Яакко Ютейні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яакко Ютейні
Народився 14 липня 1781(1781-07-14)
Hattula[d], Канта-Гяме, Фінляндія
Помер 20 червня 1855(1855-06-20) (73 роки)
Виборг, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія
Громадянство
(підданство)
Фінляндія
Діяльність поет
Володіє мовами фінська

Яакко Ютейні (фін. Jaakko Juteini; 14 липня 1781(17810714), комуна Гаттула, Фінляндія — 20 червня 1855 Війпурі (Виборг), Карелія) — фінський поет-просвітитель, драматург, громадський діяч. Один із засновників модерного фінського націоналізму. Писав шведською і фінською мовами.

Філософську працю Ютейні «Записи міркувань на різні теми» («Anteckningar af tankar uti warianta ämnen», 1827), яка мала антиклерикальне звучання, публічно спалено. Низка віршів Ютейні стали народними піснями.

Біографія[ред. | ред. код]

Нар. у багатодітній родині (шестеро дітей) Гейккі Міконпойка у Шведському королівстві. Після смерті батьків спочатку навчався у м. Гямеенлінна, а потім у різних релігійних закладах м. Турку, зокрема в університеті (1800), де хотів здобути право на священство. Позитивно прийняв анексію Фінляндії з боку Російської імперії (1809), оскільки небезпідставно сподівався на створення місцевих органів державної влади.

Творчість[ред. | ред. код]

У вірші «Розпис на ганебному стовпі для фінських вчених» (1817), а також вступній статті до «Граматики фінської мови» (1818) вмістив яскраві відозви проти дискримінації фінської мови у Великому князівстві Фінляндському.

У п'єсі «Сімейство» (1817) і віршах захищав честь фінського селянства, пригнобленого шведськими аристократами. Автор сатиричної антиклерикальної п'єси «Жарт про нечисті сили» («Pila pahoista hengistä», 1817).

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

1813 — переїжджає до м. Виборг, де розгорнув велику громадську діяльність. Як лояльний до Петербурга представник фінської інтелігенції, стає секретарем міського магістрату м. Виборг (1813—1840), цензором виборзької друкарні (1840). Один із засновників фіномовного журналу «Вісник» («Sanan-saattaja», 1833). Клопочеться про створення публічної бібілотеки (відкрита 1841 за участю Густава Маннергейма — діда Карла Маннергейма). Член-засновник і перший президент Виборзького Фінського Літературного товариства (1845). Але видання праці Ютейні «Записи міркувань на різні теми» спричинило загальноімперський скандал, так що у справу з забороною цієї книжку втрутився начальник таємної поліції Російської імперії О. Бенкендорф. Зрештою, весь наклад книжки спалено у м. Турку, а сам Ютейні змушений був перейти цілком на громадську роботу.

У мовній політиці Ютейні наполягав: престиж мови забезпечує її державність та патріотичне виховання її носіїв. «Мова — залізний обруч, мова злютовує народ воєдино», — сказав він 1820.

У фінській історії Ютейні — один із батьків сучасного фінського націоналізму, провісник державної емансипації фінської мови.

Джерела[ред. | ред. код]