Ян Антоні Грабовський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґрабовський Ян
Jan Antoni Grabowski
Файл:Грабовський Ян.jpg
Народився16 березня 1882(1882-03-16)
Рава-Мазовецька, Російська Імперія
Помер18 липня 1950(1950-07-18) (68 років)
Варшава
ПохованняПовонзківський цвинтар
Країна Республіка Польща
Національністьполяк
Діяльністьпедагог, письменник
Alma materВаршавська політехніка
Мова творівпольська

Ян Антоні Грабовський (пол. Jan Antoni Grabowski, нар. 16 березня 1882, Рава-Мазовецька — 19 липня 1950, Варшава) — польський інженер-хімік, педагог, письменник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у Раві-Мазовецький. У 1902 р.закінчив Варшавський університет, після чого працював у школі вчителем математики.(1902—1906 р.р.). Протягом двох років перебував у Мюнхені, де вивчав історію мистецтв. Після повернення до Польщі працював викладачем середньої школи у Варшаві, займав різні посади у Міністерстві освіти. У 1936 р. вийшов у відставку.

У 1945—1948 р.р. був головою Департаменту мистецтв та культури регіонального бюро.

Помер 1950 р. у Варшаві.[1]

Творчість

[ред. | ред. код]

Ян Ґрабовський написав низку оповідань, присвячених тваринам, їх відносинам з людьми та собі подібними. Твори письменника відрізняються любов'ю до братів наших менших, гумором, просякнуті духом гуманізму. Розуміння тварин та їхньої поведінки наближують творчість Ґрабовського до доробку таких письменників як Е. Сетон-Томпсон, Д. Лондон, В. Біанки, Г.Троєпольський та ін.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Мітка
  • Юла
  • Берек
  • Душек
  • Муся
  • Муха з капризами
  • Університет на ясені
  • Чорний півень
  • Пан Кубяк
  • Європа
  • Піпуш
  • Солдатський кіт
  • Тузік, Рудий та гості

Видання українською

[ред. | ред. код]
  • Грабовський Я. Про звірят: Оповідання. — К.: Веселка, 1982.- 55 с.: іл. Капустіна Т.
  • Грабовський Я. Рексьо і Пуцек: Оповідання. — К.: Веселка, 1976.- 56 с.: іл. Капустіна Т.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ян Грабовский – книги автора, биография, фото. Лавка Бабуин (рос.). Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 2 березня 2020.
  2. І.Г, Торлін. Національна бібліотека України для дітей. www.chl.kiev.ua. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 2 березня 2020.