Храповий механізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заскочник складається з зубчатого колеса (1) та за́скочки (2), що кріпляться на станині (3)
Торцевий ключ із заскочником

Храповий механізм або заскочни́́й механізм, заско́чник[1], розм. «тріскачка» — зубчастий механізм переривчастого руху, створений для перетворення зворотно-обертового руху у переривчастий обертовий рух в одному напрямі. Тобто, заскочник дозволяє осі обертатися в одному напрямі й не дозволяє обертатися в іншому.

Застосування[ред. | ред. код]

Заскочники мають широке застосування, наприклад, у турнікетах, гайкових ключах, заводних механізмах, домкратах, задній втулці велосипеда тощо.

Будова та принцип дії[ред. | ред. код]

Заскочний механізм зазвичай має форму зубчастого колеса (заскочника́)[1] з несиметричними зубцями, має упор з одного боку. Храповий механізм дає можливість передавати обертання тільки в одному напрямі або забезпечує періодичний обертовий рух в одному напрямі з зупинками. Рух кола у зворотний бік обмежується заскочкою, яка притискається до кола пружиною або власною вагою.

Обертання храпового колеса в бік підйому супроводжується характерним шумом — клацанням, оскільки заскочка постійно притискається до зубів. Щоб зменшити шум — застосовують конструкції безшумної заскочки, де спеціальний пристрій за рахунок сили тертя відводить заскочку від храпового колеса при русі механізму в бік підйому. Для того щоб кінець виступу заскочки щільно прилягав до бічної стінки зуба (коли ваги заскочки буває недостатньо), його притискають до храпового колеса пружиною.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Заскочник // Украинско-русский политехнический словарь

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]