Ципкалов Геннадій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геннадій Миколайович Ципкалов
Геннадий Николаевич Цыпкалов
Голова Ради міністрів Луганської Народної Республіки
26 серпня 2014 — 26 грудня 2015
Попередник Ігор Плотницький
Наступник Сергій Козлов
в. о Голови Луганської Народної Республіки
13 — 17 травня 2014
Попередник посада запроваджена
Наступник Валерій Болотов
Перший замісник Голови Луганської Народної Республіки
квітень — травень 2014
Попередник посада запроваджена
Народився 21 червня 1973
Мальчевсько-Польненська, Ростовська область, РРФСР
Помер 24 вересня 2016
Луганськ
Похований Північне кладовище
Відомий як політик, військовослужбовець
Країна ЛНР
Національність росіянин
Alma mater Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
Політична партія Мир Луганщиніd
Батько Микола Іванович Ципкалов
Мати Євдокія Максимівна Ципкалова
У шлюбі з Лілія Миколаївна Ципкалова
Діти Анастасія, Максим
Нагороди
Hero of the Luhansk People's Republic

Геннадій Миколайович Ципкалов (рос. Геннадий Николаевич Цыпкалов, 21 червня 1973, Мальчевсько-Польненська, Ростовська область, РРФСР — 24 вересня 2016, Луганськ, Україна) — український колаборант з Росією, державний і військовий діяч самопроголошеної Луганської Народної Республіки, прем'єр-міністр ЛНР (26 серпня 2014 — 26 грудня 2015) [1] . Герой Луганської Народної Республіки (2022, посмертно) [2] .

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 21 червня 1973 року в слободі Мальчевсько-Полненська Ростовської області. Через два місяці з батьками переїхав до села Хрящувате під Луганськом, де й мешкав до останнього часу.

У 1988 році закінчив 8 класів Хрящівської середньої школи, у 1991 році - Новосвітлівське ПТУ № 113 за спеціальністю "машиніст широкого профілю". Служив термінову у десантно-штурмовій бригаді ВДВ. Згідно з трудовою книжкою, запис: З 15 січня 2001 року до лютого 2011 року водій автомобіля ГАЗ-66 Луганської ділянки зв'язку а з 8 лютого 2011 року переведений інженером Лисичанського цеху зв'язку Полтавського ПТУС компанії « Укртранснафта ».

У 2009 році заочно закінчив Східноукраїнський національний університет.

Участь у війні на Донбасі[ред. | ред. код]

Активний учасник Антимайдану та штурму Луганського СБУ 6 квітня 2014 року. Був начальником штабу Об'єднаної армії Південного Сходу, потім першим заступником «народного губернатора» Валерія Болотова та виконував його обов'язки під час поранення та подальшого лікування 13—17 травня 2014 року [3] [4] .

У травні 2015 року в першу річницю утворення Луганської Народної Республіки в ефірі Lifenews мер Лутугіно Єгор Руський привітав з Днем освіти Республіки [5] губернатора Луганської області України Геннадія Москаля, запропонувавши йому політичний притулок та роботу. Після офіційно прем'єр-міністр ЛНР Геннадій Ципкалов, запропонував Москалю роботу двірника [6] : «Я думаю, роботу ми йому знайдемо - двірники нам теж потрібні».

З 26 серпня 2014 - голова Ради міністрів ЛНР . 6 жовтня було обрано керівником виконавчого органу Громадського руху « Мир Луганщині » (до 13 грудня). 26 грудня 2015 року заявив про свою відставку з посади прем'єра ЛНР, поступившись його Сергію Козлову.

Після відставки з посади Прем'єр-міністра ЛНР працював радником голови ЛНР з питань військово-промислового комплексу та заступником голови ОД «Мир Луганщині» .

Смерть та похорон[ред. | ред. код]

Затримано у справі про спробу здійснення державного перевороту у вересні 2016 року. 23 вересня 2016 року був знайдений повішеним у камері [7] [8], за даними українських ЗМІ, на думку дослідників [9] [10] [11], а також за свідченням екс-глави парламенту ЛНР Олексія Карякіна [12] — був задушений з подальшим інсценуванням самогубства [13] [14] .

Похований 30 вересня 2016 на Північному кладовищі, Ростова-на-Дону.

Пам'ять[ред. | ред. код]

15 вересня 2022 року Голова ЛНР Леонід Пасічник надав йому звання Героя Республіки (посмертно).

Родина[ред. | ред. код]

Батько — Микола Іванович Ципкалов

Мати — Євдокія Максимівна Ципкалова

Дружина — Лілія Миколаївна Ципкалова

Діти: Анастасія та Максим

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Плотницкий принял отставку премьера ЛНР. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 26 грудня 2015.
  2. ↑ В ЛНР посмертно наградили Звездой Героя организаторов первого референдума. Архів оригіналу за 19 вересня 2022. Процитовано 17 вересня 2022.
  3. ↑ «Народный губернатор» Луганской области восстановится через «пару дней». Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 23 вересня 2014.
  4. ↑ В ЛНР ЛИКВИДИРОВАН «ПРИВАТБАНК»
  5. ↑ Администрация Лутугинского района (13 травня 2015). Егор Русский предложил политическое убежище Москалю. Репортаж lifenews о Лутугино. Процитовано 18 січня 2017.
  6. ↑ Глава Совмина Геннадий Цыпкалов предложил Москалю работу в ЛНР. Луганский информационный центр. 14 травня 2015. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 18 січня 2017.
  7. ↑ В ЛНР заявили о самоубийстве экс-премьера республики Цыпкалова :: Политика :: РБК. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 24 вересня 2016.
  8. ↑ Экс-премьер ЛНР Цыпкалов совершил самоубийство. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 24 вересня 2016.
  9. ↑ Abibok, Julia (2018-06). On the way to creating the ‘Donbas people’. Identity policy in the self-proclaimed republics in east Ukraine. OSW Commentary NUMBER 270 | 05.06.2018. www.osw.waw.pl. Процитовано 7 липня 2023.
  10. ↑ Alya Shandra and Robert Seely. The Surkov Leaks: The Inner Workings of Russia’s Hybrid War in Ukraine. www.rusi.org (англ.). Архів оригіналу за 10 липня 2023. Процитовано 7 липня 2023.
  11. ↑ Council, Atlantic (17 лютого 2017). Who’s Up and Who’s Down in Eastern Ukraine?. Atlantic Council. Архів оригіналу за 7 липня 2023. Процитовано 7 липня 2023.
  12. ↑ «В Луганске чистят всех, кто имел отношение к становлению республики». Экс-спикер парламента ЛНР Алексей Карякин о ситуации в регионе. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
  13. ↑ В «ЛНР» после зверских пыток боевики убили бывшего «премьер-министра» Геннадия Цыпкалова, — источник. Архів оригіналу за 25 вересня 2016. Процитовано 25 вересня 2016.
  14. ↑ Раскрыты новые шокирующие подробности смерти Цыпкалова. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 30 вересня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ципкалов_Геннадій_Миколайович&oldid=42405041