53-й батальйон шуцманшафту

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
53-й батальон шуцманшафту
На службі 1942-1943
Країна Третій Рейх Третій Рейх
Тип Допоміжна поліція
У складі Шуцманшафт
Війни/битви Друга світова війна

53-й батальйон шуцманшафта (нім. 53. Batalion Schutzmannschaft / Schutzmannschafts Bataillon 53 / Ukrainian Schuma ) — охоронний підрозділ німецької допоміжної охоронної поліції (нім. Schutzpolizei ), сформований із радянських військовополонених — етнічних українців у серпні 1942 року в Могильові.

Вищий керівник СС та поліції «Росія-Центр», групенфюрер СС, генерал-лейтенант поліції Еріх фон дем Бах-Зелевський 23 липня 1942 звернувся до генерала Шенкендорфа з проханням про виділення йому до 1000 осіб з числа військовополонених. Це прохання було задоволене, і восени у Могильові розпочалося формування 53-го, 54-го, 55-го та 56-го українських шуцманшафт-батальйонів[1].

53-й батальйон шуцманшафту було сформовано у серпні 1942 року[2]. Особовий склад налічував 331 особу, включаючи 12 німецьких офіцерів.

До функцій підрозділу входила охорона військових об'єктів. Основне місце дислокації – військове містечко Пашково під Могильовом. На початку 1943 група службовців батальйону встановила зв'язок з радянськими партизанами. Було досягнуто домовленості про спільний розгром гарнізону та перехід у партизани. У ніч на 11 лютого 1943 року партизанським загоном № 130 та службовцями 53-го охоронного батальйону було вбито німецьких офіцерів, і 180 осіб особового складу (усі, хто не знаходився на той момент у відрядженнях) перейшли до партизанів. Основну роль в організації бунту та переходу відіграли заступник командира батальйону Сікорський[3], а також його службовці Білокуров[4] та Глінкін[5] (останні згодом стали відповідно помічником начальника штабу з розвідки та помічником командира полку за стройовою частиною у 121-му). партизанському полку)[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Беларусы на службе в «СС» — Інстытут беларускай гісторыі і культуры (рос.). inbelhist.org. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
  2. Marcus Wendel. Schutzmannschaft Bataillone (англ.). www.axishistory.com. Архів оригіналу за 13 вересня 2018. Процитовано 12 вересня 2018.
  3. Сикорский Павел Андреевич. Партизаны Беларуси (рос.). НАРБ.
  4. Белокуров Николай Васильевич. Партизаны Беларуси (рос.). НАРБ. Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
  5. Глинкин Михаил Михайлович. Партизаны Беларуси (рос.). НАРБ. Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
  6. (PDF). 2017 http://beldumka.belta.by/isfiles/000167_896184.pdf. {{cite conference}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)