Катовиці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катовиці
пол. Katowice

Герб Прапор
Герб Катовицьd Прапор Катовицьd
Приміщення Сілезького музею в Катовицях
Приміщення Сілезького музею в Катовицях
Katowice jednostki pomocnicze.png
Основні дані
50°15′ пн. ш. 19°00′ сх. д. / 50.250° пн. ш. 19.000° сх. д. / 50.250; 19.000Координати: 50°15′ пн. ш. 19°00′ сх. д. / 50.250° пн. ш. 19.000° сх. д. / 50.250; 19.000
Країна Польща
Регіон Сілезьке воєводство
Столиця для Агломерація міст Верхньої Сілезії[d] і Сілезьке воєводство

Межує з

— сусідні нас. пункти
Руда-Шльонська, Хожув, Семяновиці-Шльонські, Мисловиці, Лендзіни, Міколув, Тихи, Челядзь, Сосновець ?
Поділ
  • Śródmieścied, Koszutkad, Boguciced, Osiedle Paderewskiego-Muchowiecd, Załęże[d], Osiedle Witosad, Osiedle Tysiącleciad, Домб (Катовиці)[d], Wełnowiec-Józefowiecd, Ligota-Panewnikid, Brynów-Osiedle Zgrzebniokad, Załęska Hałda-Brynówd, Zawodzie[d], Dąbrówka Maład, Szopienice-Burowiecd, Janów-Nikiszowiecd, Giszowiecd, Murckid, Piotrowice-Ochojecd, Zarzecze[d], Kostuchnad, Podlesie[d]
  • Засновано 16 століття
    Статус міста 1867
    Площа 164,64 км²
    Населення 291 774 (2020)[1]
    Агломерація 3487000 (2005)
    Висота НРМ 357 м
    Назва мешканців пол. katowiczanin[2] і пол. katowiczanka[3]
    Міста-побратими Кельн (Німеччина), Гронінген (Нідерланди), Мішкольц (Угорщина), Мобіл (США), Оденсе (Данія), Острава (Чехія), Сент-Етьєн (Франція)
    Телефонний код (48) 032
    Часовий пояс Europe/Warsawd
    Номери автомобілів SK
    GeoNames 3096472
    OSM r1513057  ·R
    Поштові індекси 40-001—40-999
    Міська влада
    Мер міста Марцін Крупа (Marcin Krupa)
    Вебсайт katowice.eu
    Мапа


    CMNS: Катовиці у Вікісховищі

    Катови́ці[4][5][6] (пол. Katowice, сіл. Katowicy, нім. Kattowitz) — місто в Польщі, центр Сілезького воєводства.

    Чисельність населення становить 291 774 осіб (2020)[7]. Місто розташоване на півдні Польщі, в історичному регіоні Сілезія, на річках Клодниця та Рава.

    З 1999 року Катовиці стали центром Сілезького воєводства, у 1975—1998 роках було центром Катовицького воєводства. Катовиці — центральне місто Верхньосілезького індустріального району і головне місто Верхньосілезької агломерації.

    Президент міста — Марцін Кру́па.

    Катовиці — центр вугільної та металургійної промисловостей.

    Історія[ред. | ред. код]

    Земля навколо міста, Верхня Сілезія, була населена польськими племенами, а потім етнічно польськими сілезцями (поляками) з перших століть н. е. Першими її власниками була династія польських сілезьких П'ястів, до її занепаду, коли вона ввійшла до складу Габсбургів. Саме місто заснували в XIX столітті, у період, коли територія була під владою Пруського королівства — у 1865 році Катовиці отримали статус міста. Населене німцями, євреями та поляками, місто стало частиною Другої Польської Республіки, слідом за Сілезькими повстаннями, що прокотилося по Сілезії у 19181921 роках. Територія була послідовно розділена об'єднаною комісією, що розділила Катовиці між Польщею та значною автономією. Більшість німців покинула місто, а у 1939 році перед початком Другої світової війни в Катовіце проживало 93% поляків, 6% німців та 1% інших (переважно євреїв).

    Після агресії Німеччини проти Польщі Катовіце було захоплено вермахтом, а потім включено до складу Третього рейху, порушуючи міжнародне право. Період німецької окупації Катовиці був пов’язаний з переслідуванням поляків, відправленням їх у табори, вбивствами (особливо активістів польськості Верхньої Сілезії та колишніх сілезьких повстанців). Поляки також піддалися германізації.

    Місто процвітає завдяки великим мінеральним (особливо сіль) покладам біля гір. Значною мірою ріст і процвітання міста залежить від вуглевидобувної та сталеливарної галузей, які зайняли свої позиції під час індустріальної революції. Останнім часом, згідно з економічними реформами місто змінює шлях розвитку від важкої промисловості до малого бізнесу.

    У 19531956 рр. комуністи Польщі перейменували Катовиці на Сталіногруд — «місто Сталіна»

    Серйозний удар по екології міста був завданий після другої світової війни — в час комуністичної влади у Польській Народній Республіці, але останні зміни в законодавстві багато що повернули на свої місця. За часів Польської Народної Республіки багато поляків з інших куточків Польщі прибуло до міста в пошуках роботи, яку вони знайшли, серед іншого, на сталеварних заводах, фабриках і шахтах.

    Клімат[ред. | ред. код]

    Середньорічна температура у місті становить 7,9° C, середня температура в липні 17,4 °C, січня −2,7 °C. Середня сума опадів на рік — 721 мм, більшість з яких у липні (110 мм). Вітри переважно слабкі, у середньому швидкістю 3,3 м/с, переважають західні (21 %) та південно-західні (20, 1 %). Сніговий покрив тримається близько 60 днів на рік[8].

    Клімат Катовиць
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 14,6 18,8 23 28,2 32,2 34,6 35,4 37,2 34,9 26,6 22,5 18,2 37,2
    Середній максимум, °C 0,9 2,5 7,4 13,4 18,7 21,5 23,4 23,2 18,6 13,5 6,8 2,2 12,7
    Середня температура, °C −2 −1,1 2,9 8,1 13,2 16,3 17,9 17,5 13,3 8,7 3,5 −0,5 8,2
    Середній мінімум, °C −5,3 −4,7 −1,5 2,5 7,1 10,5 12,2 11,8 8,1 4,1 0,2 −3,5 3,5
    Абсолютний мінімум, °C −31 −30 −21 −8,2 −4 0 4,8 1,7 −2 −9 −16,3 −24,4 −31
    Норма опадів, мм 32.8 34.5 36.7 49.6 62.9 79.9 90.7 65.5 58.4 52.1 48.1 41.6 652.8
    Днів з опадами 11,9 11,6 11,9 11,9 11,8 13,4 12,3 10,9 11,1 11,3 13,3 13,9 145,3
    Джерело: climatebase.ru[9]

    Поділ[ред. | ред. код]

    I. Центральний район

    • Середмістя (Śródmieście)
    • Кошутка (Koszutka)
    • Богутиці (Bogucice)
    • Осідля Падеревського — Муховець (Osiedle Paderewskiego — Muchowiec)

    II. Північний район

    • Заленже (Załęże)
    • Осідля Вітоса (Osiedle Witosa)
    • Осідля Тисячоліття (Osiedle Tysiąclecia)
    • Домб (Dąb)
    • Велновець — Юзефовець (Wełnowiec — Józefowiec)

    III. Західний район

    • Ліґота — Паневники (Ligota — Panewniki)
    • Бринів — Осідля Зґжебньока (Brynów — Osiedle Zgrzebnioka)
    • Бринів — Заленська Галда (Brynów — Załęska Hałda)

    IV. Східний район

    • Заводдя (Zawodzie)
    • Домбрувка-Мала (Dąbrówka Mała)
    • Шопениці — Буровець (Szopienice — Burowiec)
    • Янів — Нікішовець (Janów — Nikiszowiec)
    • Ґішовець (Giszowiec)

    V. Південний район

    • Мурцький (Murcki)
    • Петровиці — Охоєць (Piotrowice — Ochojec)
    • Заріччя (Zarzecze)
    • Костухна (Kostuchna)
    • Підлісся (Podlesie)

    Населення[ред. | ред. код]

    Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:

    Загалом Допрацездатний
    вік
    Працездатний
    вік
    Постпрацездатний
    вік
    Чоловіки 147833 23188 104066 20579
    Жінки 162931 22298 96667 43966
    Разом 310764 45486 200733 64545

    Населення за роками:

    Транспорт[ред. | ред. код]

    Культура[ред. | ред. код]

    Див. також: Зломболь
    Сілезький театр
    Śródmieście, Katowice.png
    Spodek
    Altus
    Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
    Nuvola apps kaboodle.svg 1. Катовицький хейнал. Hejnał Katowic // Канал «Jab TV» на YouTube, 8 червня 2022.

    Театри[ред. | ред. код]

    Музика[ред. | ред. код]

    У місті було започатковано такий хіп-хоповий гурт як «Kaliber 44» (1994).

    Кіно[ред. | ред. код]

    • IMAX
    • Кінотеатр Місто (Cinema City)
    • Центр кіно Хеліос (Centrum Filmowe Helios)
    • Кінотеатр Космос (Kino Kosmos)
    • Кінотеатр Швятовід (Kino Światowid)
    • Театр та кінотеатр Ріалто (Kinoteatr Rialto)

    Музеї[ред. | ред. код]

    • Сілезький музей (Muzeum Śląskie)
    • Музей історії Катовиць (Muzeum Historii Katowic)
    • Музей Архідієцезії (Muzeum Archidiecezjalne)
    • Музей оо. Францисканців (OO. Franciszkanów)
    • Біографічний музей П. Штеллера (Biograficzne P. Stellera)
    • Музей права і правників польських (Prawa i Prawników Polskich)
    • Музей мініатюрних книг Зигмунта Скочного (Najmniejszych Książek Świata Zygmunta Szkocnego)
    • Камера Сілезька (Izba Śląska)
    • Центр польської сценографії (Centrum Scenografii Polskiej)
    • Сілезький центр культурної спадщини (Śląskie Centrum Dziedzictwa Kulturowego)

    Медіа[ред. | ред. код]

    • TVP 3 Катовиць
    • TVN24 — відділ Катовиці
    • Радіо Катовиці
    • Радіо Flash
    • Радіо Roxy FM
    • Радіо Планета
    • Західний Щоденник (Dziennik Zachodni)
    • Газета Виборча — відділ Катовиці (Gazeta Wyborcza — department Katowice)
    • Газета Факт
    • Ехо Міста (Echo Miasta)
    • Газета Метро Катовиці
    • Новий погляд Катовицький (Nowy Przegląd Katowicki)

    Особистості[ред. | ред. код]

    Поріднені міста[ред. | ред. код]

    Українська громада[ред. | ред. код]

    Поховання Леонтія Чабана на гарнізонному цвинтарі в Катовицях. Фото 2022 р.
    Поховання Леонтія Чабана на гарнізонному цвинтарі в Катовицях. Фото 2022 р.

    Перші українці могли з'явитися в Катовицях ще до відновлення незалежності Польщі (1918 р.) для роботи на численних підприємствах агломерації. На Гарнізонному цвинтарі Катовиці-Муховець на вул. Meteorologów [Архівовано 14 травня 2022 у Wayback Machine.] знаходяться поховання козаків Армії УНР: Степана Гарника солдата армії УНР, учасника III сілезького повстання (1902–1921), Карпа Грицюка – солдата армії УНР, учасника III сілезького повстання (1921) (пом.1981), Андрія Кравчука – солдата армії УНР, учасника III сілезького повстання (пом. 1981), Максима Яківчука – солдата армії УНР, учасника III сілезького повстання (1921) (пом. 1923), Олекси Максим’юка – солдата армії УНР, учасника III сілезького повстання (пом. 1933), Івана Малейчука (пом. 1928), Леонтія Чабана – солдата армії УНР (помер 3.5.1917).

    На Гарнізонному цвинтарі в Катовицях похований капітан польського військового флоту Роберт Ошек. Він приймав участь в війні з більшовиками, спочатку як командир канонерки „Pancerny I”, а з 17 серпня 1920 р. як командир монітору „Mozyrz” Пінської військової флотилії, яка базувалася в Києві.[11][12].

    На католицькому кладовищі (вул. Sienkiewicza [Архівовано 14 травня 2022 у Wayback Machine.]) є могила Олександра Притики (1895—1971), сотника Армії УНР, громадського діяча в Польщі (Sektor II, kwatera 1615)[13][12].

    З 1928 науковим радником та керівником дослідної лабораторії металургійного заводу «Байльдон» (вул. Baildona 64/B [Архівовано 14 травня 2022 у Wayback Machine.]) у Катовицях був відомий український металург та громадський діяч Іван Фещенко-Чопівський. 1945 р. у Катовицях Фещенка-Чопівського викрали органи НКВС. У місті по вул. Kościuszki [Архівовано 14 травня 2022 у Wayback Machine.] наявний радянський військовий цвинтар, на якому поховано низку українців – вояків Червоної армії.

    З 1958 р. функціонує українська греко-католицька парафія Успіння Пресвятої Богородиці. Спочатку з 1958 р. вона діяла при каплиці сестер Найсвятішої Марії на вул. Krasińskiego 21 [Архівовано 14 травня 2022 у Wayback Machine.], пізніше і до нашого часу вона діє в каплиці св. Йосипа при гарнізонному костелі по вул. вул. Skłodowskiej-Curie 20 [Архівовано 14 травня 2022 у Wayback Machine.]. Наразі парафія налічує близько 40 родин, проте у великі свята і в неділі збирається 100-500 людей.

    У місті наявна також вул. Szewczenki.

    В 2022 р. у місті створено Міський пункт кризового втручання для українців, вул. Młyńska 5. [Архівовано 14 травня 2022 у Wayback Machine.][12].

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
    2. https://sjp.pwn.pl/so/katowiczanin;4449155.html
    3. https://sjp.pwn.pl/so/katowiczanka;4449157.html
    4. Голіят Р. Новий пасквіль проф. Пруса [Архівовано 4 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Свобода. — Джерзі Ситі і Ню Йорк, 1986. — Ч. 160 (22 серпня). — С. 2—3.
    5. Блог Пономарева: як писати і вимовляти bitcoin [Архівовано 23 червня 2018 у Wayback Machine.].
    6. У деяких джерелах можна знайти варіант Катовіце, який не відповідає Правопису; див.: КАТОВІЦЕ. leksika.com.ua. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2021. ; Що таке КАТОВІЦЕ - УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021. 
    7. Wyniki badań bieżących - Baza Demografia - Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 25 січня 2021. 
    8. Maria Tkocz: Katowice jako ośrodek regionalny w latach 1865-1995. Katowice: Wydawnictwo "Śląsk", 1995, s. 12. ISBN 83-85831-78-9. 
    9. Climatebase.ru - Катовице, Польша. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 25 лютого 2021. 
    10. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 
    11. Cmentarz wojskowy przy ul. Meteorologów w Katowicach. 
    12. а б в Парнікоза, Іван. Катовиці. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). Микола Жарких. Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23.07.2020. 
    13. Олександр Притика. Опис могили. 

    Посилання[ред. | ред. код]

    Commons
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Катовиці