Хомінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Хоминг (англ. homing, від home — вертатися додому), інстинкт дому — здатність тварини за певних умов вертатися зі значної відстані на свою ділянку проживання, до гнізда, лігва тощо.

Найяскравіше інстинкт дому проявляється у видів з дальніми сезонними міграціями (вугор річковий, прохідні лососеві риби, морські черепахи, багато перелітних птахів, ластоногі).

Сивка бурокрила (Pluvialis dominicana), що відлітає наприкінці літа на зимівлю за 13 тис. км від місця свого гніздування, наступної весни влаштовує гніздо не далі, ніж декілька метрів від торішнього. Більшість самців морського котика з початком сезону розмноження вертаються на одне і те саме місце, де з року в рік займає одну і ту саму територію діаметром з 10 м. Альбатроси, завезені від гніздової території за 2000—6000 км, вертаються на свої гнізда, пролітаючи в середньому по 200–500 км на день.

Хомінг, як показали експерименти, властивий також осілим тваринам (наприклад, деяким земноводним та плазунам). Хомінг, вироблений у ході штучного добору, у високому ступені розвинутий у поштових голубів.

В основі хомінгу лежить «прив'язаність» особини до певної ділянки місцевості, де тварина народилася (філопатрія) або де вона успішно розмножилася.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров. — М.: Сов. энциклопедия, 1986. — 831 с.