Хронотропний ефект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хронотро́пний, інотропний, батмотропний та дромотропний ефе́кти — зміни частоти серцевих скорочень, їх сили, збудливості серцевого м'яза і провідності збудження під впливом екстракардіальної іннервації серця. Внаслідок взаємодії катехоламінів і бета-адренорецепторів виникають позитивні еффекти: хронотропний (збільшення частоти генерації електричних імпульсів), батмотропний (підвищення збудливості), дромотропний (покращення провідності збудження).

Див. таакож[ред. | ред. код]