Гомельська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гомельська область
Гомельская вобласьць
Гомельская область
Coat of arms of Homyel Voblast.png Flag of Homyel Voblast.png
Герб Гомельської області Прапор Гомельської області
Основні дані
Країна: Білорусь Білорусь
Утворена: 4 грудня 1939
Населення: 1 495 000
Площа: 32 700 км²
Густота населення: 38 осіб/км²
Телефонні коди: +375-
Обласний центр: Гомель
Райони: 21 район
Міста:

обласного значення
районного значення


Гомель
Буда-КошельовоВасилевичіВєткаДобрушЄльськЖитковичіЖлобинКалинковичіМозирНаровляПетриковРечицяРогачовСвітлогорськТурівХойникиЧечерськ
Райони в містах: 4
Смт: 18
Села: 2608
Селища:
Селищні ради:
Сільські ради:
Номери автомобілів: 3
Інтернет-домени: gomel.by
Обласна влада
Веб-сторінка: http://www.gomel-region.gov.by/
Голова ОДА:
Голова обл. ради:

Го́мельська о́бласть (біл. тарашк. Гомельская вобласьць, біл. Гомельская вобласць) — це адміністративна одиниця Білорусі з центром в місті Гомель. Населення — 1 516 100 осіб. Площа — 40.4 тис.кв.км.

Географія[ред.ред. код]

Розташування і рельєф[ред.ред. код]

Гомельська область знаходиться на південно-західній частині Східно-Європейської рівнини. Західну частину області займає Прип'ятське полісся — сильно заполочена і заселена рівнина, середня висота якої становить 120—140 метрів над рівнем моря. На правобережжі Прип'яті зустрічаються сильно розмиті моренні пагорби і височини. Найбільше з них — Мозирське пасмо (висота 206 метрів). Зі сходу до Поліської низовини примикає Придніпровська. На північному сході ця низовина поступово переходить в Чечерську рівнину.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат помірно континентальний з теплим літом і порівняно м'ягкою зимою. Середня температура січня — −6.5 °C, липня — +18.5 °C. Середня кількість річних опадів сягає 550—650мм. Тривалість вегетативного періоду — 180—200 днів.

Поверхневі води[ред.ред. код]

Головна річка області Дніпро, що перетинає її територіь з півночі на південь і тече 420 км. Праві притоки Дніпра: Березина, Прип'ять. Ліві притоки: Сож та інші. Ці ріки часто виконують судноплавчу функцію. Велике господарче значення також мають притоки Прип'яті: Случ, Птич, Тремля, Іпа, Ствига, Уборть, Словечна. На території Гомельської області є багато озер. Найбільше з них — Червоне (44 кв.км).

Ґрунти[ред.ред. код]

У ґрунтовому покриві переважають дерново-підзолисті і торфяно-болотяні ґрунти. На сході поширені дерново підзолисті глиняні і піщані ґрунти. В басейні Прип'яті переважають слабопідзолисті піщані ґрунти, а також торфяні і торфяно-болотяні ґрунти. В районі Турова знаходиться значна кількість перегнійно-карбонатних ґрунтів, які є досить родючими.

Ліси[ред.ред. код]

Територія Гомельської області на 38.6 % зайнята лісами. Особливо вирізняється західний район, в якому лісистість подекуди досягає 60 %. Найбільше хвойних порід, які займають 63 % всіх лісів області. Це переважно сосна. Серед листяних які складають решту лісу переважають дуб, граб, береза, вільха.

Фауна[ред.ред. код]

Серед тварин зустрічаються такі види: хом'як звичайний, болотна черепаха, заєць білий, вивірка лісова, лисиця руда. Серед птахів — тетерів, сіра куріпка, рябчик, глухар.

Під охороною знаходиться бобер європейський.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Найбільші міста[ред.ред. код]

Міста з населенням понад 20 тисяч осіб:

Назва міста Населення,
осіб (2009[1])
Гомель 488100
Мозир 112200
Жлобин 72500
Світлогорськ 69300
Речиця 65200
Калинковичі 38100
Рогачов 34500

Населення[ред.ред. код]

На території Гомельської області проживає 1535 тис. осіб. В містах проживає — 69 % населення. В селах — 31 %. Середня густота населення — 38 осіб на 1кв.км.

Трудові ресурси[ред.ред. код]

Із загальної кількості населення Гомельської області 57,6 % знаходяться в працездатному віці, 20,4 % — молодші працездатного віку 22 % — старші працездатного віку. В містах відсоток працездатного населення становить 62,7 %, молодше працездатного віку 20,5 %, старше — 16,8 %. В сільській місцевості доля працездатного населення становить 46,5 %, молодше працездатного віку — 20,1 %, старше — 33,4 %.

Історія[ред.ред. код]

Прадавня історія[ред.ред. код]

Заселення Гомельської області за оцінками багатьох вчених розпочалося приблизно 100 тис. років тому в епоху палеоліту. Перші стоянки первісних людей відносяться до 22-24 тис. р. тому. Їх було знайдено неподалік сіл Бердиж (Чечерський район) та Юровичі на березі рік Сож і Прип'яті. Тут було знайдено залишки людських жител збудованих з кісток мамонтів та інших звірів. Основним заняттям людей тоді було полювання і збиральництво. Землеробство в Гомельській області з'являється близько ІІ тис. до н. е. Появилися вироби із бронзи. Поширеним було скотарство. У VIIVI ст. до н. е. на терена Гомельської області приходить залізний вік.

Середньовіччя і Новий час[ред.ред. код]

В VIII-ІХ століттях на цій території жило два східнослов'янських племені: дреговичі i радимичі. Вони займались землеробством і скотарством. В кінці І тисячоліття нашої ери утворили князівство з центром у місті Турові. Певний час їм вдавалося зберегти незалежність. Але згодом вони підпали під владу Київської Русі. В XIII-XV ст. територія Гомельської області входить до складу Великого Князівства Литовського. З кінця XV століття — у складі Речі Посполитої. В наступних двох століттях територія Гомельської області стала ареною боротьби між Москвою і Варшавою. У XVIII ст. Гомельська область ввійшла в склад Російської імперії. Під час Української революції значна частина сучасної гомельської області підпала під УНР.

Радянський період[ред.ред. код]

Під час ІІ Світової Війни Гомельська область була надзвичайно спустошена. Під час Радянської окупації держави Білорусь була утворена Гомельська область, яка зберегла свої межі у такому ж вигляді до нашого часу.

Білоруський період[ред.ред. код]

На теренах Білоруської Радянської Соціалістичної Республіки проголошена незалежність від СРСР у 1991 році. Білоруську Радянську Соціалістичну Республіку перейменовано в Республіку Білорусь, у складі якої — Гомельська область.

Економіка[ред.ред. код]

Промисловість[ред.ред. код]

Гомельська область є регіоном з розвиненою промисловістю. На її території діють 339 промислових підприємств. Загальний обсяг продукції у фактично дійсних цінах 2000 року становив 1508 млрд руб.

У Гомельської області діють 91 підприємство машинобудування і металообробки, 61 харчової промисловості, 57 легкої промисловості, 48 лісової, деревообробної і целюлозно-паперової промисловості, 22 промисловості будівельних матеріалів, 9 хімічної та нафтохімічної промисловості, 6 підприємств чорної металургії і паливної промисловості, одне електроенергетики.

Чисельність промислово-виробничого персоналу підприємств області становить близько 182 тис. осіб, зокрема 142 тис. особи трудяться на робочих професіях.

Підприємства Гомельської області випускають щороку понад 1,5 млн т сталі, близько 2,4 тис. металорізальних верстатів, близько 1 тис. самохідних зерно- і кормозбиральних комбайнів, 100 тис. т мінеральних добрив, більше одного млн т автомобільного бензину, більш 1,6 млн т дизельного палива, понад десять млн м² полірованого скла, видобувають близько 1,8 млн тонн нафти.

Сільське господарство[ред.ред. код]

Гомельська область є регіоном з досить розвиненим сільськогосподарським комплексом.

У користуванні сільськогосподарських підприємств і громадян перебувають землі загальною площею понад 1,7 млн га. Сільськогосподарські угіддя перевищують 1,4 млн га. До того ж рілля — 890 тис. га, сіножаті — 270 тис. га, пасовища — 260 тис. га, багаторічні насадження — 20 тис. га. Зернові і зернобобові культури висіваються на площі 386 тис. га, картопля — на 98 тис. га, овочі — на 19 тис. га, плоди й ягоди — на 20 тис. га.

Із загальної земельної площі в користуванні колгоспів перебуває 795 тис. га, радгоспів — 615 тис. га, селянських (фермерських) господарств — 12,6 тис. га, громадян — 197 тис. га.

У сфері діють 233 колгоспи та 156 радгоспів. Середня кількість працівників колгоспів становить 188 осіб, радгоспів — 240 осіб. На один колгосп припадає 2,8 тис. га сільськогосподарських угідь, зокрема 1,6 тис. га ріллі, один радгосп — 3,3 тис. га угідь, зокрема 1,9 тис. га ріллі. У колгоспі загалом містяться 1292 голови великої рогатої худоби і 212 свиней, в радгоспі — 1298 великої рогатої худоби і 1285 свиней.

Господарства всіх категорій Гомельської області щорічно генерують понад 630 тис. т зерна, більш 1,1 млн т картоплі, 260 тис. т овочів, 33 тис. т плодів і ягід. Сільгосппідприємства щорічно реалізовують більш 110 тис. т на забій худоби і птиці, близько 0,6 млн т молока, близько 0,5 млрд штук яєць.

У Гомельської області містяться близько 630 тис. голів великої рогатої худоби, зокрема близько 290 тис. корів, 470 тис. свиней, близько 17 тис. овець та кіз, близько 4,3 млн птиці всіх видів.

Підприємства[ред.ред. код]

У першу двадцятку валообразуючих підприємств області увійшли «Мозирський нафтопереробний завод», Белоруський металургійний завод – управляюча компанія холдінгу «Білоруська металургійна компанія», «Білорусьнафта», «Гомсільмаш», «Гомельський хімічний завод», «Гомельський завод лиття і нормалей», «Рогачевський молочноконсервний комбінат», «СвітлогорськХімволокно», «Річицький метизний завод», «Світлогорський целюлозно-картонний комбінат», «Жлобинський м'ясокомбінат», «Спартак», «Молочні продукти», «Гомельскло», «Гомельський м'ясокомбінат», «Алкопак», «Калінковичський молочний комбінат», «Гомельбудматеріали», «Гомельський вагонобудівничий завод», «Сейсмотехніка». Перерахованими підприємствами виробляється коло 75% промислової продукції області[2]. (рос.)

Сфера послуг[ред.ред. код]

В Гомельській області є: — 3712 магазинів різної форми власності (з торговою площею 386,7 тис. кв. метрів); 725 підприємств комунального харчування (на 60 тис. місць); 9 оптово-роздрібних підприємств обласної комунальної власності.

Працюють 55 ринків на 10260 торгових місць (29 ринків належать споживчій кооперації).

У сфері торгівлі, і комунального харчування працюють понад 36 тис. осіб. За 1998 рік забезпечений приріст роздрібного товарообороту порівняних цінах на 18,4 %.

На 1 січня 1999 р. приватизовано 243 підприємства торгівлі, і комунального харчування. Питома вага підприємств недержавної форми власності становить 52 %.

Побутове обслуговування населення — одна з найважливіших галузей споживчого комплексу, яка відіграє помітну роль підвищенні ефективності громадського виробництва та зростанні життєвого рівня населення.

У сфері налічується 46 підприємств побутового обслуговування із загальною кількістю працюючих 4850 осіб.

Обслуговуванням сільського населення займаються районні комбінати побутового обслуговування (КПО) через мережу сільських комплексних прийомних пунктів та її філій. Чинна стаціонарна мережа побутового обслуговування Гомельської області дає змогу отримувати послуги, чи зробити замовлення 370 тисячам сільських жителів (61 % від кількості сільського населення). Решта селян обслуговується виїзними бригадами КПО.

Підприємствами побутового обслуговування збільшуються обсяги реалізації побутових послуг, впроваджуються їх види.

Лісове господарство[ред.ред. код]

Гомельська область — регіон, із розвиненими і багатими звіром мисливськими господарствами. У сфері діють декілька лісових господарств.

Загальна площа угідь становить 558,9 тис. га. Зокрема площа лісових угідь — 352,2 тис. га, польових — 162,7 тис. га, водно-болотних — 44 тис. га.

У середньому в охотхазяйствах Гомельської області у 2001 року густота тварин на 1 тисячу гектарів становила 1,2 лосів, 0,44 оленів, 37 кабанів, 12 козуль.

На території мисливських господарств області станом на 1 січня цього року створено 45 сховищ, 67 стаціонарних вишок, 76 стрілецьких ліній, 318 годівниць для оленів і козуль, 148 підгодовувальних майданчиків для кабанів.

У Гомельській області побудовано три і будуються чотири мисливських будиночка.

Мисливські господарства (охотхазяйства) області організують полювання для іноземних громадян.

Банківська система[ред.ред. код]

В області діють банки "Национального Банка РБ", "АСБ Белрусбанк", "Белагролромбанк", "Белинвестбанк", "Белвнешэкономбанк", "Белорусский Индустриальный Банк", "Белгазпромбанк", "Приорбанк", "Альфа-Банк", "БЕЛРОСБАНК" та ін.[3].

Транспорт[ред.ред. код]

Транспортний комплекс області має достатні можливості для забезпечення потреб підприємств у перевезеннях та послугах.

Через Гомельську область проходять важливі транспортні магістралі. Великі залізничні вузли — міста Гомель, Жлобин, Калинковичі. Гомель розташований на перетині залізниць Одеса — Київ — Санкт-Петербург, Бахмач — Вільнюс, Брянськ — Берестя. Залізничні магістралі ведуть із обласного центру на Москву, Київ, Мінськ, Берестя, Брянськ.

Є можливість виходу вантажовласників з областей України Східної й Центральної Росії до спеціалізованих морських портів Клайпеди (Литва), Вентспілса (Латвія), Калінінграда (Росія).

Значне місце у загальному вантажо- й пасажирообігу посідає й автомобільний транспорт. Автомагістралі Санкт-Петербург — Київ — Одеса, Брянськ — Кобринь, Гомель —Мінськ, Гомель — Мозир пов’язані автобусним сполученням з усіма районними центрами області.

Технічні можливості Гомельського аеропорту дозволяють виконувати рейси до міст СНД і більш далекого зарубіжжя.

Річка Сож пов’язує Гомель з Дніпром. Здійснюється регулярне судноплавство річками Прип’ять, Дніпро та Березина.

В єдиній транспортній системі трубопровідний транспорт представлений міжнародною нафтопровідною магістраллю «Дружба», Мозирським магістральним продуктопроводом, газопроводами міжреспубліканського й місцевого значення.

Спорт[ред.ред. код]

Керівництво Гомельської області багато уваги приділяє розвитку в регіоні фізичної культури та спорту. Для занять фізичною культурою і спортом область має — 4387 об'єкти. На її території розташовані 40 стадіонів, 2 манежі, Льодовий палац, 243 стрілецьких тири, 846 спортивних залів (зокрема 26 стандартних), 1841 плоска спортивна споруда, 41 плавальний басейн (зокрема 26 стандартних), 1370 об'єктів фізкультурно-оздоровчого призначення. За кількістю знову запроваджених спортивних площ Гомельська область займає одне з чільних місць у республіці.

Роботу з підготовки спортивного резерву і спорту найвищих досягнень у сфері ведуть 103 спеціалізованих навчально-спортивных заклади, школа вищої майстерності. Гомельське училище олімпійського резерву, Мозирське училище олімпійського резерву, 22 спеціалізованих дитячо- юнацьких школи олімпійського резерву, 61 дитячо-юнацька спортивна школа, 17 дитячо-юнацьких спортивних клуби фізичної підготовки. У сфері ведеться робота з розвитку 44 видів спорту.

Спортом займається 40,8 тис. учнів чи 15,5 % від загальної кількості школярів області (середній показник республікою — 12,5 %).

У склади національних команд Білорусі входить 422 спортсмена Гомельської області. Учасниками Олімпійських Ігор стали 59 спортсменів області. Ними було завойовано 13 олімпійських медалей. Золоті олімпійські медалі отримали троє представників Гомельської області — Олена Рудковская, Леонід Гейштор, Микола Горбачов.

Кандидатами щодо участі в XXVIII Олімпійських Іграх у Греції (Афіни) є 48 вихованці області.

На підприємствах, у державних установах, організаціях і господарствах області створено 1277 колективів фізичної культури. Загалом до занять фізичної культурою, спортом за місцем навчання й досвід роботи залучено 155,3 тис. осіб.

У спортивних секціях та оздоровчих групах за місцем проживання займається 30,3 тис. людина. Для дітей і підлітків працюють 33 дитячих підліткових клуби і більше 400 оздоровчих і спортивних секцій.

Наука[ред.ред. код]

За обсягом робіт, які виконуються проведень науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт, чисельності організацій, які виконують наукові дослідження й розробки, Гомельська область посідає друге місце республіки після міста Мінська. Науковий потенціал Гомельської області зосереджений, переважно, в 2-х інститутах Національної академії наук Білорусі, 8-их вищих навчальних закладах і більше, ніж 30 галузевих наукових та проектних інститутах, спеціальних конструкторських і конструкторсько-технологічних бюро. Значна частка власності наукових кадрів — лікарів і кандидатів наук працюють на виробництві, в органах влади й управління та інших сферах.

Основними проблемами і завданнями, які складають основу діяльності гомельських учених, є:

  • підготовка кадрів для економіки, освіти, науки, охорони здоров'я, транспорту, культури та інших галузей людської діяльності;
  • наукове та інноваційний забезпечення реального сектору економіки республіки і Гомельської області з метою створення наукомістких, патентозащищених і конкурентоспроможних на світові ринки розробок;
  • розвиток міжнародного співробітництва у науці й освіті.

У сфері фундаментальних досліджень ведуться роботи в галузях ядерної фізики, проблем генерації і видів використання лазерного випромінювання, оптиці і спектроскопії, дослідження будови та властивостей речовин спектральними методами, фізиці елементарних частинок і атомних ядер, теорії фундаментальних взаємодій, фізиці твердого тіла, дослідженню алгебраїчних і диференційних властивостей основних математичних структур та інших.

Наукова діяльність прикладного характеру спрямована на:

  • розробку енерго-ресурсозберігаючих технологій, нових конструкційних матеріалів із наперед заданими фізико-механічними і технологічними властивостями;
  • технологій, заснованих на винятково висококонцентрованих потоках енергії (лазерні, магнітоелектричні та інших.);
  • охорони навколишнього середовища, реабілітацію довкілля та мінімізацію екологічних наслідків;
  • підвищення конкурентоспроможності продукції машинобудування і радіоелектроніки.

Велика увага приділяється роботам для поліпшення екологічного стану повітряного і водного басейнів Гомельського регіону, розробки і впровадження систем очищення знешкодження газів ливарних виробництв і методів скорочення питомих викидів у повітря; розробці фільтроматеріалів на керамічній і полімерній основах.

Культура[ред.ред. код]

У містах і селах Гомельщини є багато самодіяльних артистів зорганізованих у 3 тисячі колективів художньої самодіяльності. 240 їх удостоєні звання «народний», «зразковий». Найкращі є лауреатами і дипломантами республіканських та Міжнародних фестивалів, конкурсів, з гордістю спершу презентують свою мистецтво таких країнах, як Німеччина, Італія, Франція, Австрія, Бельгія, Шотландія, Норвегія, Польща. У тому числі: вокально-хореографічний ансамбль «Гомий», ансамбль народної музики «Радуница» (Мозирський район), фольклорно- етнографічний ансамбль «Радимичі» (м. Гомель), ансамбль «Палеская зорачка» (м. Мазир), ансамбль бального танцю «Палетки» (м. Гомель), інструментальний ансамбль «Лирица» (м. Речица) і ще.

Дуже популярними є обласні фестивалі: «Сожский хоровод», «Земля, під білими крилами», «Слов'янські театральні зустрічі», «Музика надії», класичної музики «Ренесанс гітари», біля Монумента Дружби — «Слов'янська братство».

Гомельщина заслужено пишається своїми земляками, серед яких: письменники Іван Мележ, Іван Шамякин, Борис Саченко, драматург Андрій Макаенок, поети Анатолій Гречанников. Дмитро Ковальов; художники Е.Моісєєнко, Г.Нісскій, Г.Ващенко; композитори А.Туранков, Д.Лукас, Е.Гладков.

Нині у сфері працює 3 середніх спеціальних навчальні заклади, 3 драматичних театри, театр ляльок, філармонія, центр народної творчості, краєзнавчий музей, універсальна бібліотека ім. В.І.Леніна, «Гомельський державний цирк», слов'янська спеціалізована бібліотека, комунальне унітарна підприємство «Гомельський общественно-культурный центр» 813 клубних установ, 776 публічних бібліотек, 21 музей, 76 дитячих шкіл мистецтв, і музичних шкіл.

Туризм[ред.ред. код]

Різними формами самодіяльного туризму займаються 12,4 тис. людина. У сфері для школярів розроблено 56 екскурсно- пізнавальних маршрутів.

В'їзним і виїзним туризмом займаються 34 суб'єкта господарювання, мають ліцензії на туристську діяльність.

Лідером Гомельської області з надання туристських послуг є туристсько-екскурсійне підприємство «Гомельтурист».

Засоби масової інформації (ЗМІ)[ред.ред. код]

  • газета «Гомельская праўда»[4] (рос.) (біл.)
  • телебачення "СМИ Гомельской области"[5] (рос.)
  • радіо "СМИ Гомельской области"[6] (рос.)
  • журнали, періодичні видання "СМИ Гомельской области"[7] (рос.)

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Білорусь Це незавершена стаття з географії Білорусі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.