Вулиця Слави Стецько

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:33, 30 грудня 2015, створена ValeriySh (обговорення | внесок) (категоризація)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Слави Стецько
Івано-Франківськ
Назва на честьСлави Стецько
Колишні назви
радянського періоду (українською)С. Тудора
Загальні відомості
Координати початку48°54′36″ пн. ш. 24°42′58″ сх. д. / 48.91000° пн. ш. 24.71611° сх. д. / 48.91000; 24.71611
Координати кінця48°54′38″ пн. ш. 24°42′39″ сх. д. / 48.91056° пн. ш. 24.71083° сх. д. / 48.91056; 24.71083
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятникимеморіальна дошка С. Стецько
Комерціяфірма корпорації «АИС»
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr3775230
Мапа
Мапа

Вулиця Слави Стецько — вулиця в Івано-Франківську. З'єднує вулиці Євгена Коновальця та Степана Бандери.

Історія та особливості

1957 року новозасновану вулицю назвали іменем С. Тудора, українського радянського письменника, публіциста й комуністичного діяча.

У серпні 2003 року названа іменем Слави Стецько, української політичної діячки в еміґрації, дружини Ярослава Стецька. Була народним депутатом України від Надвірнянського округу Івано-Франківської області. На одному з будинків на початку вулиці 2007 року встановлена меморіальна дошка С. Стецько.

Майже на початку вулиця поділяється на два рукави у вигляді літери «ч». Головний — криволінійний, робить вигин ліворуч і далі йде паралельно до другорядного. Головний рукав має проїзну частину, тротуари, на ньому стоїть більша частина забудови. Це дво-, три-, чотириповерхові будинки 1950-1960-х рр.

Другий рукав — це пішохідна асфальтована алея, обсаджена фруктовими деревами. На ній по обох боках 9 типових двоповерхових котеджів. Їх, за словами мешканців, протягом 1958—1961 збудував котельнозварювальний завод для своїх працівників.

На вулиці знаходиться фірма з продажу російських автомобілів корпорації «АИС». Вона займає значну площу в місці розгалуження двох рукавів.

Література

  • Головатий М. 200 вулиць Івано Франківська. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. — С. 362—363