Шарапов Сергій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Шарапов
Сергей Шарапов
Народився20 травня (1 червня) 1855
Sosnovkad, Вяземський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія
Помер26 червня (9 липня) 1911 (56 років)
Країна Російська імперіяРосійська імперія
НаціональністьРосіянин
Діяльністьекономіст, політик, видавець, публіцист
Alma materДругий Московський кадетський корпус
Знання мовросійська[1]
Військове званняСапер
ПартіяРосійські збори
БатькоФедір Федорович
МатиЛідія Сергіївна

Шарапов Сергій Федорович (1855—1911) — російський мислитель, економіст, публіцист, громадський діяч, письменник, підприємець, винахідник. Послідовний критик грошової реформи Сергія Вітте 1897 року. Представник пізнього слов'янофільства.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1 червня 1855 року в маєтку Соснівка В'яземського повіту Смоленської губернії Російської імперії в родовитій дворянській родині Федора Федоровича та Лідії Сергіївни.

Після 2-ї Московської військової гімназії (поступив в 1868, закінчив з відзнакою в 1872) Сергій продовжив освіту в Миколаївському інженерному училищі в Санкт-Петербурзі, яке незабаром був змушений покинути через хворобу матері (1874), так і не закінчивши повного курсу, але отримавши спеціальність сапера.

З початком бойових дій на Балканах, Шарапов відправився добровольцем на війну в Боснії. Керував військовими діями по 1 травня 1876 року, потім був захоплений у Загребі угорською владою і в травні 1877 випущений на свободу. Працював за кордоном як кореспондент провідної санкт-петербурзької газети «Новий час». Повернувшись восени 1878 на батьківщину, він вийшов у відставку і зайнявся сільським господарством, оселившись в Соснівці. Продовжуючи господарювати, прославився як винахідник плугів нової системи, які з успіхом експонувалися на багатьох виставках (їх творець отримав 16 нагород, в тому числі 10 перших), і засновник Сосновської майстерні цих плугів. У 1903 році російське Міністерство землеробства послало колекцію плугів товариства «Орач» на сільськогосподарську виставку в Аргентину. Російські експонати, зокрема колекція сільськогосподарського інвентарю, мали там великий успіх.

З 1905 року брав активну участь в монархічному русі, був одним із засновників Союзу Російських Людей у Москві, проте незабаром створив власну Руську народну партію, що не мала втім серйозного значення. Часто виступав з доповідями в Російському Зборах, був учасником монархічних з'їздів. Шарапов був активним учасником слов'янського руху, був віце-президентом Аксаковського літературного і політичного товариства в Москві.

Література

[ред. | ред. код]
  • Антонов М. Ф. Экономическое учение славянофилов. Отв. ред. О.Платонов. М., Институт русской цивилизации, 2008. — 416 с.
  • Базулин Ю. В. Двойственная природа денег: Русская экономическая мисль XIX—XX веков. СПб., 2005. — С. 30-44
  • Катасонов В. Ю. Экономическая теория славянофилов и современная Россия. Институт русской цивилизации, 2014. — 656 с.
  • Славянофилы. Историческая энциклопедия. / Сост. и отв. редактор О. А. Платонов. — М.: Институт русской цивилизации, 2009. — 736 стр.: 287 илл.
  1. Чеська національна авторитетна база даних