2-метилпентан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
2-метилпентан
Інші назви Ізогексан
Ідентифікатори
Номер CAS 107-83-5
PubChem 7892
Номер EINECS 203-523-4
ChEBI 88374
SMILES CC(C)CCC
InChI InChI=1S/C6H14/c1-4-5-6(2)3/h6H,4-5H2,1-3H3
Властивості
Молекулярна формула C6H14
Молярна маса 86,18 г/моль
Небезпеки
Класифікація ЄС Вогненебезпечно F Шкідливо Xn Небезпечно для навколишнього середовища N
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

2-Метилпентан, (Ізогексан) — C6H14, CH3CH(CH3)(CH2)2CH3 безбарвна рідина з характерним запахом.[1]

Фізичні властивості[ред. | ред. код]

Температура кипіння: 60 °C;

Температура плавлення: −153 °C;

Відносна густина (вода = 1): 0.65;

Розчинність у воді: нерозчинний;

Тиск парів, кПа за 20 °C: 23;

Відносна щільність пари (повітря = 1): 3.0;

Показник заломлення n20
D
1,3714;

Температура спалаху: −32 °C;

Температура самозаймання: 264 °C;

Межі вибухонебезпечної концентрації, об'ємні % у повітрі: 1.0-7.

Небезпека використання[ред. | ред. код]

Пара 2-метилпентану важча повітря і може стелиться по землі; можливе займання на відстані. В результаті витікання, перемішування та іншого руху можуть утворитися електростатичні заряди.

Хімічна небезпека[ред. | ред. код]

Реагує бурхливо з окислювачами з небезпекою пожежі і вибуху. Агресивна відносно пластику. Речовина може всмоктуватися в організм при вдиханні парів і через шкіру. Небезпечне забруднення повітря буде досягатися досить швидко при випаровуванні цієї речовини за 20 °C.

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

Окислення[ред. | ред. код]

1. Як і всі алкани 2-метилпентан окислюється в надлишку кисню до вуглекислого газу і води, виділяє енергію (кДж)

2. Виробництво водяного газу

Джерела[ред. | ред. код]

  • А.Вайсбергер, Э.Проскауэр, Дж. Риддик, Э.Тупс Органические растворители.- М.:Издатинлит, 1958.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 2-methylpentane - Compound Summary. PubChem Compound. Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 29 жовтня 2012.