Чеська мова

Чеська мова
čeština, český jazyk
	Поширення чеської мови (ситуація після 1946): Мова більшості Мова меншості
Поширена в	Чехія, Воєводина (Сербія)
Регіон	Центральна Європа
Носії	9,5 млн (2001)
Писемність	латинське письмо
Класифікація	Індо-Європейська; Слов'янські мови; Західнослов'янські мови; Чеська мова
Офіційний статус
Державна	Чехія Ліберланд
Офіційна	Європейський Союз
Регулює	Інститут чеської мови
Коди мови
ISO 639-1	cs
ISO 639-2	cze (B); ces (T)
ISO 639-3	ces

Чеська мова (чеськ. čeština, [че́штіна]) — слов'янська мова, належить до групи західнослов'янських мов.

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Давньочеська мова

Перші письмові пам'ятки чеської мови датуються 12-м століттям^[1]. Чеська мова і культура активно розвивалася в час Карла IV^[2]. У 15-16-му століттях стабілізувалася літературна чеська, зокрема завдяки Яну Гусу, який систематизував використання діакритичних знаків, а у 1533 р. з'явилася перша чеська граматика^[3]. Але згодом, під впливом австрійського панування, німецька мова почала переважати і витіснила чеську в міському середовищі.

Повноцінне відродження чеської мови розпочалося у середині 19-го століття, після революції 1848 р. Однією з передумов цьому було скасування кріпацтва в останній третині 18-го століття.^[4] Процес відродження мови тривав 100—150 років.

Діалекти[ред. | ред. код]

Виокремлюють три або чотири діалекти з поділом власне чеського на кілька говірок:

Власне чеський діалект, який охоплює західну частину Чехії з м. Прага (територія між Південно-Західною Польщею, Німеччиною й Австрією). Цей діалект поділяється на чотири групи говірок: середньочеські (центр — м. Прага); східночеські; західночеські; південночеські.
Ганацький (моравський) діалект (центр — м. Брно).
Ляський (сілезький) діалект, який поширений у північно-східній частині Чехії уздовж кордону з Польщею.

Деякі вчені виділяють ще й моравсько-словацький діалект, який, за наведеною вище класифікацією є східною частиною ганацького (моравського) наріччя.

Фонетика[ред. | ред. код]

Голосні звуки. В чеській мові розрізняють довгі та короткі голосні. Якість голосного не залежить від його позиції у слові, від наголосу, типу складу, темпу мовлення. Короткі голосні дещо коротші, ніж наголошені українські, а чеські довгі голосні вимовляються приблизно вдвічі довше, ніж короткі. Чеські ненаголошені голосні не редукуються. Чеські голосні під наголосом не подовжуються. Систему голосних доповнюють дифтонги — [ou], [eu], [au].

Приголосні звуки. На відміну від української мови, у якій більшість приголосних можлива і в м'якому, і в твердому варіанті, у чеській мові всі приголосні звуки, за винятком кількох, тверді. До м'яких приголосних належать [j] (у чеській орфографії j), [ɟ] (ď), [c] (ť), [ɲ] (ň). Наявний фрикативний звук [ɦ] (h). Носіями складу можуть бути приголосні [r], [l] (а в поодиноких випадках і [m], [n]) у позиції між приголосними (prst, krk, vlna) або в кінці слова (nesl, sedm).

Наголос. Наголос сталий — на першому складі.

Графіка[ред. | ред. код]

Абетка[ред. | ред. код]

Докладніше: Чеська абетка

Чеська абетка
Літера	Назва літери	Звук у чеській мові	Приблизний український відповідник
A a	a	[a]	а
Á á	dlouhé á	[a:]	а
B b	bé	[b]	б
C c	cé	[c]	ц
Č č	čé	[č]	ч
D d	dé	[d]	д
Ď ď	ďé	[ď]	дь
E e	é	[e]	е
É é	dlouhé é	[e:]	е
Ě ě	ije	[je]	є
F f	ef	[f]	ф
G g	gé	[g]	ґ
H h	há	[h]	г
Ch ch	chá	[ch]	х
I i	í	[i]	і
Í í	dlouhé í	[i:]	і
J j	jé	[j]	й
K k	ká	[k]	к
L l	el	[l]	л
M m	em	[m]	м
N n	en	[n]	н
Ň ň	eň	[ň]	нь
O o	ó	[o]	о
Ó ó	dlouhé ó	[o:]	о
P p	pé	[p]	п
Q q	kvé	[kv]	кв
R r	er	[r]	р
Ř ř	eř	[rž], [rš]	рж, рш
S s	es	[s]	с
Š š	eš	[š]	ш
T t	té	[t]	т
Ť ť	ťé	[ť]	ть
U u	ú	[u]	у
Ú ú	dlouhé ú	[u:]	у
Ů ů	ů s kroužkem	[u:]	у
V v	vé	[v]	в
W w	dvojité vé	[v]	в
X x	iks	[ks], [gz]	кс, ґз
Y y	ypsilon	[y]	и
Ý ý	dlouhé ypsilon	[y:]	и
Z z	zet	[z]	з
Ž ž	žet	[ž]	ж

Граматика[ред. | ред. код]

Лексика[ред. | ред. код]

Список Сводеша для чеської мови[ред. | ред. код]

Чеська	Українська
já	я
ty	ти
on	він
my	ми
vy	ви
oni, ony	вони
tento, tato, toto	цей, ця, це
tamten, tamta, tamto	той, та, то
tady	тут
tam	там, туди
kdo	хто
co	що
kde	де
kdy	коли
jak	як
ne	не
všechno	весь, вся, все
mnoho	багато, много
několik	декілька
nemnoho	небагато
jiný	інший
jeden	один
dva	два
tři	три
čtyři	чотири
pět	п'ять
velký	великий
dlouhý	довгий
široký	широкий
tlustý	товстий
těžký	тяжкий
malý	малий
krátký	короткий
uzký	вузький
tenký	тонкий
žena	жінка
muž	чоловік
člověk	людина
dítě	дитина
žena, manželka	жінка, дружина
muž, manžel	чоловік
matka	матір
otec	батько
zvíře	звір, тварина
ryba	риба
pták	птах
pes	собака, пес
veš	вош
had	змія
červ	черв
dřevo	дерево
les	ліс
hůl, klacek, prut	палиця, прут
ovoce	плід, фрукт
semeno	насінина
list	листок
kořen	корінь
kůra	кора
květ	квітка
tráva	трава
lano	мотузка
kůže	шкіра
maso	м'ясо
krev	кров
kost	кістка
tuk	жир
vejce	яйце
roh	ріг
ocas	хвіст
pero	перо
vlasy	волосся
hlava	голова
ucho	вухо
oko	око
nos	ніс
ústa	рот, уста
zub	зуб
jazyk	язик
nehet	ніготь
noha	нога
koleno	коліно
ruka	рука
křídlo	крило
břicho	живіт
vnitrnosti	нутрощі, кишки
krk, šíje	горло, шия
záda, hřbet	спина (хребет)
prs, hruď	груди
srdce	серце
játra	печінка
pít	пити
jíst	їсти
kousat	гризти, кусати
sát	ссати
plivat	плювати
zvracet	блювати
foukat	дути
dýchat	дихати
smát se	сміятися
vidět	бачити
slyšet	чути
vědět	знати
myslet	думати, мислити

Чеська	Українська
čichat	нюхати
bát se	боятися
spát	спати
žít	жити
umírat	вмирати
zabít	убивати
bojovat	боротися
lovit	полювати, ловити
udeřit	вдарити
řezat	різати, рубати
rozdělit	розділити
bodnout	проколоти
škrábat	шкрябати
kopat	копати, рити
plavat	плавати
letět	літати
jít	ходити, йти
přijít	приходити, прийти
ležet	лежати
sedět	сидіти
stát	стояти
obrátit	обертати, вертіти
padat, upadnout	падати
dát	давати
držet	тримати, держати
stlačit	стискати
třít	терти
mýt, umývat	мити, вмиватися
utírat	витирати
tahat	тягнути
tlačit	штовхати
házet	кидати
vázat	в'язати
šít	шити
počítat	рахувати
říkat	говорити, сказати
zpívat	співати
hrát	грати
plout	плисти
téci	текти
mrznout, zmrznout	мерзнути, замерзнути
otékat	набрякати
slunce	сонце
měsíc	місяць
hvězda	зірка
voda	вода
déšť	дощ
řeka	ріка
jezero	озеро
moře	море
sůl	сіль
kámen	камінь
písek	пісок
prach	пилюка, порох
země	земля
mrak	хмара
mlha	туман, імла
nebe	небо
vítr	вітер
sníh	сніг
led	лід
kouř, dým	курява, дим
oheň	вогонь
popel	попіл
hořet	горіти, палити
silnice, cesta	дорога, шлях
hora	гора
červený	червоний
zelený	зелений
žlutý	жовтий, золотий
bílý	білий
černý	чорний
noc	ніч
den	день
rok	рік
teplý	теплий
studený, chladný	студений, холодний
plný	повний
nový	новий
starý	старий
dobrý	добрий
špatný, zlý	злий, поганий
shnilý	гнилий
špinavý	брудний
přímý	прямий
kulatý	круглий
ostrý	гострий
tupý	тупий
hladký	гладкий, рівний
mokrý	мокрий
suchý	сухий
správný	правильний
blízký	близький
daleký	далекий
pravý	правий
levý	лівий
u	при, біля
v	в
s	з
a	і
jestliže	якщо
protože	тому що
jméno	ім'я

Приклад[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Чеська мова

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чеська мова

«Заповіт» Тараса Шевченка чеською мовою у перекладі Яна Туречека-Їзерського):

Odkaz

Až já umřu, pochovejte
mě kdes na mohyle,
vprostřed stepi nedohledné.
v Ukrajině milé,
aby lány širých polí,
Dněpr, srázy stinné
bylo vidět, bylo slyšet,
s hukotem jak plyne.
Až ponese z Ukrajiny
nepřátel krev zlobnou...
tehdy i já rozloučím se
se svou zemí rodnou,
opustím své milé, lány —
duch se k bohu vrátí
s modlitbou... Však do té chvíle —
nechci boha znáti.
Pochovejte a vstávejte,
zlomte pouta v boji,
nepřátelskou zlobnou krví
zkropte volnost svoji.
Na mě v rodině své velké,
v svazku volném, novém
vzpomeňte si potom jednou
nezlým, tichým slovem.

Джерело: Т. Г. Шевченко, «Заповіт» мовами народів світу, 1964, (с. 74—75.)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Czech language | West Slavic language. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.
↑ Radio Prague - A quick history of the Czech language. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.
↑ The Czech Language on WWW. www.czech-language.cz. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 28 січня 2017.
↑ Голобродська, Маргарита. Чехи: рідну мову після тривалої окупації можна повернути до активного вжитку. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.

Література[ред. | ред. код]

Даниленко Людмила Іванівна. «Чесько-український словник. Сучасна ділова мова» (2000).
«Praktický česko-ukrajinský slovník. Ekonomika. Finance. Obchod» (Чехія, 2000).
«Ukrajinsko-český slovník. Ekonomika. Finance. Obchod» (Чехія, 2004).

Посилання[ред. | ред. код]

Чеська мова // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Чеська мова на сайті Ethnologue: Czech. A language of Czech Republic (англ.)
Чеська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Czech [Архівовано 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Чеська мова на сайті WALS Online: Language Czech [Архівовано 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія має розділ
чеською мовою
Hlavní strana

[1] Czech language | West Slavic language. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.

[2] Radio Prague - A quick history of the Czech language. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.

[3] The Czech Language on WWW. www.czech-language.cz. Архів оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 28 січня 2017.

[4] Голобродська, Маргарита. Чехи: рідну мову після тривалої окупації можна повернути до активного вжитку. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 28 січня 2017.

[1]

[2]

[3]

[4]