1-ша окрема Чехословацька піхотна бригада
1-а окрема Чехословацька піхотна бригада (чеськ. 1. československý samostatný polní prapor) — сформована 1943 в СРСР з громадян Чехословаччини (емігрантів і втікачів) для протинімецької боротьби, відповідно до радянсько-чехословацької угоди «Про спільні дії у війні проти фашистської Німеччини» від 18 липня 1941, та Військової угоди між представниками верховного командування СРСР та Чехо-Словаччини від 27 вересня 1941.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/7/73/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D0%BE%D1%82%D1%96_208%2C4_%D0%BC_%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B0_%D1%87%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D1%96%D0%B2-%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%B2_%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%97_%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8.jpg/200px-thumbnail.jpg)
Чехословацькі військові підрозділи у складі Червоної армії діяли спочатку як окремий батальйон, згодом — Чехо-Словацька бригада, а потім Чехословацький армійський корпус. Командиром був полковник, потім генерал Л. Свобода.
Чехословацький батальйон «бойове хрещення» прийняв у лютому 1943, під час контрнаступу переважаючих сил німецьких військ проти лівого крила Воронезького фронту[1]. Влітку 1943 року в Новохоперську було завершено формування 1-ї окремої Чехословацької бригади.
Перша самостійна чехословацька бригада складалася з 307 чехів, 19 словаків і 7260 закарпатських українців. Отже, у лавах бригади було 70 — 80% закарпатських українців, утікачів до СРСР у 1940 —1941 роках з-під угорської окупації. Пізніше з 15 тисяч осіб її особового складу 11 тисяч були закарпатськими українцями[2]
1944 — 1945 поповнилася мобілізованими закарпатцями.
Чехословацька піхотна бригада брала участь у протинімецьких боях в Україні (Київ, Біла Церква, Жашків); зазнала великих втрат у боях на Дуклянському перевалі.
За битву за Київ орденами та медалями СРСР було нагороджено 139 солдатів та офіцерів бригади, а бригада в цілому та її командир відзначені орденом Суворова 2-го ступеня.
Після звільнення Білої Церкви прапор 1-ї окремої Чехословацької бригади прикрасив орден Богдана Хмельницького 1-го ступеня.
- ↑ Всемирная история: В десяти томах. / Т. X. — М.: Мысль, 1965. — С. 213–214.
- ↑ Муковський І. Т., Лисенко О. Є. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни / За ред. В. Д. Конашевича. — К.: Пошуково-вид. Агентство «Книга Пам'яті України», 1996. — 568 с. ISBN 5-88500-041-7. Посилання на: Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / За ред. В. Кубійовича. — Мюнхен: Молоде життя, 1949–1952. — Т. 3. -С. 1187.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Муковський І. Т., Лисенко О. Є. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни / За ред. В. Д. Конашевича. — К.: Пошуково-вид. Агентство «Книга Пам'яті України», 1996. — 568 с. ISBN 5-88500-041-7.
![]() |
Це незавершена стаття про Другу світову війну. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |