Чечора (притока Хоропуті)
| Чечора | |
|---|---|
| 52°19′39″ пн. ш. 31°34′25″ сх. д. / 52.32750000002777568° пн. ш. 31.57361111113877783° сх. д. | |
| Витік | |
| Гирло | Хоропуть |
| Країни: |
 Білорусь[1] |
| Регіон | Гомельська область |
| Довжина | 8,8 км |
 | |
Чечора (біл. Чачора) — річка в Білорусі, в Добруському районі Гомельської області, ліва притока річки Хоропуть (басейн Іпуті).
Назва[ред. | ред. код]
Назва Чечора балтського походження.
Гідронімічні аналоги-литовські річки Kek-upys, Keklys[2]. Річки з назвами Чечора (Kek-, -r-) є також на Подесенні, верхньому Пооч'ї, верхньому Поволжі[3]. В інших балтських гідронімах корінь Kek- розширено іншими розширювачами, як у назвах Чечена, Чечета або Чечель (-n-, -t-, -l-)[4].
Всі ці назви, включаючи назву Чечори, пов'язують з литовським kekė "гроно (горіхів, ягід, квітів)», kekulas "комок", прусським kekars "горох" (в гороховому стручку багато горошин). Вони мають широкі індоєвропейські аналоги[5].
Близьким чином мотивовані і назви типу Реста, Ректа, Рехта і подібні. Вони пов'язані з балтським позначенням горіха (лит. riešutas, лат. rieksts, пруск. reisis) і далі з литовським rišti, прусський *ristun "зв'язувати" (горіхи ростуть "зв'язками", гронами)[6][7].
У всіх цих випадках річкові назви мотивовані семантикою ущільнення в результаті стислості. У Балтської гідронімії нерідко є, коли водні назви несуть значення "стискання". Передбачається, що назви з семантикою "стискання" відображають конфігураційні особливості відповідної річки або озера[8].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина річки 8,8 км[9]. Починається за 1 км на північ від агромістечка Перерост, гирло за 1,5 км на північний схід від села Огородня Кузьминицька. Русло від витоку протягом 4 км каналізовано.
Література[ред. | ред. код]
- Блакітная кніга Беларусі : Энцыклапедыя / рэдкал.: Н. А. Дзісько і інш. — Мінск : БелЭн, 1994. — 415 с. — 10 000 екз. — ISBN 5-85700-133-1.(біл.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ A. Vanagas. Lietuvių hidronimų etimologinis žodynas. — Vilnius, 1981. — С. 151.
- ↑ Топоров В. Н. Древняя Москва в балтийской перспективе // Балто-славянские исследования. 1981. — Москва, 1982. — С. 41.
- ↑ В. Н. Топоров. «Baltica» Подмосковья // Балто-славянский сборник. Москва, 1972. С. 268.
- ↑ J. Pokorny. Indogermanisches etymologisches Wörterbuch. Bern / München 1959 / 1969. C. 598.
- ↑ В. Н. Топоров, О. Н. Трубачев. Лингвистический анализ гидронимов Верхнего Поднепровья. Москва, 1962. С. 204-205.
- ↑ О. Н. Трубачев. Заметки по этимологии и сравнительной грамматике // Этимология. 1968. Москва, 1971. С. 65.
- ↑ A. Vanagas. Lietuvių hidronimų etimologinis žodynas. — Vilnius, 1981. — С. 118.
- ↑ Агульная характарыстыка рачной сеткі Гомельскай вобласці // Даведнік «Водныя аб’екты Рэспублікі Беларусь»(рос.)