Школа січова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шко́ла січова́ — система навчальних закладів, відкритих і утримуваних на кошти Війська Запорозького Низового. Січова школа існувала при церкві Святої Покрови, розташованої на терені Запорізької Січі. У школах здійснювався суворий курс фізичного та військового козацького виховання.

Першу початкову січову школу відкрили 1576 року (в межах сучасн. м. Новомосковська Дніпропетровської області).

З 1602 р. існувала як монастирська при Самарському монастирі.

1659 — на Чортомлицькій Січі було відкрито середню школу. Вона мала назву Січова центральна. У ній навчалося 50 малолітніх і близько 30 учнів старшого віку (молодиків). Подібні школи існували майже в усіх козацьких паланках.

1754 — на Січі була відкрита вища спеціальна школа. У ній готували полкову старшину, тлумачів, військових канцеляристів для паланок. Заслуженою славою користувалась відкрита на Січі школа «вокальної музики та церковного співу». У ній навчалося бл. 30 учнів.

Військовий шкільний отаман (кошовий шкільний отаман) – виборна службова особа, яка піклувалася діяльністю січової школи. Розпоряджався шкільними коштами, дбав про харчі та побутові умови для молодших і старших школярів. Військовий шкільний отаман, яких, як правило, було двоє, обирався і скидався самими школярами.[1]

Напередодні зруйнування Січі на землях Війська Запорозького існувало близько 44 початкових шкіл.

Запорозькі козацькі школи носили чітко виражений національний характер. Навчання у них велося українською мовою. Вихованці вчилися читати, писати, рахувати, вивчали Закон Божий, відвідували заняття з музики і співу, оволодівали доступними для їхнього віку військово-фізичними вправами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. - Луцьк: Вежа, 2000

Джерела

[ред. | ред. код]
  • ПУХА І.В. Про школи в Запорізькій Січі // Український історичний журнал. - 1969. - № 3. - C. 100–106.
  • Недосєкіна Т.В. Система освіти в Україні у XVI-XVIII століттях / Т.В. Недосєкіна // Козацька спадщина. — 2006. — Вип. 3. — С. 217-221.
  • Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків. У 3-х т. ‒ Т. 1. ‒ К.: Наукова думка, 1990 - С.311-312