Уманський національний університет садівництва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Уманський національний університет садівництва
УНУС
UNUS.png
Головний корпус університету
48°46′01″ пн. ш. 30°14′03″ сх. д. / 48.76694° пн. ш. 30.23417° сх. д. / 48.76694; 30.23417Координати: 48°46′01″ пн. ш. 30°14′03″ сх. д. / 48.76694° пн. ш. 30.23417° сх. д. / 48.76694; 30.23417
Назва латиною Uman National University of Horticulture
Тип національний університет
Розташування Умань
Гасло Багаті освітні традиції - сучасний рівень підготовки
Засновано 1844
Акредитація IV  рівня
Ректор Непочатенко Олена Олександрівна
Студентів 5 тисяч
Докторів 29
Професорів 32
Адреса 20305 Черкаська область, м. Умань, вул. Інститутська, 1
Сайт www.udau.edu.ua

Уманський національний університет садівництва — багатопрофільний вищий навчальний заклад IV рівня акредитації у м. Умань (Черкаська область).

У структурі університету 6 факультетів, регіональний університетський центр, в який входять 7 вищих навчальних закладів Черкаської й Одеської областей І-ІІ рівнів акредитації, НКЦ «Інститут післядипломної освіти та дорадництва», навчально-виробничий комплекс, наукові школи, центр культури і виховання, центр професійного розвитку та консультування, наукова бібліотека та ін.

В університеті навчається 5 тисяч студентів.

Історія закладу[ред.ред. код]

Один із найстаріших вищих навчальних закладів України, заснований у 1844 році у м. Одеса як Головне училище садівництва, завданням якого було готувати висококваліфікованих садівників і досвідчених науковців у галузі садівництва. На той час це був єдиний у країні вищий навчальний заклад такого напрямку. У зв'язку з малосприятливими умовами для розвитку садівництва в районі Одеси, Головне училище у 1859 році було переведене в м. Умань, де були передумови для підготовки спеціалістів садового профілю. За свою багаторічну історію навчальний заклад зазнав низки реорганізацій:

  • Головне училище садівництва (1844—1868 рр.);
  • Уманське училище землеробства і садівництва (1868—1921 рр.);
  • Уманський агрополітехнікум (1921—1929 рр.);
  • Уманський сільськогосподарський інститут (1929—1930 рр.);
  • Уманський садоогородній інститут (1930—1931 рр.);
  • Уманський плодоягідний інститут (1931—1934 рр.);
  • Уманський плодоовочевий інститут (1934—1936 рр.);
  • Уманський сільськогосподарський інститут (1936—1996 рр.);
  • Уманська сільськогосподарська академія (1996—2000 рр.)
  • Уманська державна аграрна академія (2000—2003 рр.);
  • Уманський державний аграрний університет (2003—2006 рр.);
  • Уманський національний університет садівництва (з грудня 2009 й нині).

З часу заснування навчальним закладом підготовлено понад 40 тис. висококваліфікованих фахівців, серед яких — 32 академіки, понад 700 докторів наук і понад 2 тис. кандидатів наук, Герої України, Герої Соціалістичної Праці, Герої Радянського Союзу.

Факультети[ред.ред. код]

Інститут і коледжі[ред.ред. код]

Науковий потенціал[ред.ред. код]

Професорсько-викладацький склад: 322 науково-педагогічних працівників, (18 академіків, 29 докторів наук, 32 професори, 227 кандидати наук, 158 доцентів).

В університеті працюють три спеціалізовані вчені ради із захисту докторських (кандидатських) дисертацій за спеціальностями:

  • 06.01.07 — «Плодівництво», 06.01.15 — «Первинна обробка продуктів рослинництва»;
  • 03.00.12 — «Фізіологія рослин», 03.00.07 — «Мікробіологія»;
  • 06.01.06 — «Овочівництво», 06.01.06 — «Селекція і насінництво».

Публікація результатів дисертаційних досліджень здійснюється у фахових наукових виданнях університету, які включено до 8 наукометричних баз: «Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва» (сільськогосподарські та економічні науки), журнали «Новини садівництва» та «Вісник Уманського національного університету садівництва».

Матеріально-технічна база[ред.ред. код]

Навчальний корпус № 1

В університеті функціонує сім навчальних корпусів, навчально-культурний центр, метеорологічна станція, інформаційно-обчислювальний центр, наукова бібліотека з фондом понад 254 тисячі примірників, 22 науково-дослідних і проблемних лабораторій, навчально-виробничий відділ, спортивний комплекс, шість гуртожитків, їдальні, медпункт, магазини й кафе.

Міжнародні зв'язки[ред.ред. код]

Міжнародні зв'язки Уманського національного університету садівництва започатковані з 1984 року. З 1993 року за програмою Міжнародного обміну педагогічним досвідом з Департаментом сільського господарства США багато викладачів змогли пройти стажування в університетах цієї країни.

У 2002 році в Уманському НУС розпочав діяльність спільний українсько-американський проект підтримки приватних сільськогосподарських товаровиробників. Протягом двох років університет брав участь у проекті «ТАСІС» «Впровадження Болонської угоди в навчальний процес» під назвою «UKRABOL».

У 2014 році університет здобув право на участь в проекті 544524-2013-PL-SMHES «Qualifications Frameworks for Environmental Science at Ukrainian Universities» («Рамка кваліфікацій в галузі наук про навколишнє середовище для українських університетів»).

У рамках проекту SUAFRI-EPC Уманський НУС включено до он-лайн переліку організацій, які є потенційними партнерами в реалізації проектів за програмою Європейського Союзу з науки та інновацій на 2014—2020 рр. «Горизонт 2020».

Міжнародна наукова діяльність університету проводиться у рамках 32 договорів про співпрацю з іноземними освітніми закладами, стипендіальними програмами, грантами, а саме:

  1. Господарська академія ім. Д. А. Ценова, Республіка Болгарія, м. Свіщов
  2. Білоруський державний аграрний технічний університет, Республіка Білорусь, м. Мінськ
  3. Державна Вища Професійна Школа ім. Яна Гродка, Республіка Польща, м. Сянок
  4. Природничий університет у м. Вроцлав, Республіка Польща, м. Вроцлав
  5. Державна вища школа ім. Папи Павла ІІ, Республіка Польща, м. Біла Підляська
  6. Аграрний університет ім. Хугона Колонтая, Республіка Польща, м. Краків
  7. Державна вища школа професійної освіти, Республіка Польща, м. Гожів Великопольський
  8. Державна вища професійна школа, Республіка Польща, м. Плоцьк,
  9. Варшавський університет, Республіка Польща, Варшава
  10. Варшавський університет менеджменту, Республіка Польща, Варшава
  11. Кубанський державний аграрний університет, Російська Федерація, м. Краснодар
  12. Тираспольський аграрно-технічний коледж ім. М. Ф. Фрунзе, Придністровська Молдавська Республіка, м. Тирасполь
  13. Національний вищий інститут агрономії, харчових технологій та екології, Французька Республіка, м. Діжон,
  14. Вища національна сільськогосподарська школа, Французька Республіка, м. Бордо
  15. Університет прикладних наук Нойбранденбург, Федеративна Республіка Німеччина, м. Нойбранденбург
  16. Університет Менделя, Чеська республіка, м. Брно
  17. Університет Південної Богемії, Чеська республіка, м. Чеські Будейовіци
  18. Технологічний університет короля Монгкута в Тонбурі, Королівство Таїланд, м. Тонбур
  19. Монгольський державний сільськогосподарський університет, м. Улан-Батор
  20. Вища сільськогосподарська школа, м. Варшава
  21. Лого, Аполло, Німецький Селянський Союз, господарства Міхаеля Шумахера та Петера Штоппеля, Німеччина
  22. Сімо, Фінляндія.
  23. САЕП, МАСТ, ВОРК &ТРЕВЕЛ, США.
  24. ІЛС, Канада
  25. САЕП, Австралія.
  26. ІЛС, Швеція
  27. Агроімпульс, Швейцарія.
  28. СтіхтінгАутвісселінг, Нідерланди
  29. Ісфрада, Франція
  30. Садівниче господарство Батістіні Вівай, Італія
  31. Фірма «Ром і Гаас», Польща
  32. Фірма «ФМС Кемікал Інтернешнл АГ», Швейцарія

Для підтримки наукової діяльності, покращення навчального й виховного процесів, науковці та викладачі УНУС мають широкий доступ до різноманітних грантових та стипендіальних програм, а саме:

  1. Індивідуальні гранти Еразмус + (Євросоюз)
  2. Стипендіальні програми DAAD (Німеччина)
  3. Програма стажування молодих викладачів агрономічних та технічних спеціальностей Apollo, Німеччина.
  4. Стипендіальна програма Фулбрайт, та Е.Маскі (США)
  5. Програма обміну викладачами FEP (США).
  6. Стипендіальна програма ім. Станіслава Тольпи (Польща)
  7. Стипендіальні програми ЮНЕСКО
  8. Програма обміну для студентів вищих навчальних закладів UGRAD(США)
  9. Навчальна програма Ісфрада (Франція).

Щороку викладачі та науковці Уманського НУС беруть участь у міжнародних конференціях, симпозіумах, семінарах, читають лекції у вітчизняних і закордонних ВНЗ, проводять наукові дослідження з актуальних на даний час тематик.

Щорічно на базі університету проводиться близько 20 Міжнародних і Всеукраїнських конференцій і семінарів.

Культурно-виховна діяльність[ред.ред. код]

Народний самодіяльний ансамбль пісні і танцю «Хлібодари» Уманського НУС

Роботу зі студентською молоддю проводять керівники творчих колективів Центру культури і виховання, залучаючи талановитих студентів до роботи у гуртках художньої самодіяльності; працівники наукової бібліотеки; куратори академічних груп; викладачі кафедри фізичного виховання; Рада ветеранів університету; ради студентського самоврядування університету та факультетів.

При центрі культури і виховання діють 15 творчих колективів, 7 з яких присвоєно звання «народного».

Університет є співорганізатором Всеукраїнського фестивалю художньої творчості колективів вищих аграрних навчальних закладів «Софіївські зорі», заключний гала-концерт якого щорічно проводиться в Умані.

Значна увага в університеті надається фізичному вихованню студентської молоді. Щорічно проводиться близько 150 спортивно-масових заходів, у яких беруть участь понад 2 тис. студентів. Університет є базою підготовки національної команди України до міжнародних чемпіонатів із настільного тенісу та інших видів спорту. Традиційно популярними видами серед студентів університету є футбол, баскетбол, волейбол, легка атлетика, важка атлетика, гирьовий спорт, настільний теніс, шахи.

Відомі випускники[ред.ред. код]

Серед випускників Головного училища садівництва (1848—1868 рр.) відомими фахівцями з садово-паркової культури стали: М. П. Колесников, Л. Т. Лучинський, П. С. Мельниченко, А. К. Кебах, К. М. Карабетов, М. Ф. Гродзинський, І. А. Жуковський та ін.

Заклад закінчило чимало випускників, які зробили вагомий внесок у розвиток декоративного садівництва — Ю. Р. Ланцький, Ф. К. Калайда, А. І. Мальта; плодового садівництва, насінництва, городництва, лісівництва — В. С. Богдан, С. І. Пересвєт, І. П. Жабикін, М. Ф. Любочка, М. Я. Ткаченко, О. Л. Єфімов, К. К. Симінський, М. І. Сус, М. І. Третьяков, Й. К. Пачоський, М. І. Полєвіцький, В. В. Соколов, І. П. Бедро; виноградарства — С. Ф. Охріменко, М. І. Воінов та ін.

Відомими вченими і педагогами стали випускники 1903—1921 років — Ф. В. Заморський, С. К. Руденко, Г. І. Форост, М. І. Лопатін, П. М. Білецький, К. А. Іванович, Т. К. Кварацхелія, П. Ф. Вовк, С. С. Рубін та ін. У період 1906—1910 років навчався відомий згодом економіст М. Д. Кондратьєв.

Серед випускників 1926—1929 рр. академіки: П. А. Власюк, С. Х. Дука; професори: О. М. Грінченко, С. С. Рубін, М. М. Шкварук; науковці: М. К. Крупський, О. П. Губенко, М. І. Чигринців, К. Є. Сироцинський, М. Т. Оратовський, Г. К. Ржевський; письменники: П. К. Лановенко, Я. Гримайло; генерал Д. Л. Казарінов, контр-адмірал Д. А. Туз, Герой Соціалістичної Праці К. О. Цибенко та багато інших.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Уманський національний університет садівництва (1844—2011). Літопис становлення і визнання / А. Ф. Головчук, А. У. Коваль, М. В. Недвига. — Умань: ТОВ «Консоль», 2012. — 240 с. : іл. — Бібліогр.: с. 219 (19 назв). — ISBN 978-617-583-060-4