Хорреї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хорреї (дав-євр. חרי‎; також хорі, хоріти) — стародавній біблійний народ, який жив у гірській країні Сеір, на південь від Мертвого моря (Бут 14:6). Управлялися старійшинами (Бут 36:20—30). До приходу євреїв являли собою релікт, частково асимільований Ідумеями (нащадками Ісава) (Втор 2:12). Іноді хорреїв ототожнюють з хуритами[1].

Назва[ред. | ред. код]

Відповідно до Арчібальда Сейса (1915), хорреї були народом, який у єгипетських написах згадується як Хар і пов'язаний із південними регіонами Ханаану[2]. У більш пізніх дослідженнях їх пов'язували з Хуритами, згаданими в Біблії як Хівіти[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Війна царів
  2. Джеймс Орр: «Хорити», The International Standard Bible Encyclopedia, 1915, с. . 1421.
  3. Лоуренс А. Сінклер (2000): «Хорити» у Давида Ноель Фрідман: Біблійний словник Ердманса, W.B. Eerdmans, ISBN 978-0-8028-2400-4, стор. 607.

Посилання[ред. | ред. код]