Холерик

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Холе́рик (грец. χολή,холі, «жовч, яд») — темперамент у класифікації Гіппократа. Для холерика властиві високий рівень нервово-психічної активності та енергії дій, різкість і поривчастість рухів, сильна імпульсивність та яскравість емоційних переживань (переважають процеси збудження над гальмуванням). Людину холеричного темпераменту можна охарактеризувати як швидку, поривчасту, здатну віддаватися справі з пристрасністю, але неврівноважену, схильну до бурхливих емоційних спалахів і різких змін настрою. Люди цього темпераменту мають сильну нервову систему. Вони здатні долати значні труднощі, але погано стримують себе, легко «вибухають».

Іван Павлов відносив холериків до сильного неврівноваженого типу. За відсутності належного виховання, недостатня емоційна врівноваженість може призвести до нездатності контролювати свої емоції у скрутних життєвих обставинах.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Максименко С. Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ: «Центр навчальної літератури», 2004. — 239 с.