Чеслав Пшибильський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чеслав Пшибильський
Czeslaw Przybylski.jpg
Народження 19 травня 1880(1880-05-19)Варшава
Смерть 14 січня 1936(1936-01-14) (55 років)там само
Поховання Повонзківський цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland.svg Польща
Навчання Варшавська політехніка
Діяльність архітектор
Нагороди Q21877347?
Чеслав Пшибильський у Вікісховищі?
Будинок Міністерства військових справ у Варшаві
Дім у місцевості Прага у Варшаві, збудований 1930 року
Дім на вулиці Краківське передмістя, 11 у Варшаві, збудований 1933 року
Проект Музею землі поморської у Торуні. 1935 рік

Чеслав Пйотр Пшибильський (пол. Czesław Piotr Przybylski, 19 травня 1880, Варшава — 14 січня 1936, там само) — польський архітектор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 19 травня 1880 року у Варшаві. 1904 року закінчив будівельний факультет Варшавської політехніки. У 19041906 роках навчався у Паризькій школі мистецтв. У 19061908 роках працював в архітектурному бюро професора Макса Ленгера у Карлсруе. Від 1908 року працював у Варшаві самостійно, як архітектор.

Належав до варшавського Кола архітекторів. Член Товариства опіки над пам'ятками минулого. Входив до комітету, який опікувався реставрацією будинку товариства — кам'яниці Баричків на Ринку у Варшаві (реставрація тривала у 19111912 роках).[1] Від 1931 року був членом ради варшавського Інституту пропаганди мистецтва.[2]

1906 року часопис «Architekt» публікував дипломну роботу Пшибильського — проект дому інвалідів, виконаний під керівництвом Миколи Толвінського.[3] Експонував роботи на п'ятій виставці Товариства заохочення красних мистецтв у Варшаві у грудні 1908 — січні 1909.[4]

Член журі конкурсу проектів поліхромії костелу в Кам'янці-Подільському (1912)[5], озеленення міста-саду Зомбки (1913)[6], робітничої колонії у Страховіцах (1920)[7], костелу святого Роха в Білостоку (1926)[8], Державної промислово-ремісничої школи в Познані (1927)[9], Фонду військового квартирування на ескізні проекти житлових будинків у Бельську і Кракові (1929)[10], виставкового павільйону Інституту пропаганди мистецтва у Варшаві (1931).[11]

Отримав 5 листопада 1935 року Золотий академічний лавровий вінок за «видатні заслуги для польського мистецтва загалом».[12] Відзначений посмертно Командорським хрестом Ордену Відродження Польщі.

Помер 14 січня 1936 у Варшаві. Похований на Повонзківському цвинтарі, поле 198-II-4.

Роботи[ред. | ред. код]

  • Проект костелу у стилі «свойському» в селі Орлув-Муровани Люблінського воєводства. Здобув перше місце на конкурсі 1910 року. Співавтор Здислав Каліновський.[13]
  • Проект вілли як польського павільйону для ювілейної міжнародної виставки в Римі 1910 року. Здобув третє місце на відбірковому конкурсі. Співавтор Здислав Каліновський.[14]
  • Третє місце на конкурсі проектів парцеляції маєтку Зомбки під Варшавою (1912).[15]
  • Проект театру у Вільнюсі. Здобув перше місце на конкурсі 1912 року.[16]
  • Відбудова Народного театру у Варшаві після пожежі. Проект, обраний на конкурсі, реалізовувався у 19211924 роках. Будівлю пристосовано до нових вимог пожежної безпеки. Кількість місць було збільшено з 800 до 1000, виконано нове оздоблення інтер'єрів. Збережено первісний вигляд головного фасаду, створено два вхідні вестибюлі від площі Театральної і від вулиці Вежбової. Майже вдвічі збільшено розмір сцени, а в її конструкціях використання займистих матеріалів зведено до мінімуму. Добудовано додаткові приміщення гардеробів і складів декорацій.[17]
  • Проект Міського театру у Лодзі у спрощених формах класицизму. Створений 1924 року, мав постати на місці парку ім. Монюшка, напроти вокзалу Лодзь-фабрична. Розпочато лише земляні роботи, але через брак коштів будівництво припинено.[18] За іншими даними проект походив із 1923 року.[19]
  • Перебудова старих російських казарм на вулиці Нововєйській у Варшаві на будинок Міністерства військових справ (1923).[20]
  • Проект кафедрального костелу в Катовіцах. Отримав почесну згадку журі на конкурсі у квітні 1925 року.[21]
  • Проект «Дому репрезентаційного» у Лодзі. Динамічний модерністичний об'єкт із сильними вертикальними акцентами. Здобув перше місце на конкурсі 1927 року. Мав бути продовженням будинку магістрату. Не був реалізований.[18]
  • Третє місце на конкурсі проектів будинку Міністерства закордонних справ Польщі у Варшаві (1929).[22]
  • Головний вокзал на алеях Єрусалимських у Варшаві. Збудований за конкурсним проектом від 1929 року, де був відзначений премією. Знищений під час Другої світової війни.[23]
  • Житлові будинки для підофіцерів у місцевості «Прага» у Варшаві (1930).[24]
  • Проект храму Провидіння Господнього у Варшаві на другому (закритому) конкурсі на цей костел, що проводився 1931 року.[25] Французький журнал L'Architecture d'aujourd'hui № 5 за 1932 рік опублікував 4 ілюстрації проекту.[26]
  • Вілла Густава Вертгайма на Крулевській Гурі в Констанціні (1933).[27]
  • Дім Фонду військового квартирування на вулиці Краківське передмістя, 11 у Варшаві. Проект обрано 1933 року на закритому конкурсі.[28] Мешканцями Варшави прозваний «Домом без граней» (пол. Dom bez Kantów).[29]
  • Проект Музею землі поморської на вулиці Грудзьондзькій у Торуні. Створений для закритого конкурсу 1935 року. Через зміну локалізації конкурс однак не відбувся.[30]
  • Костел святого Станіслава Єпископа в селі Пусткув-Оседле. Проект 1938 року, реалізований до лютого 1939. Співавтор Здислав Монченський.[31]
  • Будинок Інституту хімічних досліджень Варшавської політехніки.[32]
  • Серія будинків у Варшаві на вулицях Торговій, Ратушовій, Ягеллонській.[33]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dwudziestopięciolecie działalności Towarzystwa Opieki nad Zabytkami Przeszłości // Architektura i Budownicwo. — 1934. — № 3. — S. 92.
  2. Sprawozdanie z działalności Instytutu Propagandy Sztuki z okresu od 18.VI 1930 do 1.IV 1937 // Nike. — 1937. — № 1. — S. 224.
  3. Architekt. — 1906. — № 11. — S. 259.
  4. Stifelman H. Piąta wystawa doroczna w Tow. Zachęty do Sztuk Pięknych // Przegląd Techniczny. — 1908. — № 52. — S. 635.
  5. Rozstrzygnięcie konkursu na polichromię kościoła w Kamieńcu Podolskim // Architekt. — 1912. — № 10. — S. 110.
  6. Konkurs na projekt zadrzewienia miasta-ogrodu Ząbki pod Warszawą // Architekt. — 1912. — № 11—12. — S. 133; Konkursy // Przegląd Techniczny. — 1912. — № 51. — S. 686.
  7. Architekt. — 1923. — № 3. — S. 27.
  8. Dolistowska M. Konkurs na kościół Św. Rocha w Białymstoku. Idea świątyni i projekty jej realizacji a główne nurty stylistyczne w architekturze sakralnej II Rzeczypospolitej // Architecturae et Artibus. — 2016. — № 2 (28). — S. 18. — ISSN 2080-9638.
  9. Konkurs na projekt gmachu Państwowej Szkoły Rzemieślniczo-Przemysłowej i Dokształcającej Szkoły Przemysłowej w Poznaniu // Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 4. — S. 101.
  10. Działalność budowlana Funduszu Kwaterunku Wojskowego // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 2-3. — S. 67.
  11. Sprawozdanie z działalności… — S. 219.
  12. Monitor Polski. — 1935. — № 257. — Poz. 305.
  13. Rozstrzygnięcie konkursu na projekt kościoła we wsi Orłów // Architekt. — 1910. — № 3. — S. 50; Konkurs na projekt kościoła we wsi Orłów // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 58, 64, tabl. 9.
  14. Konkursy // Architekt. — 1910. — № 4. — S. 70; Architekt. — 1910. — № 5. — Tabl. 15; Rozstrzygnięcie konkursu na dworek // Nowa Reforma. — 18 kwietnia 1910. — № 173. — S. 5.
  15. Rozstrzygnięcie konkursu na parcelacyę majątku hr. Adama Ronikiera «Ząbki» pod Warszawą // Architekt. — 1912. — № 5. — S. 59.
  16. Konkursy // Architekt. — 1912. — № 3—4. — S. 43; Korespondencja // Kurjer Warszawski. — 11 kwietnia 1912. — № 100. — S. 3; J. W. (i Tadeusz Rostworowski) Wilno (wrażenia) // Architekt. — 1913. — № 12. — S. 177.
  17. Teatr Narodowy w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 2. — S. 3—14.
  18. а б Przybylski Czesław // Ludzie, którzy zbudowali Łódź: leksykon architektów i budowniczych. — Łódź : Księży Młyn, 2009. — S. 143—145. — ISBN 978-83-61253-44-0.
  19. Projekty budowli // Architekt. — 1923. — № 4. — Dodatek do zeszytu IV. 1923.
  20. Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 16—17; Woźnicki S. Architektura wojskowa. Z powodu wystawy piętnastolecia budownictwa wojskowego // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 294; Budowle współczesne // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 329.
  21. Architektura i Budownictwo. — 1925. — № 1. — S. 47; Architektura i Budownictwo. — 1927. — № 8-9. — S. 246; Kulczyński K. Konkurs na gmach katedry w Katowicach // Architekt. — 1925. — № 4. — S. 6, 32—35.
  22. Konkurs na Gmach Ministerstwa Spraw Zagranicznych // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 7. — S. 278.
  23. Krzyżakowa K. Rozwój architektury // Stolica. — 12 listopada 1978. — № 46 (1612). — S. 5; Wynik konkursu na projekt dworca Głównego // Architektura i Budownictwo. — 1929. — № 2-3. — S. 118; Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 5. — S. 160.
  24. Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 10—12. — S. 367.
  25. Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 3—4. — S. 65, 69, 81—84, 127.
  26. Kronika // Architektura i Budownictwo. — 1932. — № 11. — S. 364.
  27. Jaroszewski T. Piękne dzielnice. Uwagi o architekturze luksusowej w Warszawie w latach trzydziestych XX w. // Zeszyty Architektury Polskiej. — 1988. — № 5—6. — S. 40. — ISSN 0239-3549.
  28. Lalewicz M. Budowa domu F.K.W. przy Krak. Przedm. № 11 w Warszawie // Architektura i Budownictwo. — 1933. — № 3. — S. 65—67.
  29. Domy z warszawskiego słownika // Stolica. — 2 kwietnia 1967. — № 14 (1008). — S. 3.
  30. Chmielarska B. Między tradycją a nowoczesnością. O niektórych budowlach publicznych międzywojennego Torunia // Zeszyty Architektury Polskiej. — 1988. — № 5—6. — S. 51—52. — ISSN 0239-3549.
  31. Białkiewicz A. Architektura sakralna na obrzeżach modernizmu // Teka Komisji Architektury, Urbanistyki i Studiów Krajobrazowych. — 2008. — T. 4B. — S. 34—35. — ISSN 1895-3980.
  32. Krzyżakowa K. Rozwój… — S. 5.
  33. Działalność… — S. 44, 46.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Prof. inż. Czesław Piotr Przybylski // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 169.
  • Piłatowicz J. Czesław Przybylski (1880–1936) // Sylwetki profesorów Politechniki Warszawskiej. — Warszawa: Pracownia Historyczna BGPW, 1989. — № 62.