Флеш-фотоліз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:49, 20 серпня 2016, створена Mediafond (обговорення | внесок) (оформлення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Флеш-фотоліз або імпульсний фотоліз (англ. flash photolysis, рос. импульсный фотолиз) — спектроскопічний метод вивчення структури транзієнтів та кінетики їх перетворень, в якому для отримання транзієнтів використовується дiя сильного й короткого свiтлового iмпульсу. Метод був розроблений у 1949 році Манфредом Ейгеном, Роналдом Норрішем та Джорджем Портером, за що у 1967 році отримали Нобелівську премію з хімії.

Джерела

Посилання