Людвік Свобода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Людвік Свобода
Ludvík Svoboda (Author - Stanislav Tereba).JPG
Народився 25 листопада 1895(1895-11-25)[1][2]
Hroznatín[d]
Помер 20 вересня 1979(1979-09-20)[3][1] (83 роки)
Прага[3]
Громадянство/підданство Чехословаччина
Діяльність політик і військовослужбовець
Посада Президент Чехословаччини[d]
Партія Комуністична партія Чехословаччини
Діти Zoe Svobodová-Klusáková[d]
Автограф Ludvík Svoboda signature.svg
Нагороди

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Людвік Сво́бода (чеськ. Ludvík Svoboda, 25 листопада 1895(18951125), Грознатін — 20 вересня 1979, Прага), чехословацький військовий і політичний діяч, президент ЧССР в 1968–1975, генерал, Герой Радянського Союзу (1965), Герой ЧССР.

За ініціативи СРСР у Лондоні 18 липня 1941 була укладена радянсько-чехословацька угода «Про спільні дії у війні проти фашистської Німеччини», згідно з якою відновлювались дипломатичні відносини між СРСР та Чехословацькою республікою, а також було передбачено створення військових підрозділів з громадян Чехословацької республіки на території Радянського Союзу. На її розвиток представниками верховного командування СРСР та Чехословаччини 27 вересня 1941 було підписано Військову угоду. У лютому 1943, під час контрнаступу переважаючих сил німецьких військ проти лівого крила Воронезького фронту, «бойове хрещення» прийняв чехословацький батальйон під командуванням полковника Л. Свободи[4].

Влітку 1943 р. в Новохоперську було завершено формування 1-ї окремої Чехословацької бригади під командуванням полковника Людвіка Свободи (згодом армійський корпус). З 15 тисяч чоловік її особового складу 11 тисяч були закарпатськими українцями[5].

На чолі 1-ої чехословацької бригади у складі 38-ї армії 1-го Українського фронту брав участь у вигнанні нацистських окупантів з Києва.

Неодноразово перебував на Тернопільщині: 2 липня 1917 брав участь у битві під Зборовом, 1939 року — біля м. Тернопіль. 18 вересня 1939 зупинявся у Підгайцях, 20-25 вересня 1939 — у Гусятині.[6]

Брав участь у боях проти гітлерівців в Україні. У 1945—50 був на керівних постах в уряді Чехословаччини, з 1968 до 1975 був президентом держави.

Написав військові спогади: «От Бузулука до Праги» (1963).

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: open data platform — 2011.
  2. Свобода Людвик // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1976. — Т. 23 : Сафлор — Соан. — С. 84.
  3. а б Record #118620142 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. Всемирная история: В десяти томах. / Т. X. — М.: Мысль, 1965. — С. 213–214.
  5. Муковський І. Т., Лисенко О. Є. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни / За ред. В. Д. Конашевича. — К.: Пошуково-вид. Агентство «Книга Пам'яті України», 1996. — 568 с. ISBN 5-88500-041-7. Посилання на: Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.— Т. 3. — С. 1187.
  6. Барна В., Горбоватий В., Клименко О., Колодницький С. Свобода Людвік… С. 238.

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]



Вінстон Черчіль Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.