Перемишлянський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Перемишлянський район
Coat of arms of Peremyshliany Raion.png Peremyshlans rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Львівська область
Код КОАТУУ: 4623300000
Утворений: 1939 4 грудня
Населення: 38 871 (на 1.02.2016)
Площа: 918 км²
Густота: 43.7 осіб/км²
Тел. код: +380-3263
Поштові індекси: 81200—81264
Населені пункти та ради
Районний центр: Перемишляни
Міські ради: 2
Сільські ради: 27
Міста: 2
Села: 87
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 81200, Львівська обл., Перемишлянський р-н, м. Перемишляни, вул. Привокзальна, 3, 2-11-46
Голова РДА: Паска Олег Володимирович
Голова ради: Винницький Василь Миколайович

Commons-logo.svg Перемишлянський район у Вікісховищі

Перемишля́нський райо́н — район України на південному сході Львівської області. Районний та адміністративний центрПеремишляни місто районного значення . Населення становить 38 800 особу (на 1 грудня 2015 року). Площа району 918 км². Утворено 1939 року.

Зміст

Географія[ред.ред. код]

Площа району в адміністративних межах займає 91,8 тис. га., що становить 4,2 відсотка території Львівщини.

Перемишлянський район розташований у південно-східній частині Львівської області. Межує на півночі — із Золочівським районом, на сході — з Тернопільською областю, на півдні — з Івано-Франківською областю, на південному заході — з Жидачівським районом, на заході — з Миколаївським районом.

Про район[ред.ред. код]

Утворений 1939. Площа 0,9 тис. км2. Нас. 59,6 тис. чол. (1981). У районі — 89 населених пунктів, підпорядкованих 2 міським і 23 сільс. Радам нар. депутатів. Центр — м. Перемишляни. П. р. розташований в межах Подільської височини. Корисні копалини: пісок, пісковики. Є мінеральні джерела. Річки — Свір, Гнила Липа, Золота Липа (бас. Дністра). Грунти дерново-підзолисті, сірі, світло-сірі й темно-сірі опідзолені та опідзолені чорноземи. Лежить у лісостеповій зоні. Ліси (граб, бук) займають 26,8 тис. га.

Найбільші промислові підприємства району: перемишлянські з-д "Модуль" Львів. виробничого об'єднання "Мікроприлад", харчосмакова фабрика та меблевий комбінат, Бібрське заводоуправління цегельних заводів. Комбінат побутового обслуговування (Перемишляни) та 19 будинків побуту. С. г. району спеціалізується на вирощуванні зернових (пшениця, жито, ячмінь, овес) і тех. (цукр. буряки, льон) культур, тваринництво мол.-м'ясного напряму. Площа с.-г. угідь 1980 становила 53,6 тис. га, у т. ч. орні землі — 39,8 тис. га, луки і пасовища — 13,5 тис. га. У П.р.—18 колгоспів, птахо інкубаторна станція, рай сільгосптехніка, рай сільгоспхімія. Залізнична ст. Бібрка. Автомоб. шляхів —320 км, у т. ч. з твердим покриттям — 253 км. У районі — профес- тех. уч-ще, 60 заг.-осв. та 2 муз. школи; 53 мед. заклади, у т. ч. З лікарні. 68 клубних установ, 2 кінотеатри, 60 кіноустановок, 65 б-к. У с. Свіржі П. р. народився укр. живописець В. Береза, у с. Білці — укр. радянський математик О. С. Парасюк. У П. р. видається газ. "Перемога" (з 1939).

Історія[ред.ред. код]

Територія Перемишлянського району була заселена людьми ще у сиву давнину. Археологами досліджені поселення землеробських племен, які проживали тут у III тис. до н.е. З часів давньоруського періоду на території району залишився цілий ряд пам'яток оборонного будівництва. Перша письмова згадка про Перемишляни датується 1437 роком. Вчені роблять припущення, що назву міста дали переселенці із Перемишльського князівства. На кінець XVI - початок XVII ст. припадає бурхливий розвиток Перемишлян та околиць, як важливих осередків торгівлі, промислів і культури. У першій чверті XVII ст. Перемишляни отримали магдебурзьке право, і в документах того часу згадуються як місто-фортеця, оточене земляним валом і дерев'яною оборонною стіною з бійницями.

Найдавнішими спорудами в місті є костел XVІІ ст. та церква Св. Миколая. У 1857 році в Перемишлянах П. Любинецький заснував школу бджільництва, яка була однією із перших шкіл пасічників у Галичині та Європі. Бджолярство було поширене на території Перемишлянщини з давніх часів. Це відобразилося і на гербі міста: солом'яний вулик-сапетка, а навколо нього кілька бджіл.

У 1860 р. Перемишляни стали повітовим містом, яке входило до Золочівського округу. У 1909 р. була збудована залізниця Потутори - Перемишляни-Львів, яка під час II світової війни була знищена.

З 1964 року м. Перемишляни стало районним центром. 05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Великоглібовицьку сільраду Пустомитівського району до складу Перемишлянського району.[1]

Бібрка - друге за величиною місто, розташоване у долині мальовничої річки Боберки. Вперше Бібрка згадується у Галицько-Волинському літописі і датується 1211 роком. Вважають, що герой Куликовської битви Дмитро Бобрюк за походженням із Бібрки. З XVII ст. відомий герб міста, на якому зображений бобер на купині. Жителі району постійно працювали і сьогодні активно працюють над розбудовою держави та вносять посильну лепту у чашу загального добра та процвітання України.

Перемишлянський район розташований у південно східній частині Львівської області. Межує на півночі — із Золочівським районом на сході — із Тернопільською областю, на півдні — з Івано-Франківською областю, на південному заході — з Жидачівським районом, на заході — Миколаївським районом.

Площа району в адміністративних межах займає 918 тис. км, що становить 4,2 відсотка території Львівщини. В адміністративному плані до Перемишлянського району віднесено 89 населених пунктів, об'єднаних у 29 місцевих рад, з яких — 2 міських і 27 сільських.

Перемишляни — місто районного значення, адміністративний і культурний центр району, розташований на річці Гнила Липа, в 45 км від м. Львова. Через територію району проходить автотраса Львів - Івано-Франківськ. У районі достатньо розгалужена сітка доріг з твердим покриттям.

Якщо перша письмова згадка про Перемишляни датується 1437 роком, то в 1623 році уже згадується як місто.

Район має значні ресурси: оздоровчі, спортивні та екскурсійно-туристські.

Район утворено 4 грудня 1939 року. З 1962 по 1964 роки його територія була включена до складу Золочівського району. 4 січня 1964 року Перемишлянський район було відновлено, але в дещо змінених межах.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Перемишлянського району було створено 73 виборчі дільниці. Явка на виборах складала - 83,89% (проголосували 28 057 із 33 446 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 73,33% (20 575 виборців); Юлія Тимошенко - 11,60% (3 256 виборців), Олег Ляшко - 6,18% (1 733 виборців), Анатолій Гриценко - 4,22% (1 183 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 0,43%.[2]

Освіта[ред.ред. код]

Загальноосвітні навчальні заклади[ред.ред. код]

У Перемишлянському районі функціонують 57 загальноосвітніх навчальних закладів (11 ЗОШ І-ІІІ ступенів з них 3 НВК "ЗНЗ І-ІІІ ступенів - ДНЗ", 1 НВК "Середня загальноосвітня школа-гімназія" м. Перемишляни, 32 ЗОШ І-ІІ ступенів, з них 5 НВК "ЗНЗ І-ІІ ступенів-ДНЗ", 14 ЗОШ І ступеня), у яких у 2015-2016 н.р. навчається 3952 учні. Для 660 дітей організовано підвезення до місця навчання, з них 479 дітей- за програмою "Шкільний автобус". У районі в наявності 7 шкільних автобусів.У районі функціонує 2 позашкільних навчальних заклади, в яких виховується 746 дітей. Загальна кількість дітей, охоплених позашкільною освітою- 1804 (46 %) У районі функціонує 17 шкільних їдалень у 40 навчальних закладах- роздаткові пункти, буфети.При підготовці до 2015-2016 навчальних років в усіх їдальнях проведено поточні ремонти приміщень.Безкоштовним харчуванням охоплено 1586 учнів 1-4 класів, 40 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, 73 учнів із малозабезпечених сімей, 38 дітей, батьки яких є учасниками АТО. На сьогодні 44 навчальних закладів (77 %) забезпечені комп'ютерною технікою.18 навчальних закладів мають сучасне проекційне обладнання.До мережі інтернет підключено 22 ЗНЗ (39 %)

Перемишлянський професійний ліцей[ред.ред. код]

Навчальний заклад було створено 22.01.1966 року наказом начальника Львівського міжобласного управління професійно-технічної освіти при РМ УРСР від 14 січня 1996 року за № 7, як міське професійно-технічне училище № 61 на виробничій базі "Львівсільбуд".

У 1975 р. згідно наказу №112 від 07.04.1975 р. "Про перейменування в 1975 р. професійно-технічних навчальних закладів у середні професійно-технічні училища" міське професійно-технічне училище №61 перейменовано у середнє професійно-технічне училище №61 м. Перемишляни.

В 1996 р. згідно наказу №211 від 13.08.1996 р. середнє професійно-технічне училище №61 м. Перемишляни перейменовано у професійно-технічне училище № 61 м. Перемишляни.

Наказом № 139 Міністерства освіти і науки України від 19. 03. 2003 року "Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Львівської області", створено Перемишлянський професійний ліцей, який є правонаступником професійно-технічного училища № 61 м. Перемишляни.

Для вирішення статутних завдань ліцей має:[ред.ред. код]

  • Навчальний корпус.
  • Побутовий блок з їдальнею, актовим залом та спортзалом.
  • Два учнівські гуртожитки на 300 місць.
  • В одному із гуртожитків розміщено:
    • Бібліотека з читальним залом.
    • Медпункт.
    • Стоматологічний кабінет.
    • Фізіотерапевтичний кабінет.

Для здійснення навчання учнів у ліцеї є в наявності 25 кабінетів, з них - 13 кабінетів з предметів професійно-теоретичного циклу, 9 майстерень та 4 лабораторії, один комп'ютерний клас на 20 робочих місць.

Для виконання програм з виробничого навчання у ліцеї створено:[ред.ред. код]

  • 1 майстерня штукатурів;
  • 1 майстерня малярів;
  • 1 майстерня механічної обробки деревини;
  • 1 майстерня ручної обробки деревини;
  • 1 електрозварювальна майстерня;
  • 1 газозварювальна майстерня;
  • 1 слюсарна майстерня;
  • 1 майстерня електромонтажників;
  • 1 майстерня швачок;
  • 1 лабораторія кухарів;
  • 1 лабораторія будови автомобіля;
  • 1 лабораторія телерадіомеханіків;
  • 1 тренажерний кабінет.

Навчально виховний процес в ліцеї забезпечують 53 педагогічних працівники, з них:[ред.ред. код]

  • 6 керівних кадрів;
  • 9 викладачів професійно-теоретичної підготовки;
  • 19 майстрів професійно - практичної підготовки;
  • 7 викладачів загально технічної підготовки;
  • 8 викладачів природничо-математичної підготовки;
  • 9 викладачів гуманітарної підготовки;
  • 1 викладач фізичної підготовки;
  • 1 керівник фіз. виховання;
  • 1 викладач предмета "Захист Вітчизни";
  • 1 методист;
  • 1 соціальний педагог;
  • 2 вихователі;
  • 11 керівників гуртків.

Дошкільна освіта[ред.ред. код]

У рамках Закону України "Про дошкільну освіту" на сьогоднішній день в районі забезпечено роботу 26 дошкільних навчальних закладів : 8 навчально-виховних комплексів "загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад", 3 дошкільних навчальних закладів з повним режимом роботи та 15 дошкільних навчальних закладів з короткотривалим режимом роботи.

Охоплено дошкільною освітою у ДНЗ та НВК 805 дітей віком від 2 до 6 років, що становить 42 % від загальної кількості (1908) дітей віком від 2-6 років, діти п'ятирічного віку охоплені на 100 % дошкільною освітою : 333 у ДНЗ та НВК, 249- у групах при ЗНЗ. Загальний показник охоплення дошкільною освітою становить 55 %.

До здобутків районної системи освіти у виховній роботі можна віднести:[ред.ред. код]

  • Проведення на районному рівні ряду заходів, що забезпечують національне та духовне виховання.
  • Протягом 2015 року 582 учні загальноосвітніх навчальних закладів брали участь у ІІ етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін. З них 199 стали призерами. Із 52 учасників ІІІ етапу є 10 призерів, що посіли І,ІІ,ІІІ місця з таких предметів : української мови та літератури, інформаційних технологій, фізики, математики, географії, біології, основ християнської етики.У IV етапі Всеукраїнської олімпіади з української мови учениця НВК с. Костенів Гавінська Інна посіла ІІ місце. А у IV етапі Міжнародного мовно-літературного конкурсу ім. Т.Шевченка взяли участь 2 учасники, Гавінська Інна зайняла І місце та стала стипендіатом Президента України.
  • Проведено районні конкурси, фестивалі : "Сурми звитяги", "Різдвяні канікули", "Таланти твої, Україно", "Благовіст", "І слово, і пісня, матусю тобі", "Дотик природи", "Козацький гарт", "Олімпійське лелеченя"; військово-спортивну гру "Джура"; науково-літературну академію, присвячену 100-річчю з дня народження о.В.Прийми.У ЗНЗ району відзначено Міжнародний день захисту дітей, День Матері, Всеукраїнський тиждень права, роковини утворення УПА, присвячені річниці утворення ЗУНР, Свято знань тощо.

В районі працює 17 колективів зі званням «народний» та «зразковий»:[ред.ред. код]

1. Перемишлянський Народний дім:[ред.ред. код]

  • народний ансамбль пісні і музики «Роси» (кер. В.Шлюбик);
  • зразковий ансамбль танцю «Веселка» (кер. О.Прийма);
  • народний гурт «Зоряний сон» (кер. О.Ільчишин);
  • народний гурт «Стереобенд» (кер. Н.Папіж);
  • народний духовий оркестр (кер. Р.Марків);
  • народний жіночий вокальний ансамбль «Мрія» (кер. Л.Василецька);
  • народний самодіяльний драматичний колектив (кер.З.Козак);
  • народна хорова капела «Заграва» (кер.О.Козак);
  • зразковий дитячий хор «Осанна» (кер.О.Гавінська);
  • народний чоловічий ансамбль «Дзвін» (кер. С.Підківка);

2. Народний дім м.Бібрка:[ред.ред. код]

  • народна жіноча хорова капела «Горлиця» (кер. Л.Хомутник);
  • народна хорова капела «Бібрчани» (кер.М.Наконечний);
  • народний ансамбль пісні і музики «Кладочка» (кер. І.Дікало);

3. Народний дім с.Романів:[ред.ред. код]

  • народна хорова капела «Камула» (кер.К.Гудз);

4. Народний дім с.Свірж:[ред.ред. код]

  • народний жіночий вокальний ансамбль «Свіржанка» (кер. Г.Кулик);

5. Народний дім с.Бачів:[ред.ред. код]

  • народний ансамбль музики і пісні «Бачівчанка» (кер. Е. Гривнак);

6. Народний дім с.Вишнівчик:[ред.ред. код]

  • народний фольклорний ансамбль «Криниченька» (кер.Н.Климковська);

Традиційними заходами в районі стали:[ред.ред. код]

  • День Соборності України
  • Свято зимового фольклору "Різдвяна феєрія" (огляд-конкурс вертепів, колядок , щедрівок та віншувань)
  • Шевченківські дні
  • День Матері
  • Урочисте відзначення на території сільської ради с.Подусільна річниці від дня народження 1-го командира УПА Василя Івахіва
  • День Конституції
  • Огляд конкурс художніх колективів малих форм та танцювальних колективів
  • Огляд-конкурс самодіяльних драматичних колективів
  • День Незалежності України
  • Відзначення свята Української Повстанської Армії
  • Урочистості з нагоди утворення ЗУНР
  • Фестиваль дитячої естрадної пісні "Пісенний розмай"
  • Творчі звіти народних колективів
  • Звіти закладів культури сільських рад
  • Огляд-конкурс фольклорних колективів
  • Огляд-конкурс хорових колективів
  • Огляд-конкурс читців
  • Огляд-конкурс музичних колективів

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Надання медичної допомоги в Перемишлянському районі здійснюється КП Перемишлянською центральною лікарнею на 149 ліжок, Бібрською райлікарнею на 89 ліжок, Дунаївською дільничною лікарнею на 15 ліжок, трьома лікарськими амбулаторіями загальної практики сімейної медицини (Іванівська, Свірзька та Романівська) та 49-ма фельдшерсько-акушерськими пунктами.Всього 55 медичних установ. Радіус обслуговування - 40-45 км.

Всього персоналу 712 чоловік.Медичну допомогу надають 117 лікарів та 253 середніх медпрацівників.

На ФАПах – 78 чол. в т.ч. – середній медперсонал – 53 чол.

Кількість стаціонарних ліжок по району складає 253. Забезпеченість населення ліжками на 10 тис. населення становить 64,5.

Розвиток туризму в Перемишлянському районі[ред.ред. код]

Святоуспенська Унівська Лавра[ред.ред. код]

Унівський монастир є одним із найдавніших осередків культури та духовності. Чернече життя у цій місцевості бере початок з XIII ст.

У ХУІ ст. Монастир зазнав спустошливого нападу татар, які зруйнували культові, житлові, господарські та оборонні споруди. Проте період занепаду не був тривалим. Уже в другій половині ХУІ ст. Олександр Ванько Лагодовський відбудував монастир. Давній переказ розповідає про ці події: шляхтичеві Лагодовському, який занедужав на ноги, з'явилася у сні Пресвята Богородиця вказала на місце, де він може зцілитися. Це було джерело, яке струменіло біля зруйнованого монастиря. З подяки за чудесне оздоровлення шляхтич відродив храм та обитель. Ця унікальна церква та монаші келії збереглися до наших днів.

Унівський Монастир-фортеця - це не тільки один з найцікавіших архітектурних ансамблів України, але й пам'ятка історії, вогнище культури та просвітництва. Розташований він на околиці с.Унів Перемишлянського району, Львівської області, у мальовничій місцевості, оточеній лісистими горами.

Нинішній архітектурний ансамбль Унівського монастиря складається з монастирських будівель та Успенської церкви. Найціннішою пам'яткою ансамблю є церква Успенія Богородиці, яка датується ХУІ ст.

У 1904-1905 рр. Проведена реставрація церкви під керівництвом архітектора Івана Левинського. Існуючий фресковий живопис на стінах церкви виконали у 1930-х роках художники Юленаній Мокрицький та Дем'ян Горняткевич.

У 1992 р. розпочалися реставраційні роботи біля церкви Успенія Богородиці. Заплановано провести повну реставрацію монастиря з поверненням йому колишнього виду і функцій.

Сьогодні Унівську Лавру відвідують тисячі прочан. Вони приходять до цього духовного джерела Божої благодаті з вірою і надією, приносячи Господу щиросердні молитви про поміч і заступництво Богоматері. З особливим упованням вірні почитають Унівську чудотворну ікону Пресвятої Богородиці, яка прославлена у віках багатьма чудами.

Прочани у святій сповіді каяттям очищують свої серця, п'ють із цілющого джерела та омиваються його водою, що проганяє всяку скверну. Душевний спокій дарує Господь за посередництвом померлих отців і братів тим, які приходять молитися на могилах монашого цвинтаря.

Найбільші прощі в Лаврі відбуваються двічі на рік: молодіжна проща у травні, та на храмовий празник Успенія Пресвятої Богородиці ( 28 серпня). Унів віддавна славиться цими відпустами, на які збираються від 2 до 14 тис. прочан. Особливо людно тут 28 серпня, в цей день люди сходяться помолитися місцевій святині - чудотворній іконі Унівської Матері Божої. Одночасно приїжджають оздоровитися цілющою водою з джерела: яке знаходиться тут же , під монастирськими мурами. Вода з джерела тече попід фортечний мур до криниці, над якою стоїть каплиця, а в ній вміщена статуя Богородиці. В день Успенія Пресвятої Богородиці до цього цілющого джерела припадають спраглими устами тисячі віруючих, щоб зцілитися не тільки фізично але й духовно.

На сьогоднішній день у Святоуспенській Лаврі налічується 35 монахів-студитів, які утримують сиротинець, ведуть господарську діяльність: займаються пасічництвом, відгодівлею худоби, рільництвом для власних потреб.

Доба у монастирі поділена на три рівні частини: молитва, праця та відпочинок. Згідно з давньою чернечою традицією, монахи моляться повне Церковне правило, тобто вечірню, Повечер'є, Полуношницю, Утренню, Літургію та Часи.

Кожен чернець працює згідно зі своїми обдаруваннями чи то як столяр, різьбяр, іконописець, кравець або науковець. Але проте це, кожен повинен трудитися так, аби своїм заробітком міг утримати себе й поділитися з тими, хто потребує помочі.

Духовно-релігійний комплекс в Бачеві[ред.ред. код]

Велике значення в духовно-релігійному ансамблі в с. Бачів, відіграє грота-капличка Пречистої Діви.

Грота - споруда в європейських парках XVI -XVIIIст., що імітує природню печеру. У барроковському ансамблі церкви Святого Юрія у Львові є грота, де розміщено фігуру святого.

В архітектурному рішенні може бути поєднання скульптури та джерел зі святою водою.

Така грота Діві Марії є на півдні Франції у Люрді. Де парохом греко-католицького храму цього міста був отець Василь Прийма - виходець із Бачева.

І таку саму гроту-каплицю Діві Мрії збудовано в с. Бачів. Архітектори споруди - Володимир та Світлана Зотови. Так, у невеличкому селі виріс унікальний архітектурний ансамбль: церква, грота-каплиця Пречистої Діви та Плебанія.

Про воду яка витікає з під стіп Пречистої Діви і протікає до басейну через камінь спроваджений з Люрду, який освятила 18 разів Мати Божа, ходило багато легенд та правдивих історій, які справді чудоподібні.

Також для цієї справи о. Василю Приймі вдалося випросити у властей Франції відрізати від скали, де Бернадетті явилась Божа Матір 18 разів - два камені.

Один привіз сам о. Михаїл Цікало після повернення перших українських паломників з Люрду, з якими він перебував у жовтні 1992 році. Цей камінь знаходився в церкві Богоявлення, зараз перенесений в церкву Івана Хрестителя. Другий був переданий для гроти у 1994 році. Саме по ньому стікає вода у басейн. Ця вода постійно турбувала спокій пароха с. Бачів о. Михайла Цікала. Який буквально всі організаційні питання цього періоду брав на себе. І ось він налагоджує зв'язок ще з одним виходцем із нашого села, сьогодні заступник директора з науково-організаційної та науково-методичної роботи Інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського Академії медичних наук України, доктор медичних наук, професор, заслужений раціоналізатор України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки та премії імені Ф. Г. Яновського - Мельником Василем Михайловичем. І передає йому воду для дослідження (Акт проведеного дослідження та хімічний склад води зберігаються в пароха села о. Михаїла Цікала). А в кінцевому заключенні говориться що вона не мінеральна, але лікувальна. Центральна ікона в гроті - Велика Панагія Київська. З права від неї зображення Бернадети на святому місці в Люрді та церква греко-католицької громади. З ліва ікона зцілення сліпого.

Бачівці звертаються до всіх поломників - перш ніж їхати в Люрд, відвідайте Бачів. Але приїзджайте з вірою. Тому що, в цьому басейні злилася Люрдська вода з Бачівською. Отець Василь Прийма говорив, що поломники із світової української діаспори, все рідше і рідше приїзджають до Люрду, тому що вони мають вже Вільну Україну, і порив сердець їхніх тепер веде їх сюди до нас, на Україну. Вони хочуть мати і тепер такий центр у себе на Україні. Отець Василь Прийма дуже бажав перебратись сюди, в це мальовниче село, на свій вічний спочинок. Саме тут на подвір'ї храму Івана Хрестителя можна побачити Його могилу, а з часом відвідати і його музей. Над створенням якого інтенсивно працюють члени громадської організації "Фундація справ Божого Провидіння пам'яті о. Василя Прийми" Саме тут ви можети змити свої недуги. і поєднатися з Богом. Бачівці чекають на зустріч з Вами.

Свірзький замок[ред.ред. код]

Особливу увагу заслуговує колишнє містечко, а тепер село – Свірж, де зберігся замок ХУст.(який неодноразово перебудовувався).

Уперше с.Свірж згадується 2 жовтня 1427 року, коли тут перебував польський король Владислав ІІ. Друга згадка про Свірж зафіксована через 16 років – у 1443 році.

22 вересня 1449 р. встановлюється межа між містом Свірж і селом Свірж. Це перша згадка, що було і місто і село Свірж. Формально розмежування існувало до Першої світової війни, а після війни село і місто починають зливатися. З 1939 року про місто Свірж вже не згадується. На даний час тільки центральну частину села в народі називають містом.

В 1481 році у Свіржі заснована римо–католицька парафія братами Андрієм та Мартіном Сьвірскіх, дідичами міста. Крім українців тут жили поляки і, як оплот полонізації, тут був збудований костьол ще у ХІУ ст.. У 1541 році деревяна будова костьолу розвалилася і було споруджено мурований костьол у стилі ренесансу, що зберігся до наших днів і є пам'яткою архітектури.

До початку ХУІ ст. в документах часто згадується прізвище Мартина Романовського, власника Свіржа. Про господарство і економічне становище Свіжа по не значних історичних документах багато сказати не можна. Відомо лише, що воно належало до типових містечок тогочасної Львівської землі і на початок ХУІ ст. мало водяний млин та корчму з пивоварнею. Тут влаштовувалися ярмарки і базари. Завдяки наявності в околицях Свіжа високоякісної глини, тут розвивалося гончарство, у місті було кілька крамниць.

У 1578 році Свірж з трьома ланами землі належав Христофору Свірзькому. У 1648 році село і місто було власністю подільського хорунжого магната Олександра Цетнера. У той час містечко вже мало міцний замок.

Про замок, як маєток шляхтичів Свірзьких, згадується вже у ХУІ ст.. Однак існуюча будова належить до того часу, коли замок став власністю Олександра Цетнера. О. Центнер був одружений з Ганною Замойською. І тому над брамою фортеці встановлені їхні родинні герби.

Замок розташований на північний схід від села, його площа має неправильну чотирикутну форму. Будинки двоповерхові, групуються біля двох майданчиків, одна частина, розташована вище, використовувалася для житла, інша, мала господарське призначення, між собою вони розділені мурами.

Особливо цікава фронтова сторона з двома вежами і брамою. Перед брамою колись був підйомний міст (нині він постійний, з бетону), перекинутий через глибокий і досить широкий яр.

Незважаючи на численні перебудови, ще залишилися ознаки давніх архітектурних оздоб. Господарська частина замку мала браму з окремим під'їздом із західної сторони по схилу горба. Тут було чотири приміщення, що в основному використовувалися як стайні.

У 1648 році село Свірж спалили татари. У 1672 році замок захопили турки. Однак в 1675 році він уже успішно витримав татарську облогу і захистив гарнізон Поморянського замку, який заховався тут, залишивши потаємним ходом свій у Поморянах.

З другої половини ХУІІІ ст. аж до скасування панщини 1848 р. Більша частина землі належала польському дідичу і римо-католицькій парафії.

Після польсько – української війни (1918 – 1919 рр.) повернувся до Свіржського замку пан Роберт Ля Мезон. Він мав 1564 морги землі, 47 коней, 71 корову. Ще у 1921 році двірської челяді було 47 чоловік, не рахуючи людей, які працювали на полях, у лісі і млинах. У 1930 році побудував цегельню, крім цього у селі працювали дві теслі, колодій, 3 кравці, муляр, 4 різники, 3 столяри, 2 шевці. Тоді в селі було 483 господарства і 2593 мешканці.

Табір відпочинку "Дружба"[ред.ред. код]

Оздоровчий табір "Дружба" знаходиться в мальовничій околиці села Свірж, Перемишлянського району, в сосновому лісі. Територія огороджена, вздовж головної алеї розміщені 8 двохповерхових будинків для відпочинку, по 4 кімнати в кожному. В адміністративному будинку дитячого табору також розміщено спортзал, їдальня, медпункт. На території облаштовано спортивний майданчик для футболу, баскетболу.

Працює табір тільки у літній період, відсутня система опалення.

Табір відпочинку "Дружба" належить обласному комітету профспілки працівників АПК, відомча приналежність.

В таборі щорічно відпочиває 900 дітей віком від 8 до 17 років.

База відпочинку "Узлісся"[ред.ред. код]

База відпочинку "Узлісся", с. Стрілки (хутір Ріпища), що знаходиться за 30 км від Львова в мальовничій лісово-озерній смузі, розташований на відстані 2км. від дороги Перемишляни – Бібрка, заїзд у доброму стані. База відпочинку "Узлісся" зараз це 3-х зірковий готель європейського рівня, пропонує своїм клієнтам комфортне проживання у двомісних номерах та номерах класу "люкс".

Якісне та збалансоване харчування задовольнить найвишуканішого гурмана, а спілкування в затишному барі завжди буде приємним і цікавим. Є конференц-зали, що обладнані всіма необхідними засобами, забезпечують можливість проведення семінарів, конференцій, тренінгів та ділових зустрічей.

До послуг відвідувачів, що завітають з усією родиною, є дитяча кімната. База облаштована для відпочинку і бізнес зустрічей, огороджена довкола муром. Улітку на піщаному пляжі відвідувачі можуть засмагати, а на чистому озері площею 7 га, влаштовувати захоплюючі прогулянки на човнах чи насолодитися риболовлею.

Люди, які звикли щодня підтримувати свою спортивну форму, мають можливість позайматися в тренажерному залі, вдосконалити навики гри з настільного та великого тенісу, футболу, волейболу та більярду. Відвідувачам пропонуються велосипедні та кінні прогулянки, катання на роликах та скейтах. Для тих, хто хоче розслабитись чекає справжня російська баня площею 308 м.кв, що знаходиться на острові посеред озера.

Агропромисловий розвиток[ред.ред. код]

Агропромисловий комплекс району розміщений в особливих економічних умовах. В географічному і природному відношенні територія району займає вкрай невигідне положення для сприятливого розвитку землеробства і скотарства. Рельєф території складний і розчленований на схили. Основними типами грунтів є дерново-підзолисті, сірі та темносірі опідзолені, незначна частина – опідзолені чорноземи, 68% грунтів піддаються водній ерозії, 60% земель потребують розкислення.

В умовах високої еродованості грунтів господарства вимушені проводити двох, трьохкратні затрати матеріально–технічних ресурсів для покриття збитків, нанесених водним змивом, що призводить до об'єктивного здорощення продукції рослинництва і тваринництва.

Район займає не дуже вигідне транспортно–географічне положення. Залізнодорожна магістраль частково забезпечує зв'язок з обласним центром. Основні господарсько–транспортні перевезення здійснюються автомобільним транспортом.

Загальна площа землі сільськогосподарського призначення складає 58,9 тис. га, з яких сільськогосподарські угіддя – 57,6 тис .га, в т.ч. рілля – 37,8 тис .га. з яких 23791 гектарів розпайовано між 21036 пайовиками.

В 2015 році використано 25,6 тис га ріллі. Поза обробітком залишилось 12,2 тис. га, або 32% від наявної ріллі, в т.ч. 4,5 тис. га, земель запасу сільських рад, 6,2 тис. га, самозаліснилось, 1,5 тисяч га після розкорчовки підготовлені під посів в 2016-2017 роках . В 2015 році збільшилося використання ріллі на 800 гектарів в порівнянні до 2014 року.В 2015 році с. г. підприємства використовували 11,6 тисяч гектарів землі, що на 1,3 тисяч гектарів більше до рівня 2014 року. В 2016 році передбачається збільшити використання землі до 13 тисяч гектарів за рахунок оренди земельних паїв.

Сільськогосподарським виробництвом в 2015 році займалося 28 сільськогосподарських підприємств, 23 фермерських господарств і 11,2 тис. індивідуальних приватних господарства населення.

Всіма категоріями господарств зібрано 10008 га зернових культур і намолочено 40,3 тисячі тонн зерна. Урожайність становить 40,6 ц/га . В порівнянні до минулого року виробництво зерна зменшилась на 12,8 тис. тонн, або на 21 %. Агроформування зібрали 5483 га. зернових та отримали 25,4 тисяч тонн зерна при урожайності 46,2 цнт/га. В порівнянні до минулого року вироблено на 10 тисяч тонн менше зерна , або на 30 %. Причиною стало зменшення посівної площі на 2,2 тисяч гектарів, на яких посіяно технічні культури. Посіяно під урожай 2016 року 9066 га озимих зернових культур, або 121 % до прогнозу. Агроформуваннями посіяно 6066 га озимих зернових, або 134% до прогнозу.

Зібрано 3498 га картоплі, 705 га овочів, виробництво яких, відповідно складає 52,2 і 12,2 тис. тонн. Прогноз по картоплі виконано . Для зберігання овочів проведено реконструкцію 2 тваринницьких приміщень під овочесховище місткістю 2000 тонн в селі Вовків та ремонтну майстерню в селі Кореличі місткістю 700 тонн. В овочесховищах закладено на зберігання 2000 тонн капусти , столового буряка та моркви ,які реалізовуватимуться зимою та у весняний період.Зібрано 4238 гектарів озимого ріпаку та намолочено 10,5 тисяч тонн зерна при урожайності 24,8 цнт/га. До рівня минулого року збільшено виробництво ріпаку на 2,8 тисяч тонн, або на 37%. Під урожай 2016 року посіяно 3409 га ріпаку ,або 113% до прогнозу. Зібрано 1252 гектари сої та намолочено 3,1 тисяч тонн зерна при урожайності 24,9 цнт з гектара. До рівня минулого року збільшено виробництво сої на 1 тисячу тонн, або на 58%.

На території району 12 агроформувань займаються виробництвом продукції тваринництва. З них три господарства: ФГ «Підярків» , ТзОВ «Свірж» та ТзОВ «Райок» - вирощують курей бройлерів в кількості 140 тисяч голів за одну посадку. 8 господарств займаються відгодівлею свиней в кількості 2500 голів, три господарства утримують поголів’я ВРХ в кількості 85 голів, одне господарство утримує поголів’я овець в кількості 60 голів. В 2015 році в усіх категоріях господарств очікується виробити 8,7 тисяч тонн м’яса, що на 0,2 % більше рівня минулого року. Прогноз буде виконано на 104% . Агроформуваннями очікується виробити 1,8 тисяч тонн м’яса, що на 5,3 % менше до рівня минулого року. Виробництво молока становитиме 26,5 тисяч тонн, що на 1,9 % менше рівня минулого року, та 105,5 % до прогнозу. Причиною зменшення виробництва продукції тваринництва є зменшення чисельності сільських дворів в яких утримується поголів’я тварин через демографічну ситуацію і міграційні процеси, низькі закупівельні ціни , відсутність організованого ринку збуту молока та збитковість галузі. З метою збільшення виробництва молока втілюється інвестиційний проект ФГ «Коза Дереза» по розведенню молочних кіз в селі Коросно . Зареєстровано юридичну особу ТзОВ «НАТТІРА» у селі Подусільна, де проводиться реконструкція тваринницького приміщення для вирощування та відгодівлі свиней в кількості 1500 голів. Завершено реконструкцію двох тваринницьких приміщень та проводиться реконструкція третього приміщення під пташники на 75 тисяч голів курей бройлерів у ТзОВ «Агросвірж». У ФГ «Кимир» завершено часткову реконструкцію тваринницьких приміщень та поставлено на відгодівлю 400 голів свиней та ФГ « Дусанів» 200 голів свиней. У ФГ «Кимир» проводиться реконструкція приміщення для вирощування курей бройлерів на 24 тис. голів курей за одну посадку. В селі Ганачівка успішно працює ферма сімейного типу де утримується 65 голів ВРХ в тому числі 30 корів та ферма сімейного типу в селі Брюховичі де утримується 65 голів ВРХ в тому числі 41 гол. корів. В селі Суходіл успішно працює фермерське господарство по вирощуванню риби «Галицьке джерело» яким продається за рік понад 90 тонн риби.

В усіх категоріях господарств утримується 10,4 тисячі голів ВРХ що становить 97,5 % до минулого року, в т.ч. корів 5,3 тисяч голів, або 96,4 % до рівня минулого року. Утримується 13,2 тисяч голів свиней, що на 0,8 % більше до рівня минулого року, 2,0 тисяч голів овець і кіз, або на 5,3 % більше до рівня минулого року, 297 тисяч голів птиці всіх видів, що на 0,3% більше до рівня минулого року .

З обласного бюджету 23 фізичним особам , що утримують 4 і більше корів в загальній кількості 107 голів виплачено дотацію в сумі 53,5 тисяч гривень. За посів гречки трьом господарствам виплачено дотацію в сумі 13,6 тис.грн. З районного бюджету населенню компенсовано затрати на проведення штучного осіменіння корів в сумі 9,3 тисяч гривень.

Згідно очікуваних даних за 2015 рік крупнотоварні господарства отримають виручки від реалізації с. г. продукції 94.9 млн. гривень та отримають 36.9 млн .гривень чистого прибутку. Рівень рентабельності становитиме 65.7 відсотки. Прибутковими є як галузь рослинництва так і галузь тваринництва.Середньомісячна зарплата штатного працівника становить 2170 грн. . Заборгованості по виплаті заробітної плати не має.

Основні проблемні питання:[ред.ред. код]

  1. Недостатність фінансування програм розвитку сільського господарства.
  2. Довготривалий та високовартісний процес реєстрації договорів оренди землі.
  3. Низькі закупівельні ціни на продукцію тваринництва та рослинництва.
  4. Недосконала кредитна політика.
  5. Відсутність організованих ринків збуту сільськогосподарської продукції.
  6. Постійне здороження ПММ, засобів захисту,добрив та с.г. техніки.
  7. Відсутність на території району переробної промисловості.

Основні заходи та завдання для розвитку сільського господарства у 2016 році:[ред.ред. код]

  1. Збільшення використання землі в с/підприємствах до 13 тисяч гектарів за рахунок оренди земельних паїв,що розкорчовані від чагарників.
  2. Наведення порядку в обліку сільськогосподарських господарств, яких зареєстровано понад 70 ,а реально звітується про вироблену продукцію не більше 35.
  3. Створення інфраструктури для заготівлі та зберігання зерна: в ПП «Агрофірма «Дзвони» буде закінчено будівництво елеватора на 15 тисяч тонн зерна та зерно сушки.
  4. Розвиток будівництва та реконструкція тваринницьких приміщень, створення тваринницьких ферм сімейного типу; Завершується реконструкція третього приміщення під пташники на 20 тис. поголів’я курей-бройлерів в ТзОВ «Агросвірж». Розробляється проектна документація на реконструкцію тваринницьких приміщень під свиноферму ПП „Агрокомпанія С”. Завершується реконструкція 2 тваринницьких приміщень під свиноферми в селі Серники. На базі яких створено племінне підприємство по розведенню свиней (ПП «Русин ЛС»).Проводиться реконструкція приміщення для утримання 800 голів свиней в с.Подусільна. втілюється інвестиційний проект ФГ «Коза Дереза» по розведенню молочних кіз в селі Коросно .
  5. Розвиток сільськогосподарської кооперації; На території села Підгородище зареєстровано СОК «Агрофрут» по наданню послуг з вирощування та збуту плодоовочевої продукції. Очікується задіяти господарства населення трьох сільських рад для вирощування ягідних культур по програмі 500 успішних сімейних фермерських господарств. Вживаються заходи по створенню кооперативу по заготівлі та реалізації ревеню у Брюховицькій сільській раді.
  6. Здійснення комплексу робіт із забезпечення виробництва конкурентноспроможної сільськогосподарської продукції, зокрема:створення молокоцеху в с. Ганачівка на базі сімейної ферми Ю.Бойко,нарощування виробництва основних видів екологічно чистої продукції за рахунок залучення інвестиційних коштів на території Вовківської сільської ради, створення молокопереробного цеху з переробки козячого молока в селі Коросно та збільшення козеферм сімейного типу в селах району для забезпечення роботи молоко цеху, створення на території району господарств сімейного типу з розведення лохини, будівництва цеху шокової заморозки овочів в ФГ «Агрообрій», введення в експлуатацію цеху забою курей бройлерів у ТзОВ «Райок».

Підприємства Перемишлянського району[ред.ред. код]

Назва підприємства Місцезнаходження Телефон Прізвище, ім'я та по-батькові керівника Профіль
1. Колективне підприємство "Меблевик" м.Перемишляни, вул.Боршівська,54 2-14-76 Хмиз Ігор Григорович Виробництво меблів, деревообробка
2. Приватне акціонерне товариство завод "Модуль" м.Перемишляни, вул. Галицька,72 2-32-58 Шаповал Тамара Євгенівна Виробництво друкованих плат
3. ТзОВ "Електроконтакт Україна" м.Перемишляни, вул. Топольна,1 2-39-42 Гаврильчик Андрій Васильович Виготовлення електричних кабельних мереж
4. Відкрите акціонерне товариство "Великоглібовецький деревообробний завод" с. В.Глібовичі, Перемишлянського району 4-43-48 Ільїних Максим Олександрович Виробництво меблів та столярних виробів
5. Державне підприємство Бібрський лісгосп м.Бібрка, вул.В.Стуса,44 4-31-87, 4-31-01 Борщ Володимир Богданович Деревообробка
6. Бібрське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів м. Бібрка, вул.Глібовицька, 6 4-13-63, 4-30-15 Саловський Богдан Йосипович Транспортування газу
7. ПП "Укртехпостач" м. Бібрка, вул.Шевченка,88 70-80-16 Волошин Мирослав Миронович Виробництво цегли
8. Приватне підприємство "Автошлях" м.Перемишляни, вул. Унівська,3 2-17-45 Гац Михайло Богданович Пасажирські перевезення
9. Філія "Перемишлянський райавтодор" м.Бібрка, вул. Галицька,160 4-31-96 Шалаковський Михайло Володимирович Будівництво та ремонт доріг
10. Казенне підприємство "Укрспецзв'язок" Бібрка, вул. Грушевського, 16 4-32-32 Сколоздра Михайло Мирославович Електрозв'язок
11. Цех № 6 ЦЕЗ № 3 ПАТ "Укртелеком" Перемишляни, вул. Ів. Франка,1 2-16-41 Івахів Володимир Дмитрович Електрозв'язок
12. Перемишлянський РЕМ Перемишляни, вул. Івасюка,1 2-11-63 Воловик Віктор Миколайович Транспортування електроенергії
13. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрошляхбуд" м.Перемишляни, вул. Міжгірська,1 2-15-13 Галайко Петро Володимирович Будівництво та ремонт доріг
14. РЦ м.Перемишляни ТзОВ ТВК "Львівхолод" м.Перемишляни. вул. Привокзальна, 15-а 2-11-18, 2-26-55 Верещинська Марія Іванівна Гуртова та роздрібна торгівля
15. ТЦ "Рукавичка" м.Перемишляни,вул. Шкільна,1а 2-31-10 Поляк Тетяна Роздрібна торгівля продовольчими та промисловими товарами
16. Державне комунальне підприємство "Центральна районна аптека № 87" м.Перемишляни, вул. Галицька,21 2-12-49 Білик Ольга Василівна Торгівля лікарськими засобами
17. Пустомитівське УЕГГ Перемишлянська районна служба м Перемишляни, вул Боршівська, 39-а 2-15-46 Послуги газопостачання
18. КП "Перемишляни теплоененерго" м. Перемишляни, вул. Липова Алея,7 2-11-27 Карашкевич Ігор Юліанович Послуги з теплопостачання
19. Приватне підприємство "Микола" м.Бібрка, вул. Торгова,17 4-32-69 Пограничний Микола Миколайович Заготівельна діяльність
20. Товариство з обмеженою відповідальністю "Пласт" м.Перемишляни, вул. Липова Алея, 13 2-16-44 Орихівський Петро Йосипович Будівельно-ремонтні послуги
21. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімп" м.Перемишляни, вул. Б.Лісна,10 2-10-21 Баран Марія Теодозівна Роздрібна торгівля
22. Районна спілка споживчих товариств Перемишляни, вул Галицька,5а 2-14-14 Мох Олександр Якович Роздрібна торгівля
23. ТзОВ "М.П.Ринок" Перемишляни, вул.О.Ковча, 27 2-13-32 Писарчук Наталя Анатоліївна Роздрібна торгівля
24. Приватне підприємство "Стиль Плюс" м.Бібрка, вул. Грушевського,37 4-39-37 Нарольська Катерина Анатоліївна

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 2 міські ради та 27 сільських рад, які об'єднують 89 населених пунктів і підпорядковані Перемишлянській районній раді. Адміністративний центр — місто Перемишляни, яке є містом обласного значення та не входить до складу району[3].

Назви місцевих та сільських рад Посада Прізвище, ім”я та по-батькові Телефон робочий
1 Перемишлянська Міський голова

Секретар

Зозуля Олександр Зіновійович 

Щерба Степанія Євгенівна

2-16-34

2-17-35

2 Бібрська Міський голова

Секретар

Гринус Роман Ярославович 

Федущак Надія Казимирівна

4-31-35

4-32-35

3 Бачівська Сільський голова

Секретар

Савчук Іван Михайлович

Мельник Ірина Тарасівна

5-33-29

5-33-70

4 Білецька Сільський голова

Секретар

Камінський Богдан Йосипович

Войнича Олександра Михайлівна

5-53-27
5 Болотнянська Сільський голова

Секретар

Беньковський Володимир Михайлович 

Калагурка Мирослава Богданівна

5-02-36
6 Боршівська Сільський голова

Секретар

Дух Степан Станіславович

Мединська Люба Євгенівна

5-17-36
7 Брюховицька Сільський голова

Секретар

Сокол Володимир Віталійович

Несторович Марія Іванівна

5-55-37
8 Великоглібовицька Сільський голова

Секретар

Марочканич Василь Онуфрійович

Заблоцький Максим Андрійович

4-43-11

4-43-32

9 Вишнівчицька Сільський голова

Секретар

Винярський Ігор Франкович

Олійник Марія Володимирівна

5-42-28
10 Вовківська Сільський голова

Секретар

Натура Ігор Васильович

Дільна Ганна Михайлівна

5-46-40
11 Добряницька Сільський голова

Секретар

Данилків Михайло Миколайович 5-62-34

5-62-36

12 Дунаївська Сільський голова

Секретар

Мартиняк Петро Миронович

Кебало Марія Василівна

5-53-17

5-53-13

13 Дусанівська Сільський голова

Секретар

Панчишин Богдан Васильович 

Лабик Ірина Михайлівна

5-33-17
14 Іванівська Сільський голова

Секретар

Комар Богдан Васильович

Сокирка Любов Миколаївна

5-34-34
15 Корелицька Сільський голова

Секретар

Яремків Василь Володимирович

Хариш Зіновій Михайлович

5-61-37
16 Короснянська Сільський голова

Секретар

Ясінський Роман Васильович

Петришин Катерина Василівна

5-64-17
17 Лагодівська Сільський голова

Секретар

Тивонюк Роман Миколайович 

Цимбала Ганна Олексіївна

5-65-16
18 Ланівська Сільський голова

Секретар

Кузик Тетяна Федорівна

Бар Олександра Володимирівна

4-42-41
19 Липовецька Сільський голова

Секретар

Лесюк Михайло Теодорович 

Левкович Людмила Степанівна

5-21-16
20 Осталовицька Сільський голова

Секретар

Митроган Ярослав Олексійович 

Якимів Андрій Володимирович

5-76-17
21 Подусівська Сільський голова

Секретар

Борщ Михайло Григорович 

Бойко Надія Василівна

5-55-20
22 Подусільнянська Сільський голова

Секретар

Пігій Іван Володимирович

Кіценька Катерина Михайлівна

5-43-48
23 Романівська Сільський голова

Секретар

Горішний Іван Семенович

Булка Марія Петрівна

4-63-91
24 Свірзька Сільський голова

Секретар

Серняк Іван Михайлович 

Лемішовська Галина Романівна

5-51-44
25 Станимирська Сільський голова

Секретар

Нецкар Микола Петрович

Костюк Леся Андріївна

5-47-72
26 Стрілківська Сільський голова

Секретар

Влах Володимир Степанович

Черкас Марія Петрівна

4-10-63

4-10-63

27 Суходільська Сільський голова

Секретар

Сірко Володимир Петрович

Демчишин Ганна Миколаївна

4-46-37
28 Ушковицька Сільський голова

Секретар

Горецький Петро Йосипович 

Бабій Анастасія Володимирівна

5-92-24
29 Чемеринецька Сільський голова

Секретар

Роса Володимир Васильович

Кіндрат Зіновія Миколаївна

5-42-35

Населені пункти[ред.ред. код]

Населення[ред.ред. код]

Загальна чисельність наявного населення Перемишлянського району станом на 1 грудня 2015 року становила 38800 осіб. З них сільського населення — 28200 осіб, міського — 10600 осіб. У місті Перемишляни проживає 6800 осіб, у м. Бібрка — 3800 осіб.

Інфраструктура[ред.ред. код]

У районі достатньо розвинуте мережа доріг з твердим покриттям. Загальна протяжність доріг, які пролягають на території Перемишлянського району становить близько 370 км з них 77,5 з асфальтобетонним покриттям, серед яких такі автомобільні шляхи як Куровичі—Мукачево, Перемишляни—Бережани.

Район має значні ресурси: оздоровчі, спортивні та екскурсно—туристичні. Об'єктами туризму є пам'ятки архітектури XVст.: костел Станіслава у с. Дунаїв, замок у с. Свірж, пам'ятка оборонної архітектури XV–XIXст. — монастир-фортеця в с. Унів.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Пустомитівський район Золочівський район Золочівський район
Gray compass rose.svg Тернопільська область Тернопільська область
(Бережанський район)
Миколаївський район Жидачівський район Івано-Франківська область Івано-Франківська область
(Рогатинський район)