Очікує на перевірку

60 хвилин (телешоу, США)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з 60 Minutes)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 60 хвилин.
60 хвилин
англ. 60 Minutes
ТипТелевізійна передача
Телеканал(и)CBS
Дистриб'ютор(и)CBS Media Venturesd і CBS News Radiod
ЖанрЖурнал новин
ВедучийSteve Kroftd, Lara Logand, Scott Pelleyd, Bill Whitakerd і Леслі Шталь
Формат зображення16:9
Тривалість42 хв.
ЗніманняБагатокамерна зйомка
КомпаніяCBS Productionsd
Керівник проєктуДон Г'юїтт
Виконавчий продюсерJeff Fagerd
У головних роляхSmita Nair Jaind
Країна-виробникСША США
Мова оригіналуанглійська
Перша поява24 вересня 1968 — дотепер
Перший показ24 вересня 1968 —
Кількість сезонів51
Кількість серій~ 2400
Послідовник60 Minutes Wednesdayd
Посилання

«60 хвилин» (англ. 60 Minutes) — американське суспільно-політичне телешоу, створене Доном Г'юїттом, транслюється каналом CBS з 1968 року. Згідно зі складеним часописом TV Guide в травні 2002 року списку п'ятдесяти найбільших телешоу всіх часів[en], «60 хвилин» займало 6-е місце[1]. За версією газети The New York Times шоу є одним з найшанованіших з суспільно-політичних на американському телебаченні[2] .

Історія

[ред. | ред. код]

У програмі вперше використовувалися найважливіші методи журналістського розслідування, зокрема повторне редагування інтерв'ю, приховані камери, гоча-журналістика, несподівані візити в будинки і офіси, що стосуються слідчого питання. Постановки виникли в кінці 1970-х в австралійській і канадській версіях програми.

Ранні роки

[ред. | ред. код]
Майк Уоллес і Гаррі Різонер на прем'єрному випуску «60 хвилин» (1968 рік).

Пілотний випуск «60 хвилин» відбувся у вівторок ввечері (о 22:00 EST), 24 вересня 1968, програму вели Гаррі Різонер і Майк Уоллес. Глядачам були представлені наступні питання:

  1. Передвиборна кампанія — погляд зсередини штабів кандидатів у президенти Г'юберта Гамфрі і Річарда Ніксона.
  2. Коментарі європейських письменників Малкольма Маггериджа, Петера фон Кана і Луїджі Барзіні-молодшого на тему американської виборчої системи.
  3. Коментарі політичного оглядача і журналіста Арта Бухвальда.
  4. Інтерв'ю з Генеральним прокурором Ремсі Кларком на тему жорстокості поліції.
  5. Скорочений варіант номінується на Оскар короткометражного фільму Сола Басса «Чому людина творить».
  6. Діалог-роздум Різонера і Уоллеса про співвідношення сприйняття і реальності, де Уоллес сказав, що шоу направлено на відображення реальності.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ TV Guide Names Top 50 Shows (англ.). CBS News. 26 квітня 2002. Архів оригіналу за 11 липня 2016. Процитовано 26 березня 2014.
  2. ↑ B. Carter & M. Schmidt (8 листопада 2013). CBS to Correct Erroneous Report on Benghazi (англ.). The New York Times. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 26 березня 2014.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=60_хвилин_(телешоу,_США)&oldid=43600772