Малий Юган

Малий Юган 60°39′42.001200100005″ пн. ш. 73°51′39.999600099978″ сх. д. Витік на півдні Сургутського району Ханти-Мансійського АО, Росія (Васюганське болото) • координати 59°34′55.920000100001″ пн. ш. 76°38′11.040000099981″ сх. д. Гирло с. Малоюганський Сургутського району Ханти-Мансійського АО, Росія (права притока Великого Югану, басейн Обі) • координати 60°39′42.120000100012″ пн. ш. 73°51′39.960000099976″ сх. д. Басейн Великий Юган→Об→Карське море→Північний Льодовитий океан Країни:  Росія Прирічкові країни: Росія: Ханти-Мансійський АО Регіон Ханти-Мансійський автономний округ — Югра Довжина 521 км Площа басейну: 10 200 км² Середньорічний стік 60 м³/с Притоки: Колкочен’ягун (л.), Керпетьягун (пр.), Вуяни (л.), Сакин’яха (пр.), Пинкільях (пр.)

Дані вимірювання стоку (м³/с) січень: 12,06 лютий: 10,27 березень: 9,44 квітень: 20,86 травень: 196,21 червень: 179,59 липень: 64,43 серпень: 40,16 вересень: 46,29 жовтень: 43,88 листопад: 30,83 грудень: 17,30 Кіняміни (112 км від гирла), 1955–2000

Мали́й Юга́н (рос. Ма́лый Юга́н) — річка в Росії, права притока Великого Югану (басейн Обі), тече у Ханти-Мансійському автономному окрузі.

Фізіографія

Малий Юган починається у Васюганських болотах на крайньому південному сході Сургутського району Ханти-Мансійського АО, біля кордону з Томською областю. Тече по центральній частині Західно-Сибірської рівнини через рідконаселену заболочену тайгову місцевість. Від витоку тече на захід; після злиття з правою притокою Колкочен’ягуном повертає на північний захід, утримуючи цей напрям до самого гирла. Річка впадає у Великий Юган в його нижній течії поблизу селища Малоюганський.

Річище Малого Югана надзвичайно звивисте, з безліччю меандрів і стариць.

В Малий Юган впадають численні притоки, як праві, так і ліві. Найбільші з них — Колкочен’ягун, Керпетьягун, Вуяни, Сакин’яха, Пинкільях.

Гідрологія

Довжина річки 521 км, площа басейну 10 020 км². Середньорічний стік, виміряний за 112 км від гирла у 1960–1995 роках, становить 55 м³/с. Багаторічний мінімум стоку спостерігається у березні (9,4 м³/с), максимум — у травні (196 м³/с). За період спостережень абсолютний мінімум місячного стоку (7 м³/с) спостерігався у березні 1990 року, абсолютний максимум(344 м³/с) — у червні 1979.

Живлення мішане з переважанням снігового. Малий Юган замерзає у жовтні, скресає наприкінці квітня — у травня. Повінь з травня до липня, у вересні — жовтні трапляються дощові паводки.

Інфраструктура

Малий Юган знаходиться повністю в межах Сургутського району ХМАО. Постійних населених пунктів на річці не існує.

Лівобережжя середньої течії Малого Югану займає Юганський заповідник.

Джерела

• Велика радянська енциклопедія: Малый Юган (рос.)
• R-ArcticNET, дані виміряння стоку: Кіняміни (112 км від гирла) (англ.)