Ямада Акійосі
Ямада Акійосі | |
山田顕義
| |
Період | Едо • Мейдзі |
Народився | 18 листопада 1844 (Хаґі) |
Помер | 11 листопада 1892 (Токіо) (49) |
Доросле ім'я | Ітіносуке (市之允) Акітака (顕孝) |
Сьоґунат | сьоґунат Едо |
Хан | Тьосю-хан |
Ранги | 2-й старший |
Титули | граф |
Посади | міністр промисловості (1879—1880) міністр внутрішніх справ (1881—1883) міністр юстиції (1883—1891) |
Яма́да Акійо́сі (яп. 山田顕義, やまだあきよし; 18 листопада 1844 — 11 листопада 1892) — японський державний і політичний діяч, військовик, юрист. Генерал-лейтенант Імперської армії Японії. Міністр промисловості (1879—1880), міністр внутрішніх справ (1881—1883), міністр юстиції (1883—1891). Один із засновників університетів Ніхон та Кокуґакуїн. Граф.
Біографія
Ямада Акійосі народився 18 листопада 1844 року в західнояпонському уділі Тьосю-хан, в самурайській родині. Він навчався у школі Сьокасон під керівництвом Йосіди Сьоїна.
В юності Акійосі взяв участь у громадському антисьоґунатівському русі «Шануймо Імператора, геть варварів!». Пілся інциденту 1864 року в Кіото він повернувся на батьківщину, сформував спільно з Сінаґавою Ядзіро «загін щитотосців» і воював проти коаліції західних держав у Сімоносекській війні. Згодом Акійосі захищав рідний Тьосю-хан від каральних військ сьоґунату у 1864—1866 роках.
Після реставрації Мейдзі 1868 року Акійосі підтримав новостворений Імператорський уряд і виступив на його боці в громадянській війні Босін 1868—1869 років. Він воював у Північній Японії й відзначився у ліквідації Едзоської республіки. 1869 року, за заслуги, уряд призначив Акійосі старшим помічником міністра війни, а через два роки надав звання генерал-майора Імперської армії Японії.
1871 року Акійосі увійшов до складу посольства Івакури в якості радника. Під час перебування закордоном, він вивчав систему організації війська європейських країн. 1873 року Акійосі повернувся на батьківщину й був призначений командиром Токійського гарнізону. Наступного року він паралельно отримав пост старшого заступника міністра юстиції.
1874 року Акійосі брав участь у придушенні Саґського повстання, а 1877 року командував другою бригадою спеціального призначення в ході Південно-західної війни. 1878 року його нагородили званням генерал-лейтенанта і включили до складу Сенату. Через рік Акійосі отримав крісло міністра промисловості, а згодом портфелі міністра внутрішніх справ та міністра юстиції. 1884 року йому надали титул графа і прирівняли до титулованої шляхти кадзоку. Саме в цей час Акійосі долучився до створення Інституту дослідження монаршої класики, майбутнього університету Кокуґакуїн, та Японської юридичної школи, майбутнього університету Ніхон.
З 1885 року по 1891 рік Акійосі посідав крісло міністра юстиції в чотирьох японських урядах. На цій посаді він займався підготовкою законодавства країни, з метою позбутися нерівноправних договорів, підписаних 1858 року з іноземними державами. Однак після інциденту в Оцу 1891 року, Акійосі перебував під постійним тиском Палати розслідувань. Він раптово захворів і звільнитися з посади міністра. Після цього він увійшов до складу Таємної ради, яка займалася випрацюванням Конституції, але незабаром, 11 листопада 1892 року, раптово помер у віці 49 років. Поховали екс-міністра в монастирі Ґококудзі, в районі Бункьо, Токіо.
Дивіться також
Джерела та література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
- Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — ISBN 966-06-0459-9
Ямада Акійосі // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ямада Акійосі |