Людвік Свобода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Людвік Свобода

Ludvík Svoboda

Ludvík Svoboda (Author - Stanislav Tereba).JPG
Народився 25 листопада 1895(1895-11-25)[1][2]
Hroznatín[d]
Помер 20 вересня 1979(1979-09-20)[3][1] (83 роки)
Прага[3]
Громадянство/підданство Чехословаччина
Діяльність політик і військовослужбовець
Посада Президент Чехословаччини[d]
Звання Q4135312?
Партія Комуністична партія Чехословаччини
Діти Zoe Svobodová-Klusáková[d]
Автограф Ludvík Svoboda signature.svg
Нагороди

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Людвік Сво́бода (чеськ. Ludvík Svoboda, 25 листопада 1895(18951125), Грознатін — 20 вересня 1979, Прага), чехословацький військовий і політичний діяч, президент ЧССР в 1968–1975, генерал, Герой Радянського Союзу (1965), Герой ЧССР.

За ініціативи СРСР у Лондоні 18 липня 1941 була укладена радянсько-чехословацька угода «Про спільні дії у війні проти фашистської Німеччини», згідно з якою відновлювались дипломатичні відносини між СРСР та Чехословацькою республікою, а також було передбачено створення військових підрозділів з громадян Чехословацької республіки на території Радянського Союзу. На її розвиток представниками верховного командування СРСР та Чехословаччини 27 вересня 1941 було підписано Військову угоду. У лютому 1943, під час контрнаступу переважаючих сил німецьких військ проти лівого крила Воронезького фронту, «бойове хрещення» прийняв чехословацький батальйон під командуванням полковника Л. Свободи[4].

Влітку 1943 р. в Новохоперську було завершено формування 1-ї окремої Чехословацької бригади під командуванням полковника Людвіка Свободи (згодом армійський корпус). З 15 тисяч чоловік її особового складу 11 тисяч були закарпатськими українцями[5].

На чолі 1-ої чехословацької бригади у складі 38-ї армії 1-го Українського фронту брав участь у вигнанні нацистських окупантів з Києва.

Неодноразово перебував на Тернопільщині: 2 липня 1917 брав участь у битві під Зборовом, 1939 року — біля м. Тернопіль. 18 вересня 1939 зупинявся у Підгайцях, 20-25 вересня 1939 — у Гусятині.[6]

Брав участь у боях проти гітлерівців в Україні. У 1945—50 був на керівних постах в уряді Чехословаччини, з 1968 до 1975 був президентом держави.

Написав військові спогади: «От Бузулука до Праги» (1963).

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.
  2. Свобода Людвик // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1976. — Т. 23 : Сафлор — Соан. — С. 84.
  3. а б Record #118620142 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. Всемирная история: В десяти томах. / Т. X. — М.: Мысль, 1965. — С. 213–214.
  5. Муковський І. Т., Лисенко О. Є. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни / За ред. В. Д. Конашевича. — К.: Пошуково-вид. Агентство «Книга Пам'яті України», 1996. — 568 с. ISBN 5-88500-041-7. Посилання на: Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.— Т. 3. — С. 1187.
  6. Барна В., Горбоватий В., Клименко О., Колодницький С. Свобода Людвік… С. 238.

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]



Вінстон Черчіль Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.