Шредер (пристрій)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Звичайний офісний шредер.

Шредер (англ. shredder — подрібнювач) — пристрій, що використовується для подрібнення паперу на дуже дрібні смужки або крихітні шматочки. Урядові організації, підприємства і приватні особи використовують шредери для знищення приватних або конфіденційних документів: рахунків, кредитних карт, банківських виписок та інших документів, які можуть бути використані для шахрайства, крадіжки особистих даних або так чи інакше використані особами, для яких ця інформація не призначена.

Історія[ред.ред. код]

Типи шредерів[ред.ред. код]

У залежності від обсягу утилізованих документів та потужності шредери діляться на наступні групи: Персональні шредери - знищувачі паперів з невеликим обсягом знищення. Передбачається використання однією людиною безпосередньо на робочому місці або компанією з невеликим штатом співробітників. Персональний знищувач паперів займає мало місця: габарити такого шредера не більше урни для сміття. У нього низький рівень секретності, обсяги знищення до 10 аркушів за раз і простий набір функцій. Навантаження 50-300 листів на день. Офісні шредери - застосовуються для колективного користування. Обсяг, швидкість і рівень безпеки підбираються в залежності від кількості користувачів та інтенсивності утилізації документації. Такі апарати часто ставлять у середніх і великих організаціях у копіювальних кімнатах. Рівень секретності у шредерів офісного типу найчастіше третій. Деякі моделі дозволяють подрібнювати не тільки друковану продукцію, а й пластикові карти, компакт-диски та інші необхідні до утилізації носії інформації. Промислові або архівні шредери - використовуються для централізованого знищення документів у великих обсягах. Такий апарат має значні розміри і вимагає окремого місця в будівлі організації. Такий незручність окупається максимальною швидкістю утилізації документів, можливість знищувати відразу пачку з 30 аркушів, утилізація становить від 500 до 35 тисяч листів на день. Такі знищувачі мають рівень секретності 4 і вище.

Відновлення інформації[ред.ред. код]

У деяких випадках можливе відновлення знищених документів. Якщо шматочки паперу не перемішані, то залишки документа, зазвичай, перебувають у безпосередній близькості один від одного. Крім того, якщо документи подавалися в шредер так, що рядки тексту були паралельні до лез, на смужках може залишатися текст.

Знищений документ може бути відновлений вручну. Після іранської революції і захоплення посольства США в Тегерані в 1979 році, іранці найняли місцевих килимарниць, які відновили документи вручну. Вилучені документи були пізніше опубліковані іранським режимом в окремій серії книг. Згодом уряд США поліпшило свої методи знищення документів, додавши хімічне розкладання, розпорошення та інше.

Сучасні комп'ютерні технології значно прискорюють процес відновлення знищених документів. Смужки скануються з обох сторін, а потім комп'ютер визначає, яким чином смужки повинні бути з'єднані. Роберт Джонсон з Національної асоціації зі знищення інформації заявив, що на відновлення документів спостерігається величезний попит. Деякі компанії пропонують комерційні послуги відновлення документації. Вартість відновлення 1 аркуша паперу, що пройшов перехресну різку, в середньому становить $ 100 000. Для максимальної безпеки документи мають надходити до шредера перпендикулярно ножам. Багато з документів, які спричинили скандал для компанії «Енрон», невірно подавалися в шредер, спростивши процедуру їх відновлення. Зараз прикладаються зусилля з відновлення знищених архівів Міністерства державної безпеки НДР.[1] Мільйони шматочків знищених документів були упаковані в сміттєві мішки панікуючими посадовими особами Штазі під час останніх днів режиму восени 1989-го. Знадобилося три дюжини осіб і шість років, щоб реконструювати 300 документів з 16000 мішків, тому німецький уряд покладає надії на сучасні комп'ютерні методи відновлення.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Heingartner, Douglas (2003-07-17). Back Together Again. New York Times.