Церква Святого Архангела Михаїла (Велика Святкова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вигляд з боку презбітерія

Церква Святого Архангела Михаїла — давня лемківська греко-католицька церква у селі Велика Святкова, збудована 1757 року. З 1986 року є римо-католицькою філіальною церквою парафії Непорочної Богоматері в Дошниці. 1985 року об'єкт було вписано до списку пам'яток і включено до підкарпатського Шляху дерев'яної архітектури.

Історія[ред. | ред. код]

Перша церква у Великій Святковій з'явилася 1581 року. Це був православний храм, що змінив конфесію разом із мешканцями села після підписання Берестейської унії 1595 року. На її місці в 1757 році збудовано нову церкву. За свідченнями мешканців, початково вона містился над потоком Свіржівка, який під час сильних дощів піднімався і перешкоджав доступу до церкви. Через це мешканці перенесли храм на місце при головній дорозі села. В другій половині 18 століття в святині продовжили декоративні роботи, виконавши поліхромію, а в 1796 (за іншою версією, в 19 столітті) було добудовано вежу над передсінням. 1914 року ґонт на схилах покрівлі було замінено на листовий метал. 1927 року під час тзв. тилявської схизми більшість мешканців села перейшли у православ'я, однак церква залишилася в руках греко-католицької меншості. 1933 року до церкви було добудовано захристію.

Після акції "Вісла" храм лишився покинутим і стояв порожнім до 1986 року, через що його кілька разів пограбували. До 1958 року злодії винесли два іконостаси: старий бароковий з 17 століття, що зберігався на горищі будинку, та новіший з першої половини 19 століття, який до 1947 року виконував літургійні функції. 1959 року під час ремонту кам'яний фундамент укріпили та утеплили. 1986 року об'єкт було переведено до римо-католицької церкви. В 1991-93 роках провели консервацію поліхромії інтер'єру. В 2014 провели капітальний ремонт корпусу церкви.

Література[ред. | ред. код]

  • G.i Z. Malinowscy, E. i P. Marciniszyn, Ikony i cerkwie. Tajemnice łemkowskich świątyń, Carta Blanca, Warszawa 2009, ISBN 978-83-61444-15-2
  • Magdalena i Artur Michniewscy, Marta Duda, Cerkwie drewniane Karpat. Polska i Słowacja, Wydawnictwo Rewasz, Pruszków, 2003, str.158-160 ISBN 83-89188-08-2
  • Leksykon drewnianej architektury sakralnej województwa podkarpackiego, K. Zieliński (red.), Rzeszów: Stowarzyszenie na Rzecz Rozwoju i Promocji Podkarpacia „Pro Carpathia”, 2015, s. 278-279, ISBN 978-83-61577-68-3, OCLC 922211420.

Посилання[ред. | ред. код]