Чорноріки
Село
 Координати 49°44′52″ пн. ш. 21°49′01″ сх. д. / 49.74777778002777495° пн. ш. 21.817222220027780111° сх. д.Координати: 49°44′52″ пн. ш. 21°49′01″ сх. д. / 49.74777778002777495° пн. ш. 21.817222220027780111° сх. д.
|
Чорноріки (пол. Czarnorzeki) — село в Польщі, у гміні Корчина Кросненського повіту Підкарпатського воєводства. До середини 1940-х років було лемківським. Населення — 347 осіб (2011[1]).
Історія[ред. | ред. код]
На території села під час розкопок знайдено сліди Лужицької культури. Перша згадка про село датована 1544 роком. Однак тоді населений пункт називався Воля Чорна, згодом — Чорний Потік і тільки після того — Чорноріки.
Село було відоме своїм ремеслом — каменярством. У Чорноріках виготовляли всілякі вироби з каменю: жорна, бруси для точил, млинські камені, надгробні плити.
Село входило до так званого одриконського ключа і в різні часи було власністю Климента Москаревського (Клеменса з Москажева), згодом родин Кам'янецьких, Яблоновських.
У 1939 році в селі проживало 720 мешканців (370 українців і 350 поляків)[2].
До 1944 року більшість села (не менш як 60 % населення) складали українці. Однак усім їм довелось емігрувати у межах акції Виселення українців з Польщі до УРСР, попри те, що до 9 листопада 1944 року після радянської агітації за виїзд висловились тільки п'ять сімей[3].
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 184 | 37 | 132 | 15 |
| Жінки | 163 | 36 | 85 | 42 |
| Разом | 347 | 73 | 217 | 57 |
Етнографія[ред. | ред. код]
Науковці зараховували жителів Чорнорік разом із довколишніми селами до «замішанців» — проміжної групи між лемками і надсянцями.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Від українців у селі залишилась мурована колишня греко-католицька церква святого Дмитра, споруджена у 1918—1921 роках. Збудована вона на місці давньої дерев'яної церкви, що походила з XVI століття. Метричні книги велися від 1784 р.[5]
Зараз храм слугує костелом для місцевих католиків і є філією парафії сусіднього села Ванівка (Венглювка).
Сучасні Чорноріки[ред. | ред. код]
Село відіграє роль зимового спортивного центру округи. Поблизу Чорнорік є лижна траса з освітленням (спуск на 460 метрів з перепадом висот у 73 метри, нахилом на 13 %) й витяг (перевозить до 900 людей на годину), безкоштовний паркінг. Уся ця інфраструктура належить до MOSiR (Місцевого осередку спорту і рекреації) Кросненського повіту.
Щороку в Чорноріках взимку розігрують Кубок мера Кросна з гірськолижного спорту.
В окрузі також відбуваються пейнтбольні ігри, а у вересні 2016-го село прийняло зліт позашляховиків «4х4 Чорноріки — Корчина»[6].
Природний резерват Пжондки (Прядки)[ред. | ред. код]
У 1957 році поміж селами Чорноріки й Корчина обабіч автотраси Кросно — Ряшів створено природний резерват, що займає 13,63 га. Найвища точка резервату розташована на висоті 520 метрів над рівнем моря.
Резерват охоплює групу скельних останців. Їх висота сягає понад 20 метрів, а побудовані вони з цєжковицького пісковика. Під впливом ерозії він набув оригінального вигляду. Окремі скелі мають власні назви: Прядка-Баба, Гершт, Прядка-Матка. Назва резервату походить від легенди: вона свідчить про те, що скелі колись були дівчатами. Скам'яніли вони через покарання — за те, що пряли льон у свято.
На території резервату є п'ять туристичних шляхів: Прядки — Стрільниця, Кам'янець — Прядки, Чорноріки — Діл, Стрільниця — Суха Гора (при замку Кам'янець).
Резерват входить до Чорноріцько-Стрижівського пейзажного парку та є його головною цікавинкою.
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чорноріки
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 110.
- ↑ Сергійчук, В. І. Трагедія українців Польщі. — Т. : Тернопіль, 1997. — С. 129
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 85-86
- ↑ Анонс зльоту позашляховиків
Джерела[ред. | ред. код]
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |