Ялина (геральдика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ялина
Зображення
CMNS: Ялина у Вікісховищі

Ялина — у геральдиці негеральдична фігура з різною символікою. Її також називають ялицею, але ці два дерева, як правило, у геральдичних термінах не розрізняють.

Зображення та блазонування[ред. | ред. код]

На гербі вона зображена як вічнозелене, переважно стилізоване дерево, символізує стабільність і вірність. Герби багатьох лісистих населених пунктів зазвичай мають ялинку. Якщо зображено кілька дерев, геральдист обмежується трьома.

Стовбур може бути різного кольору. Також є герби з натуральними ялинами.

Також можна зобразити коріння, тоді говорять про вкорінене або з корінням. Зазвичай дерево все ще стоїть на землі, так можна описати вирвану з корінням ялину або таку, що плаває.

Дві опалі ялинові шишки (Гогентауерн, Австрія)
Стилізовані ялини (Шпіндлерув Млин, Чехія)

Зустрічається також зображення ялини з шишками. Це показує, що ялина є основною геральдичною фігурою, адже шишки в нормальному вигляді — як і в природі — стоять вертикально, звисаючі шишки мають такий самий вигляд, або впали: тоді це була б природна форма плодів ялини, отже, це — всупереч тому стилю росту — геральдично описується як ялина з опалими шишками. Шишки зазвичай природного кольору (коричневі).

Варіанти[ред. | ред. код]

Часто є лише одна гілка ялини або ялинова шишка в різних кількостях і формах (приклад: герб Сарранту). Останні переважно тоновані під срібло або золото. Верхівка шишки спрямована вгору (це була б справжня ялина), якщо вона не з гілочкою в щитку (яка представляла б ялину). Шишки можуть бути трилисником або 2:1.[1]

Термін «ялина» пов'язаний із ялиновим хрестом (усі рамена мають стилізовану ялинову гілку) та ялиноподібним поділом.

Використання та приклади[ред. | ред. код]

Ялиця особливо поширена у фінській геральдиці.[2]

Ялина також з'являється, наприклад, на гербах муніципалітетів Танн (Ельзас), Танн (Гарц) і Танн (Гессен).

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Walter Leonhard: Das große Buch der Wappenkunst. Entwicklung, Elemente, Bildmotive, Gestaltung. 2., durchgesehene und erweiterte Auflage. Georg D. W. Callwey, München 1978, ISBN 3-7667-0345-5.
  2. Gert Oswald: Lexikon der Heraldik. VEB Bibliographisches Institut, Leipzig 1984.

Веб-посилання[ред. | ред. код]