Якуб Теодор Кунцевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Якуб Теодор Кунцевич
Jakub Kuncevič. Якуб Кунцэвіч (1660-69).jpg
Народився 1596(1596)
Помер 27 серпня 1666
Громадянство Річ Посполита
Діяльність військовослужбовець
Посада воєвода Берестейський
Термін 1664—1666 роки
Попередник Казимир Людвик Євлашевський
Наступник Мельхіор Станислав Савицький
Рід Кунцевичі
Батько Мацей Кунцевич
У шлюбі з Олена Сапшга
Ельжбета Сапіга
Феліціан Христина Война
Діти 2 сини
Герб

Якуб Теодор Кунцевич (*Якуб Кунцэвіч, 1596 — 27 серпня 1666) — державний та військовий діяч Речі Посполитої.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з заможного й впливового литовсько-білоруського шляхетського роду Кунцевичів гербу Лебідь. Син Мацея Кунцевича. Про молоді роки замало відомостей. У 1627 році отримує Канявське і дубицьке староства. 1632 році був послом від Лідського повіту на конвакційний сейм. Того ж року брав участь в елекційному сеймі, де голосував за обрання королем Владислава Вази.

У 1635 році призначається на посаду писаря земського лідського. 1638 року стає хорунжим лідським, а 1652 року — підкоморієм лідським. У 1639, 1646, 1649, 1652, 1654 роках був послом Лідського повіту на загальнодержавні сейми. У 1640 і 1648 роках був маршалком Головного трибуналу Великого князівства Литовського.

Брав участь у війні проти Московського царства, війська якого вдерлися до Великого князівства Литовського, отримавши посаду полковника у Лідському повіті. 30 жовтня 1655 року зазнав важкої поразки у битві при Гродно від Семена Урусова. Вимушений був заприсягтися не воювати надалі з московитами. Того ж року після захоплення московськими військами та українськими козаками Вільно на вимогу царя Олексія I від шляхти Лідського повіту приніс останньому присягу вірності (26 листопада).

У 1658 році після переходу в наступ польських військ разом з іншими Якуб Кунцевич відмовився від присяги й перейшов на бік Речі Посполитої. У 1659 році очолив посполите рушення Лідського повіту, проте у битві на річці Німан зазнав нищівної поразки від московської армії Івана Хованського. В результаті повіт сплюндровано й Лідський замок захоплено. Проте продовжив боротьбу проти московських окупантів, внаслідок чого Лідський повіт було звільнено.

1661 року призначається на посади каштеляна мінського і жемайтського. На цій посади активно сприяв звільненню Великого князівства Литовського від московських загонів. У 1664 році стає воєводою берестейським. Того ж року стає сенатором Речі Посполитої. Помер на цій посаді у 1666 році.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — Олена, донька Миколи Сапіги, кухміста великого литовського

дітей не було

2. Дружина — Ельжбета, донька Миколи Сапіги, воєводи новогрудського

Діти:

  • Ян Валеріан

3. Дружина — Феліціана Христина Война

Діти:

  • Домінік

Джерела[ред. | ред. код]

  • Boniecki A. Herbarz polski. T. 1-17, dodatek. — Warszawa, 1899—1913.
  • Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. T. 1-15. — Warszawa, 1904—1938.
  • Tadeusz Wasilewski, Jakub Teodor Kuncewicz, w: Polski Słownik Biograficzny, 1971, t. XVI, s. 180—181.
  • Крестоприводная книга шляхты Великого княжества Литовского 1655 г. // Памятники истории Восточной Европы. — М.; Варшава, 1999. — Т. 4.
  • Український портрет XVI—XVIII століть, каталог-альбом. Вид. 2-ге. — К., 2006. С. 129.