Церква святого архангела Михаїла (Лагодів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Церква Святого архангела Михаїла

49°43′44″ пн. ш. 24°31′01″ сх. д. / 49.72889° пн. ш. 24.51694° сх. д. / 49.72889; 24.51694Координати: 49°43′44″ пн. ш. 24°31′01″ сх. д. / 49.72889° пн. ш. 24.51694° сх. д. / 49.72889; 24.51694
Тип церква
Країна

 Україна

Розташування Лагодів
Перемишлянський район
Львівська область
Конфесія УГКЦ
Єпархія СтрийськА єпархіЯ
Тип будівлі церква
Матеріал дерево
Побудовано на кошти громади
Перша згадка 1742
Будівництво 1732
Настоятель о. Дмитро Тхір[1]
Ідентифікатори і посилання
Церква святого архангела Михаїла (Лагодів). Карта розташування: Львівська область
Церква святого архангела Михаїла (Лагодів)
Церква святого архангела Михаїла (Лагодів) (Львівська область)

CMNS: Церква святого архангела Михаїла на Вікісховищі

Церква Святого архангела Михаїла — діюча греко-католицька п'ятикупольна дерев'яна церква в селі Лагодів, Перемишлянського району, Львівської області. В акті візитації місцевої церкви св. Михаїла від 7 квітня 1742 року зазначено, що вона збудована 10 років тому коштами священика та громади. Відноситься до Унівського деканату Стрийської єпархії УГКЦ.

Історія[ред. | ред. код]

Saint Michael church, Lahodiv (02).jpg
Дзвіниця

У 1803 році згідно опису церковного майна, повідомляли, що дерев'яна церква і дзвіниця перебували з запущеному стані. У нарисі М. Клемертовича зазначено, що в селі перед 1870 роком була церква з 1730 року, а біля неї дзвіниця, «що ледве опиралася вітрові». Нову дерев'яну церкву збудували на місці попередньої у 1872 році, хоча О. Пристай писав, що це сталося в сер. 1890-х рр. Її відразу покрили бляхою, при вході зробили хори на двох стовпах. У 1894 році на краєвій виставці у Львові був представлений старовинний дзвін з Лагодова вагою близько 90 кг, відлитий у 1621 році. Дзвіниця була збудована з дерева у 1854 році. Весною 1900 року в Лагодові було 2000 мешканців: 1451 греко-католик, 300 римо-католиків, решта — юдеї. Відомо, що в 1906 році до церкви була добудована захристія, у 1910 році північне крило нави, а в 1927 — південне, після чого храм отримав хрестоподібну форму.

У ході бойових дій влітку 1915 року з церкви була збита середня баня з хрестом, а російські вояки забрали з дзвіниці усі дзвони. Пізніше зруйновану баню відновили.

Опис церкви[ред. | ред. код]

Дерев'яна церква стоїть біля вулиці, яка веде до джерела, що розташоване за сто метрів від храму. Хрестова у плані, п'ятиверха будівля, з прибудованою до північної стіни вівтаря ризницею. Оточена традиційним піддашшям, стіни під яким складаються з відкритого пофарбованого зрубу, а над піддашшям — покриті фарбованим гонтом. Одиночні та спарені вузькі арочні вікна схожі на бійниці. До церкви ведуть два входи — із заходу і півдня. На прицерковну територію також можна зайти через брами з двох сторін. На південь від святині розташована дерев'яна триярусна дзвіниця, нижній ярус якої відкритий. Сьогодні храм вимагає зовнішнього ремонту, особливо його дахи, хоча служби проводяться щонеділі.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]