Яр Спірний
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Яр Спірний | |
---|---|
Витік | на північно-східній стороні від села Іванівки в урочищі Мар'ївки |
• координати | 49°13′53″ пн. ш. 36°45′19″ сх. д. / 49.23139° пн. ш. 36.75528° сх. д. |
Гирло | Беречка |
• координати | 49°12′31″ пн. ш. 36°50′58″ сх. д. / 49.20861° пн. ш. 36.84944° сх. д. |
Басейн | Азовського моря |
Країни: | |
Довжина | ~8,16 км |
Яр Спірний (рос. Ов. Спорный[1]; б. Спорная[2]) — балка (річка) в Україні у Балаклійському районі Харківської області. Права притока річки Беречки (басейн Азовського моря).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина балки приблизно 8,16 км, найкоротша відстань між витоком і гирлом — 7,13 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,14[3]. Формується декількома балками та загатами[1]. На деяких ділянках балка пересихає[3].
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок на північно-східній стороні від села Іванівки в урочищі Мар'ївки[2]. Тече переважно на південний схід і на північно-західній стороні від села Петрівське впадає у річку Беречку, праву притоку Сіверського Дінця.
Притоки[ред. | ред. код]
Байбачний яр (права)[4]
Цікаві факти[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Военно-топографическая карта Российской Империи 1846-1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф.Ф. Шуберта и П.А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXIV, лист: 15. Показаны территории: Харьковской губернии
- ↑ а б в Генеральний штаб // петрівське // СРСР. УРСР Харківська область // Система координат 1942 р.
- ↑ а б https://www.google.com.ua/maps/@49.2011816,36.80487,14.5z?hl=uk. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
- ↑ Словник гідронімів України – С. 29
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак (заст. голови), К. К. Цілуйко (голова); Укладачі: І. М. Желєзняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, Є. С. Отін, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. АН УРСР. Ордена Трудового червоного прапора Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Українська ономастична комісія. – К.: Наукова думка, 1979. – С. 523