Ян Влодкович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ян Влодкович (є варіанти прізвища Журавінський[1], Кнегиницький[2], Княгиницький, Харбіновський; Адам Бонецький відносив його до роду Яричовських) гербу Сулима (пол. Jan Włodkowicz; пом. 1461 або початок 1462[3]) — польський шляхтич, урядник в Українських землях Королівства Польського.

Життєпис[ред. | ред. код]

Батько — Пйотр Влодкович — галицький, теребовлянський, львівський староста. Був найстаршим сином батька, мав братів Миколая, Марціна, сестер Ельжбету, Барбару, Анну. Його родичем був, зокрема, Станіслав з Яричева (Яричовський[4]).

Посади (уряди): львівський підстолій (1435—1439), галицький каштелян (1439-61). Дідич або посідач сіл Псари (тепер Приозерне, Княгиничі,[5] обидва — Рогатинський район). У 1441 р. львівський архієпископ Ян Одровонж консекрував у Львівській катедрі РКЦ вівтар на честь Матері Божої (за іншими даними, Бога Всемогутнього, Матері Божоїі святих Івана Хрест, Щепана, Валентина та Аполонії[1]), встановлений та виготовлений коштом Яна Влодковича — дідича Княгиничів[6], який записав фундуш 1441. Цей вівтар розташовувався під північною вежею[1].

Дружина — Петронеля (Пехна), не залишили нащадків.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Katedra łacińska we Lwowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Secesja, 2013. — T. 21. — S. 17. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-63463-09-0. (пол.)
  2. Pociecha W. Buczacki Jakub, h. Abdank (†1501) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1937. — T. 3. — S. 81. (пол.)
  3. Boniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 2. — S. 343.
  4. https://polona.pl/item/10355900/260/
  5. Knihinicze, mko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 198. (пол.) — S. 198. (пол.)
  6. Niesiecki К. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 563. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]