дружив. Але коли в гості приїхали багаті родичі з сином Отіньшем, дружби наче й не було — обидва лобуря зло пожартували над бідним сусідом. В самому кінці літа у господині народився син. Додалося клопотів, треба було няньчити і колисати примхливе немовля. Осінь — прекрасний, але і жорстокий час, коли у всіх селянських дворах заколюють худобу. Глибокої ночі доводилося вставати з ліжка — в клуні чекав величезний оберемок свіжого льону. Янцис готовий був віддати все на світі за зайву годину сну, але він йшов, щоб день за днем ​​одноманітно і сумно поганяти втомленого коня. Помер кульгавий Юркс, закінчивши своє довге, бідолашне життя. Сумні поминки Юркса замінили веселе святкування весілля Мари і Мікса. Пройшла ще одна зима, остання на цьому хуторі. Термін найму скінчився, і хлопчина з матір'ю вирушили в дорогу — шукати іншого господаря і інший дах над головою.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

  • Автори сценарію: Імант Зієдоніс, Айварс Фрейманіс
  • Режисер-постановник: Айварс Фрейманіс
  • Оператор-постановник: Давіс Сіманіс
  • Композитор: Мартіньш Браунс
  • Художник-постановник: Інара Антоне
  • Звукооператор: Ігор Яковлєв
  • Режисер: Болеслав Ружс
  • Оператор: Валдемар Ємельянов
  • Художній керівник: Роланд Калниньш
  • Художник-декоратор: Вісвалдіс Трейс
  • Художник по костюмам: Айна Фрішфелде, Ілга Кришевича
  • Художник-гример: Еліта Скринджевська
  • Монтажер: Ліене Баліня
  • Редактор: Антон Брок
  • Музичний редактор: Микола Золотонос
  • Майстер по освітленню: Ірина Дзірланга
  • Асистенти режисера: Олександр Жуковскіс, Еріка Буркевича, Беніта Лаце
  • Асистенти оператора: Алвіс Менготс, Айварс Дамбекалнс
  • Асистент художника: Юріс Байкс
  • Помічник режисера: Алдона Гуте
  • Адміністративна група: Алдіс Мігла, Анда Матісоне, Яніс Грунте
  • Директор: Лілія Лієпиня

Посилання[ред. | ред. код]