Шимон Кароль Огінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шимон Кароль Огінський
Шыман Караль Агінскі
Народивсябл. 1625
Помер3 липня 1694
Вільно
ПохованняКостел Святої Терези у Вільнюсі
ПідданствоРіч Посполита
Національністьбілорус
Титулкнязь
Посадавоєвода Мстиславський
Військове звання1681—1685 роки
СтаткиОлександр Ян Мосевич
Конфесіяправослав'я
католицтво
РідОгінські
БатькоСамійло Лев Огінський
МатиСофія Білевич
Брати, сестриЯн Самійлович Огінський
У шлюбі зТеція Стаакман
Теодора Корсак
Тереза Войно-Ясенецька
Діти (5)3 сина і 3 доньки
Герб
Герб

Шимон Кароль Огінський (Шыман Караль Агінскі, бл. 1625 — 3 липня 1694) — державний та військовий діяч, урядник Речі Посполитої.

життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з білоруського магнатського роду Огінських гербу Брама. Старший син Самійла Лева Огінського, дорсунішського старости, й Софії Білевич. Народився між 1623 та 1625 роками. Спочатку здобув домашню освіту, у 1641—1654 роках з перервами навчався у Республіці Об'єднаних провінцій. Тут оженився на місцевій представниці голландського нобілітету Теції Стаакман, з якою розлучився у 1643 році. Позував для Рембранта в його картині «Польський вершник».

У 1654 році призначається вітебським підкоморієм. Стає членом Віленського православного братства. У 1655 році під тиском московських військ, що почали війну проти Речі Посполитою в союзі з Козацькою державою, перебрався до Вільно. У 1656 році вимушений був дати присягу вірності московському цареві Олексію I. Проте невдовзі залишив Вільно. У 1657 році за заповітом батька отримав значні маєтності, а також ключі від родинної усипальні в Кронському монастирі.

У 1660 році приєднався з власними хоругвами до гетьмана польного литовського Вінцента Корвіна-Госевського, отримавши звання поручика. До 1663 року брав активну участь проти московських загарбників.

У 1667 році після укладання Андрусівського перемир'я повернувся до Вітебська. Тоді оженився на представниці роду Корсак. У 1672 році обирається старостою Віленського православного братства. У 1679 році призначається мечником великим литовським. У 1680 році внаслідок бажання отримати вищі посади переходить у католицтво. Але й далі надавав політичну та фінансову підтримку Богоявленському і Марковському православним монастирям.

У 1681 році отримує посаду Мстиславського воєводи (до 1685 року), змінивши на цій посаді свого молодшого брата Яна. 1683 року відмовився від посади мечника на користь небожа Миколая Францишка. У 1687 році повернув собі цю посаду.

У 1690 році після смерті стриєчного брата Марціана Александра Огінського успадкував його маєтності. У 1691 році після смерті другої дружини оженився на представниці роду Ясенецьких. Помер у 1694 році.

Родина

[ред. | ред. код]

1. Дружина — Теція Стаакман

Діти:

  • Софія

2. Дружина — Теодора Корсак

Діти:

  • Богуслав Казимир (1669—1730), маршалок ковенський, стольник великий литовський
  • Марціан Михайло (1672—1750), каштелян і воєвода вітебський
  • Христина (д/н—1701), дружина: 1) Анджей Керлі, маршалка стародубськ; 2) Домініка Олександра Тишкевича, підкоморія слонімського; 3) Януша Зеновича, підкоморія полоцького
  • Елеонора (д/н — після 1710), дружина Юзефа Мнішека, маршалка великого коронного

3. Дружина — Тереза Войно-Ясенецька

Діти:

  • Олександр

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 684 с.: іл. ISBN 985-11-0314-4.