Яковишин Леонід Григорович

Яковишин Леонід Григорович
Яковишин Леонід Григорович
Народився	19 травня 1939 (85 років) ; Козятин, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР → Україна
Діяльність	агроном
Alma mater	Уманський сільськогосподарський інститут (1961)
Членство	Верховна Рада України I скликання
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

Леонід Григорович Яковишин (нар. 19 травня 1939, Козятин, Вінницька область) — український аграрій, політик і публіцист. Генеральний директор ТОВ «Земля і воля», народний депутат України 12(1) скликання.

Життєпис

Народився в сім'ї службовця; українець; одружений; має 2 дітей.

Освіта

Уманський сільськогосподарський інститут (1956—1961), вчений агроном
Аспірантура Київської сільськогосподарської академії, кандидат економічних наук (за матеріалами Чернігівської області), 1984 р.

Кар'єра

з 1961 — старший агроном, дослідно-показовий радгосп «Мирогощанський» Дубнівського району Рівненської області.
з 1962 — старший агроном-інспектор, Дубнівське територіальне колгоспно-радгоспне управління.
з 1964 — старший агроном, Рівненське управління хлібопродуктів.
з 1965 — агроном, Рівненське управління сільського господарства.
з 1966 — начальник, Костопільське районне управління сільського господарства Рівненської області.
з 1970 — директор Майнівського радгоспу-технікуму (1978 — перейменований на Бобровицький радгосп-технікум)
з 1995 — генеральний директор ТОВ «Земля і воля», створеного на базі реорганізованого Бобровицького радгоспу-технікуму, місто Бобровиця Чернігівської області.

Політична діяльність

Народний депутат України першого скликання з березня 1990 (2-й тур) до квітня 1994 р., (Козелецький виборчий округ № 44, Чернігівська область), На час виборів: Бобровицький радгосп-технікум, директор, член КПРС. 1-й тур: з'явилося на голосування 95,4 %, за — 29 %. 2-й тур: з'явилося — 92,9 %, за — 58,8 %. Три суперники, основний — Немець Г. Т., Козелецький районний комітет КПУ, перший секретар. 1-й тур — 34,9 %, 2-й тур — 36 %.
Заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи, член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю, корупцією і хабарництвом (з 1993 року). Групи «Аграрники», «Рада».
З квітня 1994 року — радник виконувача обов'язків Прем'єр-міністра України Юхима Звягільського.
Липень 1994 — червень 1995 року — радник Прем'єр-міністра України Віталія Масола.
З липня 1997 року — позаштатний радник Першого заступника Голови Верховної Ради України.

Літературна діяльність

У 2016 р. видав книгу «З нестихаючим сердечним щемом» — статті, інтерв'ю, опубліковані в районних, обласних і центральних газетах за період з 1988 по листопад 2016 року. Продовжує регулярно публікуватися в газеті «Чернігівщина» та іншій місцевій періодиці.

Меценатська діяльність

Леонід Яковишин двічі визнавався кращим меценатом області. Заснував у районі й наповнив коштами Благодійний фонд для надання допомоги тяжко хворим та іншим малозабезпеченим людям. Виступив спонсором видання книги Дмитра Головка «Співучі Піски», роману Григорія Войтка «Безбатченки», книг публіциста Бориса Кириченка, одним із спонсорів збірки «Не бував ти у наших краях» — про минуле й сучасність Бобровицького району.

Нагороди

Звання Герой України з врученням ордена Держави (22 серпня 2004 року) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку агропромислового комплексу, досягнення високих виробничих показників, багаторічну самовіддану працю^[1]
Орден «Знак Пошани»
Міжнародна літературна премія імені Миколи Гоголя «Тріумф» (2019) — за визначну благодійну діяльність.

Примітки

↑ Указ Президента України № 976/2004 від 22 серпня 2004 року «Про присвоєння Л. Яковишину звання Герой України»

Посилання

[1] Указ Президента України № 976/2004 від 22 серпня 2004 року «Про присвоєння Л. Яковишину звання Герой України»

[1]