Білосток

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білосток
Białystok
Герб Прапор
Герб Прапор
Білосток
Розташування міста Білосток
Основні дані
53°07′ пн. ш. 23°10′ сх. д. / 53.117° пн. ш. 23.167° сх. д. / 53.117; 23.167
Країна Польща Польща
Регіон Підляське воєводство
Засновано 27 липня 1691
Перша згадка 1437
Магдебурзьке право 27 липня 1692
Населення 294 143 (2008[1])
Агломерація 395 тис.
Площа 102,12 км²
Густота населення 2880 осіб/км²
Поштові індекси 15-XXX
Телефонний код 48 85
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів BI
Висота НРМ 120-160 м
Міста-побратими Нідерланди Нідерланди - Ейндховен
Росія Росія - Калінінград
Литва Литва - Каунас
Латвія Латвія - Єлгава
Білорусь Білорусь - Гродно
Flag of the United States.svg США - Мілуокі
Франція Франція - Діжон
Польща Польща - Ченстохова
Міська влада
Веб-сторінка bialystok.pl
Мер міста Tadeusz Truskolaski[d]

Білосток у Вікісховищі?

Білосто́к (пол. Białystok, біл. Беласток, лит. Balstogė) — місто на північному сході Польщі, на річці Бяла[pl]. Адміністративний центр Підляського воєводства. Населення — 292 150 чоловік.

Відстань до Варшави — 188 км, до кордону з Білоруссю — 54 км.

Залізничний вузол (станція Білосток). Відомий текстильною промисловістю, головним чином вовняної (сукнарство з 30-х років XIX століття і бавовняної (новий комбінат). Харчова, деревообробна, керамічна промисловість, машинобудування. Медичний інститут і вечірня інженерна школа, усього 15 вищих навчальних закладів.

Історія[ред. | ред. код]

Уперше згадується у 1437 році, тривалий час перебував під володінням впливових польських магнатів: Веселовських, потім Браницьких. Після поділів Польщі впродовж 17951807 років у складі Пруссії, потім Російської імперії. У складі Королівства Польського з 1815 року Білосток був центром губернії. У міжвоєнну добу (інтербеллум) був адміністративним центром Білостоцького воєводства.

Під час Другої світової війни окупований Німеччиною (1939), однак незабаром за Пактом Молотова-Ріббентропа переданий до складу Білоруської РСР і утворена Білостоцька область.

Впродовж 19411944 років знову окупований Німеччиною з утворенням Білостоцької округи. Під час окупації сталися події у місцевому гетто.

У серпні 1945 року Білосток із прилеглими районами повернутий Радянським Союзом комуністичній Польщі, яка знову його зробила центром відновленого Білостоцького воєводства.

З 1998 року — столиця Підляського воєводства.

Значну частину населення Білостока становлять білоруси і православні поляки; місто є культурним центром білоруської меншини в Польщі й одним з основних центрів Польської православної церкви. У Білостоці зберігаються мощі святого мученика Гавриїла Білостоцького.

Культура[ред. | ред. код]

Пам'ятки Білостоку[ред. | ред. код]

  • Палац Браницьких — «Підляський Версаль» (середина XVIII століття)
  • Церква Успіння Богородиці (Старий костел, 1621) — найстаріший зі збережених храмів міста
  • Церква Марії Магдалини (1758)
  • Ратуша (1745—1761), в якій зараз розташувався музей
  • Будинок Конюшого (1771)
  • Собор Миколи Чудотворця (1843—1846), в якому в даний час зберігаються мощі святого Гавриїла Білостоцького
  • Церква Святого Роха (XX століття)[2]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

Проживали, перебували[ред. | ред. код]

  • Йоб (Йокуб) Претфус — будівничий; близько 1566 року керував будівництвом замку в Білостоку для Петра Веселовського — майбутнього великого маршалка ВКЛ.[3]

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. Білосток
  3. PSB (redakcja). Praÿetfuess (Breitfus, Bretfus, Pretfusz) Hiob albo Job (zm. 1571) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — Tom XXVIII/2. — Zeszyt 117. — S. 368. (пол.)

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]