Перейти до вмісту

Яковишин Леонід Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Яковишин Леонід Григорович
Народився19 травня 1939(1939-05-19) Редагувати інформацію у Вікіданих
Козятин, Вінницька область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер26 липня 2025(2025-07-26) (86 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Національний Науковий Центр хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова НАМН України, Київ, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованнямавзолей у Бобровиці
Країна СРСР
 Україна
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьагроном Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУманський сільськогосподарський інститут (1961) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоВерховна Рада України I скликання Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден «Знак Пошани» Орден Держави

Леонід Григорович Яковишин (19 травня 1939, Козятин, Вінницька область 26 липня 2025, Київ[1][2]) — український аграрій, політик і публіцист. Генеральний директор ТОВ «Земля і воля», народний депутат України 1 скликання (12 УРСР).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 19 травня 1939 року в місті Козятин Вінницької області в родині службовця, був одружений; мав двох дітей.

Освіта

[ред. | ред. код]

Кар'єра

[ред. | ред. код]
  • з 1961 — старший агроном, дослідно-показовий радгосп «Мирогощанський» Дубенського району Рівненської області.
  • з 1962 — старший агроном-інспектор, Дубенське територіальне колгоспно-радгоспне управління.
  • з 1964 — старший агроном, Рівненське управління хлібопродуктів.
  • з 1965 — агроном, Рівненське управління сільського господарства.
  • з 1966 — начальник, Костопільське районне управління сільського господарства Рівненської області.
  • з 1970 — директор Майнівського радгоспу-технікуму (1978 — перейменований на Бобровицький радгосп-технікум)
  • з 1995 — генеральний директор ТОВ «Земля і воля», створеного на базі реорганізованого Бобровицького радгоспу-технікуму, місто Бобровиця Чернігівської області.

Помер 26 липня 2025 року у віці 86 років у Києві, у Національному науковому центрі хірургії та трансплантології, де провів останні дні життя. Похований 29 липня в побудованому для себе масштабному мавзолеї на околиці міста Бобровиця Чернігівської області[3][1].

Політична діяльність

[ред. | ред. код]
  • Народний депутат України першого скликання з березня 1990 (2-й тур) до квітня 1994 р., (Козелецький виборчий округ № 44, Чернігівська область), На час виборів: Бобровицький радгосп-технікум, директор, член КПРС. 1-й тур: з'явилося на голосування 95,4 %, за — 29 %. 2-й тур: з'явилося — 92,9 %, за — 58,8 %. Три суперники, основний — Немець Г. Т., Козелецький районний комітет КПУ, перший секретар. 1-й тур — 34,9 %, 2-й тур — 36 %.
  • Заступник голови Комісії Верховної Ради України з питань Чорнобильської катастрофи, член Комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю, корупцією і хабарництвом (з 1993 року). Групи «Аграрники», «Рада».
  • З квітня 1994 року — радник виконувача обов'язків Прем'єр-міністра України Юхима Звягільського.
  • Липень 1994 — червень 1995 року — радник Прем'єр-міністра України Віталія Масола.
  • З липня 1997 року — позаштатний радник Першого заступника Голови Верховної Ради України.

Літературна діяльність

[ред. | ред. код]

У 2016 р. видав книгу «З нестихаючим сердечним щемом» — статті, інтерв'ю, опубліковані в районних, обласних і центральних газетах за період з 1988 по листопад 2016 року. Публікувався в газеті «Чернігівщина» та іншій місцевій періодиці.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
Усипальниця

На будівництво своєї усипальниці Яковишин витратив $3 млн, у мавзолеї встановлені копії вітражів 600-річного німецького храму та чотири позолочені скульптури Яковишина, що зображують його у різному віці — у 20, 40, 60 і 80 років, а також саркофаг вагою 23 тонни та ціною $150 тис., що є копією саркофага Наполеона[5]. Яковишин стверджував, що за основу мавзолею він узяв мавзолей Наполеона Бонапарта, але на думку Яковишина, усипальниця Наполеона «бідніша». За його словами, на будівництво мавзолею пішло 10 років[6].

Загадкова смерть

26 липня 2025 року помер генеральний директор аграрного підприємства «Земля і Воля» Леонід Яковишин, проте лише 1 грудня 2025 року поліція відкрила кримінальне провадження № 12025100090003062 за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України «умисне вбивство» за фактом його смерті. ЗМІ повідомляли, що до його смерті в Інституті хірургії імені Шалімова може бути причетна родина Дронових: донька аграрія Вікторія, її чоловік Олексій та їхній зять Богдан Тур. Генеральний директор Інституту Усенко О. Ю. надав свою протекцію Дроновим, аби збавити градус напруги навколо кримінальної справи з «умисного вбивства» Яковишина. У гонитві за спадщиною Дронови залучили заступницю покійного Чернякову В. О., донька якої перебуває у шлюбі з російським офіцером. Дронови призначили її в. о. генерального директора ТОВ «Земля і Воля» за день до смерті аграрія, підробивши його підпис та залучивши місцевих нотаріусів і працівників поліції. Чернякова отримала одноосібний контроль над ТОВ, не розуміючи, що насправді стала посібником подружжя Дронових та ймовірним фігурантом нових кримінальних справ. За місяць до смерті Яковишин анулював заповіт в редакції 2014 року, в якому все майно та активи призначались би подружжю Дронових. Покійний аграрій, нікого з членів родини своїми спадкоємцями не бачив. Натомість хотів заповісти майно та активи своїм «названим синам» та іншим особам, яких вважав близькими по духу: Миколі Корнутяку, Назиму Бяджиєву, співаку під псевдонімом Pivchunin. ТОВ «Земля і Воля» Леонід Яковишин намагався передати онуку Максиму. Наразі активи перебувають у розпорядженні Дронових та Чернякової, всупереч волі покійного Леоніда Яковишина[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 Софія Ярошенко (27 липня 2025). Помер Леонід Яковишин — Герой України та засновник Земля і Воля. Latifundist.com.
  2. Помер український латифундист, який збудував собі мавзолей «як у Наполеона» — фото. 27.07.2025, 20:23
  3. Помер екснардеп та відомий аграрій Леонід Яковишин. РБК-Украина (укр.). 27 липня 2025. Процитовано 29 липня 2025.
  4. Указ Президента України № 976/2004 від 22 серпня 2004 року «Про присвоєння Л. Яковишину звання Герой України»
  5. На Чернігівщині помер аграрій, який за життя збудував собі мавзолей
  6. «У Наполеона — бідніше». На Чернігівщині помер аграрій, який побудував собі мармурово-золотий мавзолей.
  7. Поліція відкрила провадження щодо загадкової смерті аграрія Леоніда Яковишина. Femida.ua. 10 грудня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]