Шарапов Сергій Федорович
Сергій Шарапов | |
---|---|
Сергей Шарапов | |
Народився | 20 травня (1 червня) 1855 Sosnovkad, Вяземський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія |
Помер | 26 червня (9 липня) 1911 (56 років) |
Країна | Російська імперіяРосійська імперія |
Національність | Росіянин |
Діяльність | економіст, політик, видавець, публіцист |
Alma mater | Другий Московський кадетський корпус |
Знання мов | російська[1] |
Військове звання | Сапер |
Партія | Російські збори |
Батько | Федір Федорович |
Мати | Лідія Сергіївна |
Шарапов Сергій Федорович (1855—1911) — російський мислитель, економіст, публіцист, громадський діяч, письменник, підприємець, винахідник. Послідовний критик грошової реформи Сергія Вітте 1897 року. Представник пізнього слов'янофільства.
Народився 1 червня 1855 року в маєтку Соснівка В'яземського повіту Смоленської губернії Російської імперії в родовитій дворянській родині Федора Федоровича та Лідії Сергіївни.
Після 2-ї Московської військової гімназії (поступив в 1868, закінчив з відзнакою в 1872) Сергій продовжив освіту в Миколаївському інженерному училищі в Санкт-Петербурзі, яке незабаром був змушений покинути через хворобу матері (1874), так і не закінчивши повного курсу, але отримавши спеціальність сапера.
З початком бойових дій на Балканах, Шарапов відправився добровольцем на війну в Боснії. Керував військовими діями по 1 травня 1876 року, потім був захоплений у Загребі угорською владою і в травні 1877 випущений на свободу. Працював за кордоном як кореспондент провідної санкт-петербурзької газети «Новий час». Повернувшись восени 1878 на батьківщину, він вийшов у відставку і зайнявся сільським господарством, оселившись в Соснівці. Продовжуючи господарювати, прославився як винахідник плугів нової системи, які з успіхом експонувалися на багатьох виставках (їх творець отримав 16 нагород, в тому числі 10 перших), і засновник Сосновської майстерні цих плугів. У 1903 році російське Міністерство землеробства послало колекцію плугів товариства «Орач» на сільськогосподарську виставку в Аргентину. Російські експонати, зокрема колекція сільськогосподарського інвентарю, мали там великий успіх.
З 1905 року брав активну участь в монархічному русі, був одним із засновників Союзу Російських Людей у Москві, проте незабаром створив власну Руську народну партію, що не мала втім серйозного значення. Часто виступав з доповідями в Російському Зборах, був учасником монархічних з'їздів. Шарапов був активним учасником слов'янського руху, був віце-президентом Аксаковського літературного і політичного товариства в Москві.
- Антонов М. Ф. Экономическое учение славянофилов. Отв. ред. О.Платонов. М., Институт русской цивилизации, 2008. — 416 с.
- Базулин Ю. В. Двойственная природа денег: Русская экономическая мисль XIX—XX веков. СПб., 2005. — С. 30-44
- Катасонов В. Ю. Экономическая теория славянофилов и современная Россия. Институт русской цивилизации, 2014. — 656 с.
- Славянофилы. Историческая энциклопедия. / Сост. и отв. редактор О. А. Платонов. — М.: Институт русской цивилизации, 2009. — 736 стр.: 287 илл.
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних